вхід реєстрація

ЄВРО-2016. Час для «темних конячок»? ФОТО

ЄВРО-2016. Час для «темних конячок»? ФОТО
ВолиньPost розповідає про квартет команд-учасниць Євро, які гратимуть у групі Е.

БЕЛЬГІЯ

У кінці 2015-го року Бельгія стала найсильнішою країною світу за версією щомісячного рейтингу ФІФА. Звичайно, такі таблиці не завжди висвітлюють реальне співвідношення сил футбольних збірних, але при цьому показують їх стабільність та успішність за недовгий термін. А для «Червоних дияволів» це показник того, що чергове їх «золоте покоління» продовжує прогресувати.

Після доброго десятка років своєрідного застою бельгійська збірна знову засяяла новими зірками, причому це покоління за іменами та, як мінімум, клубними успіхами гравців настільки сильна, що реально може увійти в історію. Символічно, що очолив команду Марк Вільмотс – представник, напевно, останньої, дійсно сильної та поважної версії «Червоних дияволів». Бельгійці встигли наробити галасу ще на чемпіонаті світу в Бразилії, коли зупинились лише на стадії чвертьфіналу, і зараз, на Євро-2016, від них чекають не гірших результатів.

І чекають не просто так. Кваліфікувались на чемпіонат Європи підопічні Вільмотса на одному диханні – в групі проблеми їм зміг створити лише Уельс. Однак у інших протистояннях бельгійці були відчутно сильніші за суперників, тому й цілком закономірно посіли першу сходинку в групі.

Бомбардирські якості Ромелу Лукаку та Крістіана Бентеке, крила збірної в особі Едена Азара та Дріса Мертенса, мозок збірної в особі шикарного в минулому сезоні Кевіна де Брюйне, по-справжньому потужний центр поля з Раджею Наїнголланом, Акселем Вітселем, Муссою Дембеле та Маруаном Феллаїні, спокій за власні ворота з Тібо Куртуа – проти такої Бельгії могла не встояти і більш сильна кваліфікаційна група. Саме атакуюча міць команди Вільмотса, постійний контроль м’яча та різноманіття при побудові тих самих атак будуть головним козирем «Червоних дияволів» на цьому Євро.

Втім не все так солодко, як могло б бути. Запитань до цієї команди також багато. По-перше, травми основної пари центрбеків – Венсана Компані та Ніколаса Ломбертса – змусять Вільмотса шукати у захисті нові варіанти, звідси й вимушені виклики на Євро гравців без належного досвіду ігор за головну команду країни – Джордана Лукаку, Джейсона Денайєра, Томаса Меньє. Швидше за все саме лінія захисту буде слабкою ланкою «Червоних дияволів» на цьому турнірі. По-друге, у товариських матчах здавалося, що коуч бельгійців аж надто експериментував зі складом та схемами. Оптимальний вибір одинадцяти гравців, звичайно, буде читатись, але саме відсутність потрібної збалансованості між лініями (при такій шаленій кількості атакуючих гравців) на виході може десь зіграти свою роль. В будь-якому випадку ті, хто симпатизують бельгійській збірній, можуть у підсумку або пишатись, або бути розчарованими її грою…

А ти спробуй проти нас! Як не дивно, а от якраз з бельгійцями наша збірна ще не грала. Про 86-й рік і «засудили» хай згадують ті, хто хоче повернутись до «совка», а ми будемо не проти, якщо вперше в історії з «Червоними дияволами» зіграємо десь після цього Євро.

Завангуємо? Бельгійська збірна бере своє завдяки повній перевазі над суперником – вона обожнює контроль над м’ячем і над грою. Коли все йде не зовсім за планом, починаються проблеми. А у групі бельгійців якраз є суперники, які можуть ці «трабли» для них створити. З іншого боку – просто шикарний кадровий потенціал та ціла плеяда гравців, які у відповідальний момент самі можуть вирішити долю будь-якого матчу. Коли про команду так багато говорять – це не просто так, і коли букмекери так високо ставлять бельгійців серед фаворитів Євро, потрібно на це звернути увагу. Тому прогноз – вихід у чвертьфінал, а там все залежатиме вже від самих «Червоних дияволів».

ІТАЛІЯ

«Скуадра адзурра» - це завжди непередбачувана команда. Прогнозувати її виступи перед будь-яким турніром – це писати вилами по воді. Ось і два роки тому італійці їхали на Мундіаль до Бразилії у статусі віце-чемпіонів Європи і навіть почали чемпіонат світу перемогою над збірною Англії. Яке ж було здивування, коли якраз разом з острів’янами команда з Апеннін залишила турнір уже після групової стадії, а Чезаре Пранделлі з героя перетворився на вигнанця…

Відбір до Євро-2016 італійці розпочали на чолі з Антоніо Конте – тренером, який розпочав своїми успіхами гегемонію «Ювентуса» в Серії А, яка продовжується й досі. Якщо дивитись на підсумкову таблицю кваліфікаційної групи, то все сходиться – перше місце і жодної поразки. Однак ідеальним цей відбір для Італії не назвеш – перемоги давались надто важко навіть над скромними збірними Мальти та Азербайджану, а головних конкурентів – хорватів – переграти так і не вдалося. Втім вихід на Євро не пахне, та й самі італійці вже привчили футбольний світ, що на фінальних частинах великих турнірів грає зовсім інша «Скуадра адзурра».

Складно це усвідомлювати, але разом з кризою клубного футболу Італія переживає непрості часи і в плані збірної. Що тут казати, якщо серед форвардів збірної найбільше голів за головну команду країни забив Граціано Пелле, який відіграв за «Скуадру» лише 12 матчів (5 м’ячів), а його колеги за амплуа – Чіро Іммобіле, Едер чи Сімоне Дзадза – аж ніяк не є основними гравцями своїх головних клубів (Іммобіле все ж більш-менш проявив себе у оренді за «Торіно»). Та ж сама ситуація і з креативом у середній лінії. Андреа Пірло, схоже, уже надто старий для збірної, а Марко Верратті пропустить Євро. Тож на перший план виходять Тьяго Мотта та Даніеле де Россі – хороші "трудяги", але побудова атак потребує більш творчих гравців…

Єдине, за що вболівальники «Скуадри адзурри» можуть бути спокійні – це захист, де є роками зігране тріо з «Ювентуса» - Барцальї, Бонуччі та К’єлліні, а також легендарний Джанлуїджі Буффон у рамці. 2006-го року на Мундіалі успіх Італії приносили якраз гравці захисної ланки – за весь турнір тоді підопічні Марчелло Ліппі пропустили лише двічі. Повторять?

А ти спробуй проти нас! Італійці – це справжній жах для збірної України, якій жодного разу не вдалося виграти у цього суперника. Більше того, з семи матчів шість «синьо-жовта» команда «Скуадрі адзуррі» програла. Без шансів проти Італії наша збірна грала на відборах до Євро-96 та Євро-2008 – по дві поразки. Єдину нічию – 0:0 – проти італійців ми зіграли у товариському матчі напередодні Мундіалю в Німеччині 2006-го року. Однак вже на самому чемпіонаті світу саме підопічні Марчелло Ліппі зупинили команду Олега Блохіна на стадії чвертьфіналу – 0:3 за непоганої гри були справжнім розчаруванням. В якому стані б не були футболісти з Апеннінського півострова, для нас вони завжди будуть небажаним суперником. Хоча колись вчитись грати проти них вже треба…

Завангуємо?
Італійці – справжні анархісти футбольного світу, команда, в якої від тріумфу до провалу може бути один крок. І особливо небезпечні вони у такій ситуації, коли мало хто в них вірить. Навіть попри кадрову кризу, «Скуадра адзурра» має достатньо козирів, аби не просто вийти з групи, а й поборотися за найвищі нагороди цього Євро. Тому з ходу прогнозуємо вихід у чвертьфінал – а там все залежатиме вже від самих італійців.

ШВЕЦІЯ

Шведам, які привчили до своєї стабільної участі на великих турнірах, довелося перебитись без бразильського Мундіалю – туди підопічних Еріка Хамрена не пустила Португалія, а точніше Кріштіану Роналду, який ледь не самотужки вирішив долю тієї дуелі. Після цього, здавалося б, зголоднілі до великого футболу шведи повинні були виходити з кваліфікаційної групи. Втім пройти на чемпіонат Європи було не так легко – проти австрійців, які, схоже, зараз піймали своє «золоте покоління», та росіян, скандинави у групі набрали лише два очки.

Особливо показовим був розгром від збірної Австрії (1:4), коли у ворота Ісакссона залітало практично усе, а захист шведської команди нагадував прохідний двір. З таким «багажем» розраховувати на пряму путівку до Франції було нереально, тому пробиватися на Євро довелося у стикових матчах проти Данії. З цим якраз Златан Ібрагімович та компанія впорались, хоча після домашнього поєдинку «синьо-жовті» мали слизьку перевагу (2:1). Однак на виїзді підопічні Хамрена зусиллями бомбардира французького «ПСЖ» все-таки зробили результат – 2:2 – і таки відправились на п’ятий поспіль чемпіонат Європи.

Попри це все, гра збірної Швеції, як і раніше, будується через фантастичного Златана. Ібрагімович у кваліфікаційній групі забив більше половини командних м’ячів (8 з 15), а у плей-офф – три з чотирьох у ворота датчан. Варто казати ще щось про важливість вже, напевно, легендарного шведа для своєї збірної? Та й кістяк команд поки що рідко поповнюється новими гравцями – усе той же Андреас Ісакссон у в рамці, Мікаель Лустіг та Андреас Гранквіст у захисті, Кім Чельстрем та Себастьян Ларссон у центрі поля. Всі гравці вже не молоді, а збірна виїжджає на старому багажі. Втім, можливо, це й на краще для шведів – кому, як не цим хлопцям, знати, як грати у відповідальних матчах та враховувати помилки попередніх циклів?

А ти спробуй проти нас! Якщо у трьох товариських поєдинках «синьо-жовті» збірні мають повний паритет – по перемозі разом з нічиєю, то ще один поєдинок між ними свіжий у спогадах вболівальників обох команд. Саме очним протистоянням Україна та Швеція відкривали для себе Євро-2012 чотири роки тому. Тоді у битві легендарних форвардів гору взяв Андрій Шевченко – на гол Златана Ібрагімовича він відповів двома точними ударами, а вболівальники «Олімпійського» святкували перемогу. Яка, на жаль, залишилась для нашої збірної єдиною у тій групі… А Шева тепер може протистояти шведам вже у якості тренера збірної. Йому є, що розповісти про суперників підопічним, більшість з яких виходили у тому матчі на поле зі стартових хвилин.

Завангуємо?
Після золотої епохи початку 90-х, коли шведи дійшли до півфіналу домашнього Євро-92, а через два роки взяли бронзові нагороди на Мундіалі у США, так високо команда на великих турнірах більше не підіймалась, а на першостях свого континенту лише раз виходила з групи. Цього разу таке завдання полегшує формат турніру, однак на даному етапі бельгійці з італійцями виглядають якось солідніше. Тому втілення Нострадамуса в особі автора передбачає шведам можливий вихід з групи з третього місця та виліт від когось з фаворитів Євро у плей-офф. Чи може магія Златана нарешті спрацює у відповідальний момент?

ІРЛАНДІЯ

П’ять років тому ірландці нарешті перервали багаторічну смугу невдач у відборах до чемпіонатів Європи. Втім на полях Польщі команда тоді ще Джованні Трапаттоні не взяла жодного очка, програвши збірним Іспанії, Італії та Хорватії. А кваліфікацію до бразильського Мундіалю острівна команда провалила, не вийшовши навіть до раунду плей-офф.

Новий формат чемпіонату Європи, а також новий тренер – Мартін О’Ніл – давали ірландським вболівальникам надію на те, що на французьких полях буде представлена і їхня збірна. І якщо лідерство німців у кваліфікаційній групі не обговорювалось, то за дві інші путівки довелось боротися проти збірних Польщі та Шотландії. Якраз проти цих команд підопічні Мартіна О’Ніла зіграли домашні нічиї, а на виїзді програвали. Вирішальними стали чотири очки, які «айріші» набрали проти чинних чемпіонів світу: ще на початку відбору Джон О’Ши на останніх секундах гри врятував для Ірландії нічию, а вдома вже немотивовану Німеччину вдалося мінімально обіграти.

Шотландські опоненти несподівано виключили себе з гонки, програвши у Грузії, а поразка у останньому турі від поляків відправила острів’ян до раунду плей-офф. Проти збірної Боснії багато що вирішив гостьовий матч, у якому збірній Ірландії вдалося вирвати нічийний результат – 1:1, а вдома підопічні О’Ніла видали один з найкращих матчів минулого року – перемога 2:0.

Зараз у Ірландії зібрався доволі непоганий склад – усі, окрім легендарного Роббі Кіна, не останні гравці англійських клубів (більшість виступають за клуби Прем’єр-Ліги). Нападники Шейн Лонг із «Саутгемптона» та Джонатан Уолтерс зі «Сток Сіті» у відборі часто створювали проблеми для будь-якого суперника. На головних ролях у середній ланці – вже вікові Гленн Уілан, Айден Макгіді та Уес Хулахен, а їх підтримує один з лідерів «Евертона» Джеймс Маккарті. А якщо не забувати про Шея Гівена у воротах та Джона О’Ши у захисті – маємо найстаршу збірну цьогорічного Євро (найближчі «переслідувачі» за цим показником – росіяни та чехи – за середнім віком гравців молодші аж на півроку!). Чи зможе ця «стара гвардія» вистрелити востаннє у своїй кар’єрі на першості континенту?

А ти спробуй проти нас! Ще одна збірна, проти якої українцям грати ще не доводилось. Чесно кажучи, на своїй пам’яті так одразу й не пригадаєш, коли востаннє проти ірландських суперників грали наші клуби…

Завангуємо? Вихід на такий турнір – уже досягнення для ірландців. Та й група цього разу у підопічних О’Ніла не набагато слабша, аніж чотири роки тому. Кваліфікація була пройдена не без «допомоги» від суперників, які постійно втрачали очки. А тут навряд чи хтось буде робити подарунки: своє треба буде вигризати самостійно. А чи зможуть ірландці? Тут є дуже великі сумніви. Ставимо на четверте місце у групі та будемо раді помилитися.

Дмитро Кузнецов для ВолиньPost
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Італія - темна конячка??? :) Дмитро Кузнецов - ти у якому класі навчаєшся? :)))
Відповісти
Вже в другому) Італія завжди на перших ролях, однак з таким складом і коли навіть італійці мені кажуть, що не вірять навіть перед матчем проти Бельгії, це щось та й означає
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час