вхід реєстрація

Зона відчуження чи заповідник: в Чорнобилі знайшли рідкісних тварин. ФОТО. ВІДЕО.

Зона відчуження чи заповідник: в Чорнобилі знайшли рідкісних тварин. ФОТО. ВІДЕО.
В’їхавши на територію Чорнобильської зони і зайшовши до лісу, ви не одразу натрапите на зграю диких вовків. Їх на всю територію зони 30 — 50 особин. Чи багато це для 260 тисяч гектарів? Це більше, ніж будь-де в Україні.

Про це пише Громадське.tv.

Щоб натрапити на цікаві знахідки, потрібно знати, де і як шукати. Нашим провідником стає біолог Чорнобильського радіоекологічного центру Денис Вишневський. Він вже 14 років працює у зоні відчуження і спостерігає за тваринами Чорнобиля.
Зграя вовків полює на оленя (фото Сергія Гащака)
Зграя вовків полює на оленя (фото Сергія Гащака)


Найбільшого радіаційного ураження природа отримала безпосередньо під час вибуху та в перші місяці після нього. Більший вплив на екосистему справила не так радіація, як евакуація населення.

Після того, як люди залишили ці землі, природа почала відновлюватися. На полях і пасовищах почав формуватися молодий природний ліс.

В перші п’ять років із зони зникли тварини, чиє життя було пов’язане з людиною. Тут практично неможливо зустріти польову мишу, горобця чи голуба. На зміну їм прийшли історично характерні для цих земель види. Одними з перших були дикі кабани.

«Це тварина, яка їсть практично все. Образити дорослу особину складно будь-кому з хижаків», — розповідає Вишневський.
фото Дениса Вишневського
фото Дениса Вишневського

Якщо перше десятиліття могли спостерігатися перекоси, коли, маючи вдосталь їжі і мінімум конкуренції, певні види масово розмножувались, то далі природа збалансувалась.

Зараз чи не найвідомішим видом, який показують відвідувачам як візитівку відновлення природи Чорнобиля, є тутешні соми. Охолоджувальний ставок та тихі заводі Прип’яті, де розмножилася ця риба, є обов’язковими пунктами екскурсій і делегацій в Зоні. Улюблена забава туристів — погодувати сомів привезеними хлібом чи печивом.

Одне з питань, щодо якого в природознавців від початку не було спільної думки — наскільки на дику природу впливатиме залишений людиною спадок. Бетон, асфальт, покинуті будинки — все це з тваринами не надто асоціювалося. Але з часом стало очевидно – тваринам це анітрохи не заважає.

«Звірі теж люблять ходити доріжками і навіть вдячні людині за все, що вона залишила. Коні Пржевальського люблять ховатися від дощу у покинутих фермах. Кабани залюбки ходять у фруктові сади. В дикій природі вони б не знайшли такої кількості поживи. Місто для них – це ресурс», – розповідає Вишневський.

Багато відкриттів з життя Чорнобильської фауни дозволили зробити фотопастки. Невеличка скринька з камерою закріплюється на дереві. Зазвичай обирається місце, де є сліди, — стежка звірів. Заряду пристрою вистачає на місяць. За цей час навідуватися до пастки не бажано — щоб не залишати свого запаху і слідів.
Денис Вишневський встановлює фотопастку
Денис Вишневський встановлює фотопастку

Фотопастка реагує на тепло. Щойно у полі досяжності з’являється живий об’єкт, щопівхвилини спрацьовує фотокамера. Виходять цілі серії фотографій. Так було зафіксовано більшість крупних видів зони: кабани, олені, вовки, лосі, коні.
Фотопастка зафіксувала в Зоні ведмедя
Фотопастка зафіксувала в Зоні ведмедя

Одного разу на фото був ведмідь. Це підтвердило здогади зоологів, що ведмідь в зоні таки з’явився, (до аварії, його в цих місцях не було). Зважаючи на те, що за місяць роботи фотопастки вийшла лише одна серія фотографій, Вишневський робить висновок – цей ведмідь прийшов з Білорусі, і поки що в українській частині Зони не затримався. Втім, наголошує біолог, якщо не втручатися, — найбільший хижак Європи може заселити українську частину Зони відчуження.

Вплив радіації на тварин

«Ми не можемо сказати, що якогось виду тварин тут немає через радіацію», — розповідає Денис Вишневський. За його словами, вплив радіації на тварин нині не є визначальним.

Та все ж, чи відрізняються «чорнобильські» тварини, від тих, що живуть в інших українських лісах? Безперечно. Той самий вовк. Його раціон на 70% складається із диких тварин. Тоді як вовки в звичайних українських лісах харчуються переважно свійськими тваринами. Це величезне поле для досліджень і спостережень природознавців.
Вовк з ногою оленя (фото Сергія Гащака)
Вовк з ногою оленя (фото Сергія Гащака)

Чорнобильська зона хоча і має охоронний статус, але він пов’язаний, перш за все, із зоною техногенної катастрофи. Тому там дозволено багато речей, що суперечать природоохоронному законодавству. Наприклад, профілактичні вирубки лісів. На практиці вони часто неконтрольовані і перетворюються на контрабандну лісозаготівлю.

Верховна Рада ще минулого року рекомендувала урядові створити на території Зони відчуження біосферний заповідник. Відповідні проекти рішення розроблені і чекають на затвердження. Але зміна статусу Зони має багато ризиків.

«Якщо ліси на півночі відповідають критеріям ЮНЕСКО щодо біосферного заповідника, то ми нікуди не дінемося від того, що там є Чорнобильська атомна станція», — пояснює Марина Шквиря, наукова співробітниця Інституту зоології ім. Шмальгаузена.

Відтак, проектанти запропонували поділити території заповідника на зони:

- заповідник – це відносно чисті території, де дозволять здійснювати переважно наукову діяльність з акцентом на природозбереження;
- буферна зона, де дозволять наукову, освітню та специфічні ви діяльності, зокрема, водорегулювальну;
- зона антропогенних ландшафтів. Тут можна буде вести певну господарську (традиційну) діяльність, в межах закону про природно-заповідний фонд.

Здійснюватиметься моніторинг та спеціальні заходи на кшталт захоронення в окремих місцях відходів. Десятикілометрова зона до заповідника входити не буде. Також не планується змінювати чинні межі Чорнобильської зони.
Зелений - заповідник, світло-зелений - буферна зона, жовтий - зона антропогенних ландшафтів, червоний - не входить до заповідника
Зелений - заповідник, світло-зелений - буферна зона, жовтий - зона антропогенних ландшафтів, червоний - не входить до заповідника

«Остаточного рішення щодо створення такого заповідника немає на найвищому рівні», — пояснює Сергій Зібцев, професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування.

За його словами, перед урядом стоїть непросте завдання — вибрати між прибутком, який можна отримувати з чорнобильських ресурсів і цінностями екологічними:

«Кубометр дуба має свою ціну. 8 тисяч гривень. А популяція вовка, що вона коштує?..».

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Зона відчуження чи заповідник: в Чорнобилі знайшли рідкісних тварин. ФОТО. ВІДЕО.
28 квітня, 15:26