вхід реєстрація

На Волині відкрили монумент герою, закатованому російськими окупантами. ФОТО

На Волині відкрили монумент герою, закатованому російськими окупантами. ФОТО
У селі Підсинівка Старовижівського району відбулося урочисте відкриття монумента закатованому російськими окупантами 23 червня 1941 року у застінках ковельської тюрми учасникові національно-визвольних змагань 30-40-х років Іванові Омеляннюку.

Ініціатором створення пам’ятника є відомий київський меценат і благодійник Іван Омелянюк, молодший брат героя, котрого назвали на честь загиблого брата, інформує Слово Волині.

Пан Іван мешкає у Києві, очолює першу компанію в Україні, яка почала розробку та виробництво сучасного телевізійного радіомовного передавального обладнання. Але його серце тут на рідній Волині, де він народився і виріс.

У 2008 році Іван Омелянюк створив благодійний фонд «Майбутнє Волині». Понад 200 учнів стали його стипендіатами. Про Івана Васильовича найкраще говорять його вчинки. Багато волинян відчувають підтримку цієї прекрасної людини, яка досягла вагомих успіхів у житті і знаходить час і можливість допомагати іншим, тим, хто цього потребує.

Тож на відкриття монументу у невеличку Підсинівку приїхало дуже багато люду. Вшанувати героя та інших учасників національно-визвольної боротьби у 30-40-х роках прибули письменник, дослідник Визвольного руху в Україні, президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль, заслужений артист України, кобзар Тарас Силенко, заслужені артисти України гурт «Акорд», гурт «Жайвір», керівники району та області, громадські активісти з Луцька, Ковеля, Ратного, Старої Вижівки, навколишніх сіл, учасники антитерористичної операції на Сході.

З вуст Романа Коваля присутні дізналися про діяльність Івана Омелянюка у ті буремні часи.

До приходу радянської влади Іван вступив до організації, яка боролася з польськими поневолювачами. Тому радянських солдатів у 1939 році зустріли як визволителів. Молоді люди надіялись співпрацювати з совєтами, сподіваючись, що ті дадуть свободу Україні. Однак дуже швидко зрозуміли, що помилилися.

Користуючись авторитетом серед молоді, поширював агітаційні матеріали люди, з котрими спілкувався Іван, або були членами ОУН, або сповідували національно-визвольні ідеї. Вони мали вирішальний вплив на формування світогляду молодого юнака. Іван не сприймав радянської влади. Йому запропонували працювати секретарем сільради — відмовився. Одного весняного ранку він раптово прийшов додому. Відразу поліз на горище за книжками. А незабаром прийшли його арештовувати.

В хаті плач, розпач, ніхто нічого не може зрозуміти. Він лише обвів поглядом батьків, сестричок і мовив: «Пам’ятайте, що ви — українці. Україна у нас одна». Таким він запам’ятався сестрам. Коли Івана везли селом, односельчани вийшли на вулицю, проводжаючи його. За Іваном плакало все село, бо його дуже любили.

Незабаром повезли до Ковеля. Івана дуже мордували, заганяли голки під нігті, але він мовчав, нікого не видав. Лише молився з ранку до вечора. Після першого бомбардування німцями Ковеля о 22 годині вечора Івана викликали з камери, наказавши брати із собою речі. В камеру він не повернувся.

На другий день їх усіх розстріляли поблизу залізниці. Саме там знаходилося приміщення НКВС. Енкаведисти дуже поспішали, вивозити трупи вже не було часу. Тому поспіхом викопали прямо у дворі три ями, скручених колючим дротом в’язнів підводили до ям і розстрілювали. Щоб не було чути криків і пострілів, поруч завели двигун трактора. Потім трупи засипали вапном і прикопали. Так обірвалося молоде життя героя-патріота…

Освятили пам'ятник священики УПЦ КП та УГКЦ зі Старовижівського та Ковельського районів.

Потім лунали над селом повстанські та стрілецькі пісні . На виставці-ярмарці презентували свої роботи народні умільці. А завершилося вшанування обіднім козацьким кулішем для всіх учасників заходу.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Повні ідіоти! Хоча ні, зараз усіх собак прийнято вішати на росіян, це як ознака гарного смаку. А в підрозділах НКВС СРСР служили не одні етнічні росіяни, але і багато етнічних українців, які щиро вірили в СРСР, який вони знову ж таки щиро вважали своєю батиьківщиною. Так що надпис про закатованого "російськими катами" - повна нісенітниця, ще один "викідень" сучасної пропагандистської істерії, яка проводить нам всім лоботомію, створюючи нам "нову історію України". Яким би це не здавалось дивним, але через роки, можливо - через десятиліття на Волині з'являться памятники "закатованим патріотам" , яких "закатувала" сучасна СБУ. Їх імен ми ще не знаємо, але ж і про цього "патріота" більшість із нас почула вперше. На жаль, маразм в суспільсті стає дедалі потужнішим.
Відповісти
Не одразу звернув увагу, але багато прапорів покидькової "Свободи" дещо прояснює. Таким піар заходом "своблдівці" просто вирішили напередодні виборів нагадати про себе. Організувати аби що, вшанувати аби кого, головне - нагадати про своє існування!! Вибори ж на носі!
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час