вхід реєстрація

9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада – День української писемності та мови
Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.

Тим часом 70 відсотків наших громадян вважають українську мову символом української державності. Її не вдалося знищити жодному із завойовників, а таких було чимало, пише Слово Волині.

З 1622 року до розпаду СРСР 58 разів законами і постановами знищували українську мову, а відповідно – й українську свідомість, вважає юрист Анна МАЛЯР. Палили україномовні Євангелія, забороняли книгодрукування українською. І навіть називати дітей українськими іменами. Єдину причину заборон зазначено в Указі російського сенату 1907 року: «Культурна та освітня діяльність в Україні може викликати наслідки, що загрожуватимуть спокою та безпеці Росії».

За радянської влади українську мову й далі знищували. Та вона витримала всі заборони і вистояла.

Журналісти «Слова Волині» поцікавилися у відомих волинян, чому важливо грамотно говорити і писати українською?

Іван КОРСАК, письменник:

— Так само важливо, як народженому в Парижі чи Леоні розмовляти французькою. Або як у Лондоні чи найдальшому містечку — англійською. Колись митрополит Іларіон казав: «Кожен народ і мова його є квіткою на луці Божім цвітучім». І якщо до слів митрополита додати своє розуміння, то така ситуація: якщо у нас десь рослинка пропадає, мурашка чи ще якась дрібна комашка, екологи, і це закономірно, здіймають великий крик. І це правильно... Тож так само, тільки ще уважніше, потрібно берегти кожен народ, кожну мову, бо то «квітка на луці Божім цвітучім».

Петро КОРОБЧУК, письменник і редактор:

– Рідна мова є рідна мова. Цим багато, якщо не все, сказано. Звісно, писати грамотно бажано кожному з нас. На жаль, не кожен це вміє робити. Хтось недовчився, хтось взагалі не вчився, а ще хтось вважає, що то його особиста справа. Багато хто не задумується, що внутрішній світ людини – це свого роду теж одяг. Тож хай ми будемо всередині гарно й охайно вдягнуті.

Світлана КРАВЧЕНКО, завідувач кафедри соціальних комунікацій СНУ ім. Лесі Українки:

– Нам потрібно розмовляти українською мовою, тому що це мова нашого народу та нації. Для мене це важливо також тому, що українська мова – мова моїх батьків, а ще вона є способом ідентифікації та засобом об’єднання нації. Якщо хочемо бути єдиною нацією, ми повинні розмовляти єдиною мовою. Особливо це актуально в нинішніх умовах. Звісно, цього складно досягти – потрібно прикласти багато просвітницьких, державницьких і політичних речей. Але це вкрай важливо, тому що мова – атрибут нашої нації, держави, без якого вона просто не може існувати.

Василь ЛОЗОВИЦЬКИЙ, протоієрей, викладач Волинської православної богословської академії:

– Нам, українцям, потрібно любити і шанувати свою мову. В Біблії сказано, що мови з’явилися тоді, коли було вавилонське стовпотворіння. Початок християнства теж пов’язаний із проповідями апостолів на багатьох мовах. У День П’ятидесятниці вони проповідували різними мовами, щоб розуміли люди різних народів і з різних країн.

Нині ведеться багато дискусій щодо того, якою мовою треба служити священикам... Богослужіння призначене насамперед для того, щоб присутні на ньому розуміли, про що йдеться, що ця молитва каже. Багато людей не розуміє церковнослов’янської. Дійшло вже до такого абсурду, що читають уривок з Євангелія церковнослов’янською, а потім його розтлумачують парафіянам українською. А це ж те саме Слово Боже, тільки різними мовами. В Новому Завіті є рядки: «Краще кілька слів рідною мовою, ніж тисячі слів тією, якої ти не зрозумієш».

Наталія ПРИТОЛЮК, директор ЗОШ І—ІІ ступенів с. Ощів Горохівського району:

– Хочу відповісти словами свого учня-дев’ятикласника. Нещодавно школярі писали на схожу тему твір-роздум. Так-от, «українською треба розмовляти, щоб сказати на весь світ: ми народ, який вміє працювати, мріяти, любити, боротися за свою незалежність і цілісність. Ми обов’язково переможемо!».

Олександр ХАРЧЕНКО, академік, професор медицини:

– Щоб здоров’я не турбувало, розмовляти треба рідною мовою. Ще давня китайська медицина довела: язик і серце тотожні. Тож якщо людина «вивертає» язик, розмовляючи суржиком, то таким чином «вивертає» своє серце. І це не вигадка. Я порівнював кількість російськомовного населення з кількістю померлих від різних хвороб. Цифри майже збігаються! А як «гарно» корелюються показники збільшення випадків серцево-судинних захворювань, раку та діабету зі зростанням іншомовної агресії. Маю на увазі російськомовну пресу, пісні та телепередачі.

Отож, напрошується простий та логічний висновок: ламана мова – поламане тіло. Тому раджу говорити українською в Україні. Рідна мова дає можливість жити і захищає. Рідною мовою виліковуєтесь від раку, діабету та інших болячок.

Підготували матеріал
Оксана КУЦИК, Тамара ЗУБЕНКО, Ольга ЛЯСНЮК, Костянтин ЯВОРСЬКИЙ, Віталія САХНІК
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
9 листопада – День української писемності та мови
09 листопада, 2015, 10:14