вхід реєстрація

Максим Балабаш: Воювати мають ті люди, які розуміються у військовій справі*

Максим Балабаш: Воювати мають ті люди, які розуміються у військовій справі*
Кандидату в депутати до Луцької міської ради Максиму Балабашу 27 років. Він народився і проживає у місті Луцьку. Після школи вступив в Луцький гуманітарний університет, але на другому курсі навчання взяв академвідпустку – дуже кортіло служити в армії. Рік відслужив у Миколаєві в аеромобільних військах, був командиром снайперського відділення.

Згодом влаштувався на контрактну службу в Луцький прикордонний загін та вступив у ЛІРоЛ університет “Україна”, де зараз навчається на останньому курсі правознавчого факультету. А потім була війна, поранення, лікування, звільнення за станом здоров'я зі служби та третя група інвалідності. Хоча війна і забрала здоров'я, але Максим себе вважає щасливою людиною, адже знає, що могло бути набагато гірше.

– Пане Максиме, розкажіть про свій бойовий досвід?

– Наша група, у складі 80 чоловік, виїхала з Луцька на Схід на початку червня минулого року. В нас була можливість відмовитися, проте майже всі поїхали. Були в Маринівці, Василівці, де нас розгромили, далі – Маріуполь, Бердянськ, – одним словом трохи покаталися. Під Савур-могилою отримав поранення. Мене накрило вибуховою хвилею, покидало по окопах. Як наслідок – вибитий суглоб. Я почав дуже сильно кульгати, але добув до закінчення ротації.

Не міг сказати, щоб відправили мене на лікування, бо там були хлопці з набагато важчими травмами. Знав, що не зможу багато пробігти, але я міг тримати автомат... Хоча більшість вважає, що першим кільцем був Іловайський котел, але де-факто – це Савур-могила. Нас тоді оточили так, що не було під'їзду.

Повернувшись додому, я лікувався в госпіталях у Львові та Києві. Такий я став не потібний українській армії, мене попросили звільнитися за станом здоров'я. Тепер я пенсіонер з третьою групою інвалідності. На початку жовтня мені зробили операцію по заміні тазобедренного суглобу.

Пробули ми в АТО 3 місяці. На жаль, кілька наших друзів не повернулися додому, багато хлопців були поранені.

– Пройшов рік, ви не жалієте, що тоді, коли була можливість відмовитися від участі в бойових діях, не зробили цього?

– Тоді потрібно було прийняти рішення, я його прийняв і вважаю, що воно правильне. Якби повернути час назад, вчинив би так само. Агресор почав атакувати нашу державу, нам потрібно відстоювати її цілісність і суверенітет. Хоча не соромлюся зізнатися – було дуже страшно. Там, ти розумієш, що від тебе мало залежить, не знаєш чи залишишся живим чи ні. Надієшся на друзів, які стоять поряд, дуже допомагала віра в Бога. Були такі ситуації, що навіть невіруючі люди починали молитися.

– Який момент закарбувався в пам'яті на все життя?

– Я ніколи не забуду, як помирали мої друзі... Якщо говорити про приємний момент, то це те, як нас зустрічали, коли ми приїхали додому зі Сходу. При в'їзді в Луцьк нас зустріли багато людей з прапорами. Коли всі кричать слова вдячності, сигналять автівки – розумієш, що не даремно ризикував життям. Цей день я запам'ятав на все життя, адже таких емоцій ще ніколи не відчував.

– Чому вирішили йти на вибори і чому саме в складі ВО “Батьківщина”?

– Мені імпонує “Батьківщина” та її лідер. Погляди і гасла Юлії Володимирівни мені близькі. Я повністю її підтримую в питанні про контрактну армію, збільшення соцвиплат, зниження вартості комунальних послуг. В цій партії я бачу своє майбутнє...

Україні необхідна контактна армія, воювати мають ті люди, які розуміються у військовій справі. Більшість тих, хто потрапляє на війну, не мають уявлення що робити. Люди гинуть через свою необізнаність.

У міській раді, насамперед, буду відстоювати права своїх товаришів по службі, і сімей тих військових, кого забрала війна. В мене пенсія 1100 гривень, я на свому досвіді знаю, як нелеко прожити за ці гроші. А якщо ще є дітки...

– Багато людей розчарувалися в політиках, не страшно, що втратите довіру виборців?

– Я впевнений в собі, в своїх принципах і пріоритетах, тому надіюся, що вдасться виправдати довіру людей.

– На вашу думку політика може бути чесною?

– Все залежить від людей і їхнього бажання. Коли є команда розумних, освічених особистостей, налаштованих на патріотизм та суттєві зміни в країні, думаю, це можливо. Аби було бажання і підтримка, оскільки одна людина нічого не змінить. Треба усвідомити те, що після нас в цій країні будуть жити наші діти. Хочеться, щоб в політиці з'явилося більше нових, порядних людей, які будуть відстоювати права своїх виборців і вирішувати їхні проблеми. Адже ті, які сидять у кріслах по 20 років, відстоюють лише свої меркантильні інтереси.

– З якими принципами йдете по житті?

– Я завжди виступаю за справедливість і порядність. Ще з шкільних років відстоював ці поняття. Не люблю зверхнього відношення над фізично чи морально слабшими людьми. Обдурити можна всіх, але себе не обдуриш.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Максим Балабаш: Воювати мають ті люди, які розуміються у військовій справі*
23 жовтня, 2015, 12:38
У Ковелі загорілося авто
23 жовтня, 2015, 12:24