вхід реєстрація

Життя на Волині нелегальних мігрантів. ВІДЕО

Життя на Волині нелегальних мігрантів. ВІДЕО
Нещодавно у Київській області вибухнув скандал через намір відкрити там центр для мігрантів з Близького Сходу.

Зокрема, там могли б приймати біженців з Сирії. Місцеві мешканці вийшли на протести, - повідомляє Громадське.Волинь.

«Коли ми тільки відкрилися, люди теж були невдоволені. А зараз, якби якась рада поставила в порядок денний розгляд питання про закриття нашого пункту, то люди з ближніх сіл розігнали б ту раду. Бо вони мають тут роботу», – розповідає директор Волинського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства, які нелегально знаходяться в Україні Валерій Демчук.

В Україні діє лише два пункти тимчасового утримання нелегальних мігрантів закритого типу (окрім волинських Журавичів є ще пункт у Розсудові Чернігівської області), розраховані загалом на 373 особи. Споруджені вони державним коштом за фінансової участі ЄС та Міжнародної організації з міграції. Щоб дізнатися, чи є на Волині мігранти з Сирії, звідки і від чого тікають люди, яких називають нелегалами, ми навідалися у пункт тимчасового перебування іноземців закритого типу, що у Журавичах Ківерцівського району.

Пункт знаходиться в лісі. На режимний об’єкт проходимо через контрольно-про­пускний пункт. Спочатку спілкуємося з директором. Він на випередження констатує, що сирійців тут немає. «До нас рідко потрапляють люди, які тікають від війни чи переслідувань. Найчастіше це трудові мігранти, студенти, в яких вийшов термін перебування в Україні, люди, для яких Україна – транзитна країна. Їх привозять прикордонники. Фактично Україна за територіальним принципом розділена так, що усіх затриманих на Заході держави везуть до нас, а решту – до Чернігова. Наш пункт розрахований на одночасне утримання 165 осіб. За час його існування тут побувало 1696 осіб. Нині тут знаходяться 70 людей: чоловіки, жінки і діти. Це представники 26 країн світу. Найбільше – з Афганістану.

Згідно законодавства, термін перебування до року. Якщо не ідентифікували і не змогли видворити, то ми їх випускаємо.

Були випадки, коли людина потрапляла до нас повторно і кожного разу надавала про себе інші дані. Хоча зазвичай іноземці зацікавлені у співпраці з нами. Громадян держав, де тривають військові конфлікти, ми не видворяємо. Наприклад, мігрантів з Афганістану. З посольством цієї країни добре налагоджена співпраця.», – розповідає Валерій Демчук.

Завідувач відділу аналітичної роботи Петро Цисюк погоджується провести нам екскурсію, показує приймальне відділення, кабінет психолога, навчальний клас, медкабінет.

Лікар каже, що іноземці, які сюди потрапляють в основному молоді здорові люди. Тут хворіють застудними захворюваннями і розладами травлення, бо їжа і клімат в їхніх країнах інші. Медичну допомогу, здебільшого, отримують тут. Якщо потрібне дообстеження, то іноземців везуть в Ківерцівську районну лікарню чи в обласний центр.

На території пункту є дитячий ігровий і спортивний майданчики. Петро Цисюк розповідає, що мігранти все ж більше часу проводять в гуртожитку: дивляться телевізор, займаються своїми справами.

За створенням картин з пофарбованих клаптиків одягу ми застали і громадянина Казахстану Сергія Яньо. Він у пункті вже 9 місяців. Його батько родом з Турійського району Волинської області. Ось і сам Сергій після років роботи в Росії, Німеччині та Швеції, вирішив повернутися на батьківську землю. Художник-самоучка вже знає чим може стати корисний українським воїнам, які повертаються з зони проведення АТО. Більше про роботу пункту тимчасового перебування іноземців – у сюжеті-екскурсії.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час