вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Вирішив, купив квиток і полетів, - Володимир Пащенко. ФОТО

Вирішив, купив квиток і полетів, - Володимир Пащенко. ФОТО
Проблема заробітчанства вже багато років залишається однією з найактуальніших в Україні, зокрема і на Волині. В умовах нескінченної кризи люди використовують найменшу можливість покращити своє фінансове становище і готові їхати, летіти за тисячі кілометрів від власного дому.

Про свої будні заробітчанина в Республіці Кіпр розповів виданню "Конкурент" ресторатор, громадський діяч, керівник інформаційного видання "ВолиньPost" Володимир Пащенко.

Кіпр – острівна держава Середземномор'я, яка асоціюється з привабливим та казковим відпочинком, сонцем та пляжами. Завдяки теплому клімату і сезонному попиту на працівників, туди вирушає багато трудових мігрантів.

Володимир Пащенко розповідає, що вирішив їхати на заробітки за кордон, тому що хотів щось змінити в своєму житті.

"Справа в тому, що я досить непогано почував себе в Україні. Їхати на сезонну роботу, щоб збирати полуницю або вирощувати квіти в Італії, я не хотів. На той час був головою Ради федерації тенісу Волині, вважався непоганим тренером, з'явилося бажання попрацювати за кордоном", – пояснює своє рішення Володимир.

"Якщо є бажання, взагалі не важко кудись поїхати. Захотів, купив квиток і полетів", - вважає він.

Він каже, що відправив багато електронних листів, витратив "скажені" гроші на дзвінки за кордон. Через деякий час його запросили бути тренером з тенісу в клубі "Paralimni", що знаходиться на Кіпрі.

"Я також став асистентом тренера національної збірної Кіпру з тенісу. Це було в 2000-2001 роках", – згадує Пащенко.

Коли вирішив туди поїхати, то знав, що це - колишня колонія Великобританії, і там розмовляють англійською мовою.

"Моя англійська була на рівні "My name is Vladimir". І все. Тим не менше, під час перебування в англомовному середовищі з часом мову вдалося вивчити", – каже Володимир.

В нього не було вибору, адже в тій частині острова, де працював ресторатор, майже не було російськомовних людей. Лише два хлопці з Миколаєва, які виконували вантажні роботи, розмовляли російською та українською мовами і одна дівчина з Краснодара, яка вийшла заміж за кіпріота.

Місцеві мешканці спілкувалися не лише англійською мовою, довелося освоювати додатково грецьку. Тенісний клуб, в якому працював українець, відправив його на мовні курси.

Графік роботи дозволяв потрапляти на заняття, починаючи з другої пари, але найскладнішим було те, що грецьку мову викладали англійською. Тому він нічого не розумів. І прийняв рішення вчитися самостійно.

Незважаючи на мовний бар'єр, Володимир мав досить пристойний заробіток, який його повністю влаштовував.

"В мене була легальна робота. Половину заробітної плати мені оплачувала федерація, а іншу частину – клуб. Я отримував 500 фунтів, на той час приблизно 1000 доларів, на місяць. А ще мав додаткові приватні уроки", – каже чоловік.

Умови нелегального перебування на Кіпрі ресторатор не вивчав, але розповідає, що в літаках, які здійснювали авіаперельоти до Кіпру, була велика кількість повій.

"В перші дні мого перебування, кіпріоти приносили мені "гуманітарку", - пригадує Пащенко.

Одного разу його колеги влаштували святковий захід, де зібралося багато людей, серед яких були і власники тенісного клубу, в якому він працював. Володимир прийшов туди в своєму одязі, тобто в тому, що привіз із України, і лише тоді місцеві мешканці перестали приносити йому старі шорти та футболки, тому що побачили, що він має пристойний вигляд.

Володимир працював на Кіпрі більше року, проте повернувся на Україну. Каже, що не шкодує, хоча в нього там була пристойна робота, а ще - море, літо, дві-три години роботи на день, службовий автомобіль, який компанія віддавала в оренду на свята. За його словами, він жив на острові "як вареник в сметані".

"Я людина амбіційна, просто веселого відпочинку мені було достатньо. Зрозумів, що я не хочу працювати на когось, а хочу працювати на себе. А для цього потрібно шукати країну, де є такі можливості. Україна – моя батьківщина, тому я повернувся", – підсумовує ресторатор.

Володмир Пащенко каже, що головними інвесторами країни повинні стати не американці, німці чи канадці, а самі українці. Велика кількість грошей зараз в людей під подушкою, бо вони не довіряють банкам. Але той, хто хоче заробити, може це зробити.

"В нас багато землі, можна працювати в сільському господарстві. Я теж планую зайнятися екологічно-чистим сільськогосподарським виробництвом", – говорить чоловік.

І додає, що любить подорожувати як турист, за кордон їхати на заробітки не збирається.



Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 18
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Щось там не зрослось, темнить пан Володимир! :) Маючи легальну і непогану роботу за кордоном, вибачайте - хр...н хто повернеться в Україну!!! І не доказуйте і не розказуйте про поля, луга, озера, повітря... :)))
Відповісти
Вдячний Богу за те, що повернув в Україну.
За кордоном не так солодко, як здається )))
Відповісти
Кожен судить по собі. Ви би, певно, обрали багатий закордон, але кишка тонка. Пащенко ж нічого не втратив - гроші заробити можна всюди, був би талант до того. До того ж, там він був один із багатоьох, а тут він особистість знана й шанована. Респект і увжуха пану Пащенку!
Відповісти
Яка чудова казка, а головне зі щасливим кінцем!)))
Відповісти
Умов ведення бізнесу в країні немає, все кришується олігархами.І тому бізнес може бути зараз тільки "базарний". Коли буде можливість, не знає НІХТО.Будешь битись головою об стіну, нема криши, не буде і бізнесу. Ось така ситуація, однако!
Відповісти
пострижіться, з коротким волоссям виглядаєте краще.
Відповісти
Ще більше став поважати пана Пащенка! Людина, яка пережила в житті всі ті буремні часи України, але залишився ЛЮДИНОЮ та створив структуру (не забігайлівку) тенісний клуб, готель, вишуканий ресторан, де працюють десятки молодих людей. Бажаю привезти до Луцька вихованцям Митрофановича тенісний кубок одного з етапів Великого Шолому!
Відповісти
Дякую Вам!
Нехай береже Вас Господь!
Відповісти
Респект і повага, п. Пащенко!
Відповісти
Дякую за увагу до моєї скромної персони.
Нехай береже Вас Господь!
Відповісти
Слово "заробітки" треба замінити на слова "робота" чи "кар`єра".
Не продавайте себе задешево їдучи навмання на "заробітки".
Ретельно готуйтеся (вчіть мови і освоюйте в Україні улюблені професії) і втілюйте за кордоном довгострокові плани - ми живемо в глобалізованому світі, а не на хуторі Україна.
Тим, хто виривався за повалену Залізну Стіну в 1990-х було важче, через відсутність інформації і уявлень про реалії життя у світі. Вони мали лише бажання.
Зараз молодь має всі можливісті підготуватись до старту в Україні (мови, освіта, професія).
Відповісти
Не важливо де живе і працює людина. Важливо як.
Відповісти
Соціальний статус, рівень життя, особисте життя.
Відповісти
Правильна схема, заробили гроші закордоном і гайда вкладати у свою Батьківщину. Хто як не ми, правда ж, Володимире?)
Відповісти
Хто хоче-той заробляє,хто не хоче-ниє.
Молодець! Сам захотів-сам досягнув!!!
Відповісти
Охх ці жили підприємця ніколи у Вас не спали)))
Відповісти
не нити, а працювати і тоді будете жити в ажурі, беріть на замітку,українці!!:)
Відповісти
Надихнув,дякую!!
Відповісти
Останні новини
Вирішив, купив квиток і полетів, - Володимир Пащенко. ФОТО
25 березень, 2016, 13:24