вхід реєстрація

У Луцьку хочуть активізувати громаду в управлінні містом

У Луцьку хочуть активізувати громаду в управлінні містом
У Статут Луцька хочуть внести зміни, які забезпечать громаді результативні та чітко прописані правила впливу на процес формування та реалізації місцевої політики.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації підтримки та розвитку ОСББ та ОСН.

Це обговорювали 19 січня 2016 року за круглим столом у Луцькій міській раді.

Керівник Ресурсного центру розвитку локальної демократії Ірина Гайдучик розповіла, що Статут міста прийняли у 2007 році. З того часу відбулося багато змін у свідомості людей та у їх активності.

Саме тому правила і процедури взаємодії влади та громади мають бути переосмислені, переглянуті та уточнені.

«Потрібно взаємодіяти з населенням. При цьому регламентація чітких норм і процедур – це обов’язкова умова. Кожне право члена територіальної громади має супроводжуватись обов’язком представника органу місцевого самоврядування, і навпаки», – каже Ірина.

Під час обговорення були пропозиції внести зміни щодо зменшення кількості підписів для проведення громадських слухань – від 500 до 100.

Як зауважила секретар міської ради Юлія Вусенко, кількість підписів по містах Західної України коливається від 75 (Івано-Франківськ) до 1000 (Рівне).

«Я зацікавлена у тому, щоб громада брала активну участь у житті міста. У нас з’явився новий спосіб звернення до влади – електронні петиції, – підкреслила секретар, – і це хороша альтернатива
громадським слуханням, оскільки вони дають можливість лучанам бути завжди активними», – вважає вона.

Однак члени круглого столу зауважили, що електронні петиції більше схожі на листування з владою, а не діалог. Тим більше, результати розглянутих звернень не публікуються у ЗМІ. Тобто люди не бачать
результатів виконання петицій і, відповідно, як вони можуть впливати на вирішення певних питань.

На думку Петра Лавринюка, експерта Ресурсного центру розвитку місцевої демократії, громадські слухання мають більшу вагу, аніж петиції. Перші – дозволяють вийти на рівень партнерства з владою.

Зі слів директора Офісу реформ у Волинській області Анатолія Пархом’юка, треба вносити зміни у ті пункти Статуту, які стосуються інформування і залучення громади до вирішення локальних проблем.

А зібрати необхідну кількість підписів для вирішення справді нагального питання – не біда. Щоправда, локальна проблема цікава лише для конкретної вулиці, будинку. «На ДПЗ не зацікавлені у проблемах 40-го кварталу», – каже він.

Представник громадського руху «Народний контроль» Михайло Шелеп зауважив, що варто не змінювати Статут, а розробляти Положення, які уточнюватимуть та удосконалюватимуть наявні інструменти.

За підсумками круглого столу, рекомендували створити робочу групу, яка напрацьовуватиме відповідні зміни, котрі регламентуватимуть використання інструментів прямої демократії у м. Луцьку.

До робочої групи хочуть залучити представників громадськості, депутатів та представників органів місцевого самоврядування.

Волинський ресурсний центр розвитку локальної демократії діє за підтримки Програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
А що це за "статут Луцька"? Хто його приймав і коли?
Відповісти
це типу заховатися за спину громади і грабити, грабити, грабити....
Відповісти
"Статут Луцька прийняли у 2007 році", тут написано.
а Статут - це мала конституція міста. ми самі обираємо шляхи співпраці з нашою владою. чи просто придумувати нові петиції і отримувати на них однакову відповідь "ми розглянули, допомогти не можемо", чи викликати чиновників до живого спілкування.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час