Fresh line, або Як ми самі собі сендвіч готували.ФОТО

Так трапляється, що центр нашого міста я завжди «пролітаю», не зважаючи на те, що там нового, бо, на жаль, магазини, бутіки та кафе постійно змінюються, і практично нічого цікавого не з'являється.

А нещодавно, йдучи на зустріч зі своєю подругою, побачила зелену вивіску. Хм, щось новеньке, та ще й лимонад з вивіски вабив своїм fresh виглядом та прийнятною ціною. Оскільки погода спекотна, дуже хотілось пити, тож зайшла і сіла в очікуванні Рудої.

Роздивилась навкруги. Сподобалось, що стіни розписані флористичними візерунками вручну.







Це завжди приваблює погляд, хочеться розглядати. Все зроблено у екостилі, лише люстри трохи вибивались із загальної картинки.



Спочатку не зовсім зрозуміла віконні ніші, повністю застелені подушками, ну хто там буде лежати, сидіти? Але, може, концепт такий, щоб місце не стояло пусткою. Поки роздивлялась, прийшла моя подруга, і ми пішли замовляти. Все дуже просто - підходиш до бару, а там все на очах. Тут тобі хлібини власного приготування у пічечці доходять, поряд у спеціальних ємностях вся начинка для самих сендвічів.

Привітна дівчина Маша розповіла, скільки чого можна брати.





Одна намазка (це різні види м’яких сирів з домішками), два види м’яса або риба (тунець та сьомга, а за червону рибку доведеться доплачувати) і овочі у будь-якій кількості - головне, щоб сендвіч закрився.

Зверху це все можна полити соусом на вибір. Тоді дівчина питає, гріти сендвіч чи ні. Оскільки в нас один був із шинкою, а другий - з тунцем, відповідно перший нагріли, а другий - ні. Паралельно замовили напої. У мене був імбирний лимонад, у подруги - смородиновий морс. Скажу вам, що лимонад мене вразив - дуже смачний. Щодо смородинового морсу, то тут можна посперечатись. Я не люблю, коли маленькі кісточки смородини псують всю картину. Отже, поки гріли мій сендвіч, пішла мити руки.



Це якась катастрофа… На підлозі волосся, обідок мокрий, паперу немає.







Добре, хоч мило є та сушка. На графіку прибирання зазначено, що миють туалет кожні півгодини. Ок, повернусь перевірити, як помиють.



Але повернімось до страви. Ось такий бутерброд вийшов у мене.



Доволі соковитий, і що найголовніше - багато начинки. Саме те, що я хотіла. Коли ми подужали все це з’їсти, я зрозуміла, що власники таки не помилились, зробивши у віконних нішах такі собі диванчики. Ой, як це чудово після їжі розтягнутись і п’ять хвилин полежати. Можливо, виглядає це "не комільфо", але відмовити собі у такому задоволенні ми ніяк не могли.



Хоч лежати і добре, але ж треба перевірити, чи прибрали WC. Ну що вам сказати? Напевно, дівчата ще не встигли пройти інструктаж, бо це не прибирання. Була просто витерта підлога, і все. Довелося кликати директора і просити, щоб таки провела інструктаж для персоналу.

За це нам подякували і наголосили, що більше такого не повториться. Будемо на це сподіватись, бо, напевно, нікому не хочеться, піднявши кришку унітаза, побачити забризканий обідок.

Якщо раптом вам доведеться їсти у цьому закладі і туалет буде брудним, пишіть у коментарях про це, а я тоді нагадаю директору про її обіцянку.

Загалом враження у мене було приємне, якщо не зважати на дрібниці.

З вами була Кalipso і рубрика "Смачного Луцька". Пишіть, які ще заклади ви б хотіли, щоб ми відвідали.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!