вхід реєстрація

Топ-5 найсвіжіших українських романів

Топ-5 найсвіжіших українських романів
Голова журі літературного конкурсу «Коронація слова» у номінації «Романи» назвав 5 найбільш вражаючих текстів з 300 неопублікованих романів, надісланих на конкурс.

Рукописи конкурсантів журі оцінювало наосліп – жоден з текстів не був підписаним.

Віктор Разживін - кандидат наук, доцент кафедри української літератури Донбаського педуніверситету, де викладає зарубіжну літературу.

1. «Душа». Юлія Кубай, Київ

На конкурсі цей роман здобув другу премію, але я нагородив би першою. Це історія про те, як дуже грубий, жорсткий чоловік, який став мером невеликого українського міста, закохався у в бідну піаністку з провалами у пам'яті. Жінку запросили пограти для народу під час його виборчої кампанії. Через почуття до неї герой готовий залишити високу посаду, він мріє про сім'ю і дітей. Історія доволі епічна, в житті так не буває – але ж так хочеться дива! Історія про Попелюшку – невмируща. Мабуть, передусім це книга для жінок, але за рік в Україні таких романів купують по 15000 екземплярів – це для нас хороший показник. Тож я впевнений, що «Душа» буде також чудово продаватись.

2. «Я, ти і наш мальований і немальований Бог». Тетяна Пахомова, Львівська обл.

Це сучасний роман про події Другої Світової, що відбувались на Львівщині. Один з героїв – українець, якому доводиться працювати поліцейським у єврейському ґетто. Аби порятувати родину, він викрадає з цієї ізоляції жінку з дитиною і везе до свого обійстя. Коли ґетто переміщають зі Львова, читачі, котрі добре знають цю область, зможуть упізнати багато знайомих місць.
«Одну з героїнь цього роману я знала особисто, пасла з нею худобу в дитинстві, - розповідає авторка. – Це людина, котра дійсно допомагала євреям рятуватися від смерті й переконувала фашистів, що нічого про них не знає, ризикуючи власним життям».

3. «Шизгара». Сергій Батурин, Київ

Це твір у жанрі роману-ностальжі, абсолютно відсутньому в сучасній українській літературі. Слово «шизгара» походить від перекрученої назви англомовної пісні «She's got it» гурту «Shocking Blue», популярної у сімдесятих роках. Саме в ці роки й відбуваються події роману. Йдеться про підлітків, в яких я впізнав і самого себе, й наші «махачі» район на район, балачки тогочасним сленгом, історії про перше кохання, перший секс – усе це описано дуже цікаво. Як не дивно, коли цей текст перевірили на студентах – пішло на «ура». Молодше покоління було шоковане, бо не уявляло, що у старшого – теж щось було. Можливо, чоловіків «Шизгара» зацікавить трохи більше, ніж жіночу аудиторію. Навіть не знаючи імені автора, я відчув, що автор - чоловік і навіть здогадався, хто саме.

4. «Реквієм для Рози». Раїса Плотникова, Полтавщина

Неочікуваний роман у листах про тяжкі 1930-ті роки в Україні, присвячений тим, хто тоді вижив і хто помер. Героїня – музикантка, яку чекісти примусили працювати прибиральницею. Її робота – змивати кров після допитів. У вільні хвилини вона виконує на піаніно «Реквієм». У книзі багато як натхненних, так і доволі важких сцен. Неповнолітнім краще не читати. Але письменницька робота чудова, я прочитав рукопис на одному подиху. Ця книга дає внутрішне очищення, коли уявляєш описаний жах і співпереживаєш з персонажами все описане.

5. «Вибір»

За правилами конкурсу, ім'я невідзначеного автора залишається засекреченим.

Не знаю, чи хтось наважиться публікувати таку книгу – з етичних міркувань багато видавців можуть і відмовитись. Це соціально-психологічний роман, присвячений відчуттям героя, котрий з величезною насолодою завдає людям болю. А керує цими садистськими витівками його матір. Не знаю чи автор психолог за освітою, але деякі місця виглядають просто неймовірно. Ідея, авторський стиль, складність сюжету – усе вражає, читається легко. Але, мабуть, довкола цього роману виникне багато критики, хтось казатиме, що авторка пропагує насильство й пише аморальні книжки.
Інша справа, що це ніяк не конкурсна робота. Я особисто не наважився б дати їй хоч якесь місце. Наш читач не готовий до таких творів. У нас не прийнято вести мову про тих, хто отримує задоволення від приниження інших. Збоченці є збоченці, але де межа між ними й звичайними людьми? Якщо авторові пощастить, то роман, можливо, й надрукують.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Вітаю ковельчанку Юлію Кубай з перемогою!
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час