вхід реєстрація

Пройти повітря, воду і сміття, або Луцьк екологічний*

Пройти повітря, воду і сміття, або Луцьк екологічний*
Сучасне місто мусить бути комфортним для жителів. Це й так усім зрозуміло, еге ж? Утім, інколи бездумне бажання комфорту призводить до незворотних наслідків. Автомобілі забруднюють повітря. Знічев’я викинутий під ноги папірець із-під печива спонукає й інших смітити «де попало».

Що вже казати про гори сміття, яке, хоч ніби і зібране у спеціальні контейнери, втім, все-одно таїть у собі небезпеку, адже все одно потрапляє в природу…

Гострі екологічні проблеми сучасності змусили лучан всерйоз замислитися про умови свого існування. Отож, за останні кілька років у місті зробили чимало для того, аби наступні покоління змогли нам сказати «дякую».

СМІТИТИ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ

Кажуть, що «чисто там, де не смітять». Але в сучасному світі не смітити – просто неможливо. Кожен українець щороку в середньому продукує понад 220 кілограмів сміття. Це лише середня і приблизна статистика. Адже ніхто не вираховував, як різняться офіційні цифри і реальна кількість того, що викидають на смітники. Зрозуміло, відходів уникнути неможливо, але довкіллю можна допомогти, принаймні, сортуючи його.

Якщо в Україні лише декілька відсотків усього сміття відправляють на переробку, а левову частку просто закопують у землю, то в Західній Європі – все з точністю до навпаки. У країнах Євросоюзу відходи поділяють на безпечні і небезпечні. Йдеться про те, наскільки шкідливе те чи інше сміття для довкілля, і що потрібно для того, аби його грамотно утилізувати.

Утім, навіть за найбільш оптимістичних прогнозів Україні до європейського підходу до сортування сміття ще далеко. Але перші – впевнені і серйозні – кроки на цьому шляху ми вже робимо.

Луцьк – одне з небагатьох міст України, де сміття утилізують із розумом. Кожен добросовісний лучанин щомісяця платить за вивіз сміття трохи менше десяти гривень. Ці гроші сплачують «Луцькспецкомунтрансу». Підприємство збирає сміття зі всього міста і звозить його на полігон у селі Брище Луцького району. Цього року старе сміттєзвалище повністю вичерпало свої технічні можливості, та й термін його експлуатації завершувався.

Луцький міський голова Микола Романюк провів переговори з жителями села Брище. Після цього Луцьку виділили на полігоні додаткову ділянку – 8,86 гектара. На цій площі 2014 року почали будувати новий полігон. Із міського бюджету на це виділили 16 мільйонів гривень. «Гроші – це не головне. Насамперед треба дбати про здоров’я людей», – впевнений міський голова.

А в серпні 2015-го в селі Брище почало діяти сміттєзвалище з сортувальним виробництвом. Нова черга полігону споруджена відповідно до сучасних європейських технологій. А негативний вплив на навколишнє середовище – мінімізований. Сміттєсортувальна лінія, яка встановлена на полігоні захоронення твердих побутових відходів, коштує 1,300 мільйона гривень. Її придбали за кошти ТОВ «Група Компаній Екосорт».
Сміттєсортувальна лінія у селі Брище
Сміттєсортувальна лінія у селі Брище

Віднині все луцьке сміття сортується. Сміттєсортувальна лінія відбирає значно більше вторинної сировини, яку використовують для переробки. Отож, менше відходів захоронюють і, відповідно, зменшується навантаження на сам полігон. До речі, його пропускна потужність – 50 тисяч тонн твердих побутових відходів на рік.

«Я хотів би, щоб нова черга полігону служила не 5, 10 чи навіть 20 років, а значно більше. А для того, щоб так було насправді, потрібно налагодити глибоку переробку сміття. І першим етапом цього є сортувальна лінія», – впевнений Луцький міський голова Микола Романюк.

Уже в цьому році у луцьких дворах з’являться спеціальні сміттєві контейнери. Це спеціальні блоки, куди треба окремо викидати скло і склобій, папір і картон, пластик, органічні відходи.

Правильна світова практика сортування сміття – це «принцип трьох R»: «Reduce» (зменшуй споживання), «Reuse» (використовуй повторно), «Recycle» (переробляй).

САПАЛАЇВКА – ТАКА РІДНА І ТАКА… ЧИСТА?

Багато років екологічною «обузою» лучан була річка Сапалаївка. Тривалий час водоохоронна зона водойми – особливо у районі Київського майдану – перебувала в занедбаному стані. Тут не просто росли бур’яни: свій «внесок» робили і люди, викидаючи на цю територію сміття.

Йдеться не тільки про ту частину Сапалаївки, яка пролягає через Київський майдан. Річка загрожувала безпеці лучан із інших районів. Два роки тому водойму розчистили та поглибили її русло. Як зазначив Луцький міський голова Микола Романюк, якби це не зробили, то під час повені вода могла би по перила затопити міст на вулиці Шопена. Між тим, міський голова пригадував часи, коли вздовж берегів Сапалаївки стояли скульптури, були доріжки для прогулянок, ботанічний сад. Згодом усе перетворилося в суцільний смітник. За останні декілька років зроблено перші кроки для того, щоб набережна знову стала улюбленим місцем відпочинку лучан.

Русло Сапалаївки розчистили від вулиці Потапова до Теремнівських ставків, адже під час сильних дощів та танення снігу вона виходила з берегів і підтоплювала прилеглі території. Також очистили та впорядкували Теремнівські ставки. Загалом розчистили від сміття 27 кілометрів прибережних смуг річок міста. Варто зазначити, що до екологічної ініціативи долучилися й самі лучани, які регулярно збиралися на толоки, аби прибрати сміття з прибережної зони.

Декілька років тому підприємець Андрій Покровський звів ТЦ «Сіті Парк». У межах проекту передбачили й благоустрій території річки, яка протікає поруч. Спочатку облаштували береги, висадили декоративні дерева, розширили заплаву і встановили будиночки для водоплаваючих птахів, облаштували спортивний майданчик та альтанку. Також за цей час збудували новий міст через Сапалаївку, аби жителі вулиць Клима Савура, Георгія Гонгадзе, Ніла Хасевича та інших могли комфортно дістатися до проспекту Волі.
Територія ТЦ «Сіті Парку»
Територія ТЦ «Сіті Парку»

Цього року поблизу Сапалаївки відкрили розважальну зону. Тут збудували скейт-парк, у якому є майданчики для скейт-борду, стріт-борду, для катання на роликах, велосипедах і самокатах. Для наймолодших лучан – дитячий майданчик із ігровим комплексом, гойдалками, пісочницею. Встановили мармурові столики для шахів, доміно, нардів. Облаштували й пішохідні та велосипедні доріжки.
Річка Сапалаївка на території «Сіті Парку»
Річка Сапалаївка на території «Сіті Парку»

Пощастило і жителям Теремно. 2014-го року там облаштували і очистили ставки. Луцький міський голова Микола Романюк назвав це «напівнародною будовою», адже до неї долучилися чимало людей. Дно ставків почистили від мулу й поглибили його, відремонтували міст і дамбу. На дамбі облаштували монолітні плини, шлюзову камеру, відкрили, укріпили русло річки під мостом, реконструювали шлюз і встановили шандори, перила оглядового майданчика. Крім того, привезли пісок, облаштували роздягальні й навіси від сонця. Вже цього року на Теремнівських ставках був повноцінний купальний сезон.
Теремнівські ставки
Теремнівські ставки

Ставок розчищали силами ТзОВ «Стир-Агробуд», а міст ремонтувало підприємство «Транс-Міст». За інформацією радника міського голови Бориса Сороки, ця водойма була спроектована Волинським філіалом інституту «Укрдіпроводгосп» у 1982 році. Тоді реалізацію проекту доручили луцькому ПМК-101 тресту «Волиньводбуд». Роботи були виконані, об’єкти здали в експлуатацію в 1984 році. Після цього реконструкцію водойми не здійснювали, отож, знизився рівень води, дно заросло травою та чагарниками.

ЕКОЛОГІЯ НА КОЛЕСАХ

В останні роки в Луцьку побільшало тролейбусів. Причин кілька: не лише дешевизна проїзду в цьому виді громадського транспорту, а й його екологічність – електричний транспорт не «годує» повітря (а отже, і перехожих на вулицях) шкідливими викидами. Міський голова Микола Романюк ще три роки тому задекларував очевидний принцип: розвиваємо електротранспорт, економимо гроші, дбаємо про чистоту повітря в місті.

«Хотів би, аби містом не їздили автобуси, а на маршрутах курсували виключно тролейбуси, адже це екологічний транспорт», – заявляв Романюк.

Тролейбуси – в довгостроковій перспективі – значно дешевші. Фахівці запевняють, що термін служби тролейбуса в півтора раза довший, ніж у автобусів: 14 років проти дев’яти. Крім того, тролейбус – економніший. На зупинках двигун вимикається і не працює на «холостих» обертах, а при гальмуванні двигун генерує енергію та віддає її в контактну мережу.

У Луцьку тролейбуси «живуть» із 1972 року. Контактні мережі давно змонтовані, маршрути добре знайомі жителям міста. За останні роки тролейбусний парк суттєво оновили. Придбали 22 тролейбуси. А ще – найпопулярніші луцькі маршрути № 15 та 15а стали повністю тролейбусними. В Луцьку щодня на 13 маршрутах курсують 45 тролейбусів.

* * *
Описані вище досягнення Луцька – лише найпомітніші з того, що насправді відбувається в місті. Тут не згадані системні заходи з контролю за шкідливими викидами на луцьких підприємствах (наприклад, лише в 2014 році на охорону довкілля підприємства та організації міста витратили 39,6 мільйона гривень), заходи з виховання екологічної свідомості в луцьких школах та дитсадках, велелюдні екологічні дні та суботники, які щороку організовують у Луцьку. Все це – звична робота тих, хто покликаний дбати про чистоту і безпеку Луцька.

Поліна АРХИПЮК
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
цим і відрізняється реальна робота Романюка для лучан і Луцька від показово піарних дешевих майданчиків по дворах від різних "благодійників".
Відповісти
Зроблено те, що залишиться на десятки років наперед і буде приносити користь всім нам. Просто треба вчитись бачити трошки далі власного носа.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час