вхід реєстрація

Проректор СНУ про стан сучасної освіти, євроінтеграцію та подолання комплексу меншовартості

Проректор СНУ про стан сучасної освіти, євроінтеграцію та подолання комплексу меншовартості
Анна Левчук – активний читач та автор газети «День» та наймолодший в Україні проректор з науково-педагогічної роботи, євроінтеграції та роботи зі студентами.

Повідомляє видання День.

Зустріч із літньошколярами 25 липня гостя зі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки розпочала з невеликої розповіді про особливі стосунки вишу з «Днем», які вже перевірені роками.

«Нам поталанило, адже Лариса Олексіївна є членом наглядової ради нашого університету та його почесним професором. Ми тісно й довго співпрацюємо. Не лише щороку зустрічаючи фотовиставку газети, а й під час проведення різноманітних інтелектуальних зустрічей, наприклад, із авторами Бібліотеки «Дня». Є частина студентів і частина викладачів та науковців, які постійно дописують у видання».

Коротка, але змістовна бесіда залишила у літньошколярів лише приємні враження, а обговорені питання дали підстави для розмірковування. Дискусії між студентами не вщухали навіть після зустрічі.

«НАМ ПОТРІБНО ПОЗБУТИСЯ КОМПЛЕКСУ МЕНШОВАРТОСТІ»

– Як проректору з євроінтеграції та роботи зі студентами мені дуже близька позиція «Дня» щодо власне євроінтеграції. Дуже популярне слово, часто його зустрічаєте, «йдемо в Європу», однак є питання: хіба ми не в Європі? Хіба ми розташовані на карті за межами цієї частини світу? Тут дуже важливо звертатись до літератури, до вашої бібліотеки: «Повернення в Царгород», інші нові твори, велика кількість статей. Вони показують, наскільки важливою Україна є у глобальній історії. Нам потрібно позбутися українського комплексу меншовартості, і в цьому допомагає газета.

«ВАЖЛИВО РОБИТИ ДЕКОМУНІЗАЦІЮ НЕФОРМАЛЬНО»

Христина ПЕТРЕНКО, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова: – Днями ректора Східноєвропейського національного університету Ігоря Коцана запросили до Каунаського університету Вітовта Великого. Розкажіть, будь ласка, більше про співпрацю ваших вишів.

А. Л.: – Наш університет належить до Балтійсько-українського академічного консорціуму, і наша співпраця є дійсно реальною і тісною, вона відбувається на різних рівнях. У нас є спільні наукові дослідження, зокрема у сфері біології і паразитології, також плануємо програму подвійних дипломів, поки що для наших біологів.

Зараз займаємося стажуванням та обміном викладачами, що передбачає двотижневі стажування у Каунасі і навпаки. Гарним здобутком можна вважати, що Каунаський університет допоміг нам у співпраці з Литовським університетом міста Клайпеда. У результаті також відбулася україно-литовсько-польська конференція щодо відновлення досліджень ролі постаті князя Вітовта на наших територіях. Наслідком цього, і за сприяння Лариси Івшиної також, є пропозиція до нашої міської ради з приводу перейменування однієї з вулиць міста на честь Вітовта. Оскільки зараз відбувається декомунізація, і дуже важливо робити її неформально, а власне знаходити ці історичні аспекти.

«ПРОСВІТНИЦТВО ПЕРЕДАЄТЬСЯ «ІНФЕКЦІЙНИМ» ШЛЯХОМ»

Віта ШНАЙДЕР, Національний університет «Києво-Могилянська академія»: – Які є особливості просвітницької роботи в Україні, зокрема тим, чим займається «День»? Як це ведеться у високорозвинених країнах і чого слід прагнути?

А. Л.: – Говорячи про університети, постає контраверсійний момент: коли ми забираємо загальні дисципліни, які нібито займають час, і студенти про них знають, ми виключаємо політологію, філософію, історію України. І забираємо у молоді можливість вивчити це інакше. Обриваємо їхній зв'язок з цікавими викладачами, новітніми течіями.

Мені здається, що просвітництво має стати сучасною політикою наших держав. Дуже багато політичних партій, дуже мало якихось якісних просвітницьких кампаній. Просвітництво може бути присутнім будь-де, щоб давати додаткові знання. Це історія і формування правильного погляду. Правильний погляд – багатовекторний, неоднозначний. Погляди можуть бути різні. Мені здається, що дуже важливо впроваджувати моду на інтелект, потрібно культивувати допитливість. Ми дуже часто недооцінюємо допитливість. Допитливість є в основі будь-якої успішної історії. Вона повинна бути характерна не тільки для успішних журналістів, а взагалі для всіх громадян.

Просвітництво не завжди вимагає великих коштів, воно потребує зацікавлених людей і аудиторію. Воно передається «інфекційним» шляхом. Буде чудово, коли настане час, і люди приділятимуть більше уваги просвітництву, а не політиці.

«ПОТРІБНО НАВЧАТИ ЛОГІЦІ ПОВ’ЯЗУВАТИ ФАКТИ»

Марія ЧАДЮК, Національний університет «Києво-Могилянська академія»: – Чи зможе прикладна лінгвістика як синергія мовознавства і комп'ютерних технологій повернути увагу до гуманітарних предметів, зокрема того ж мовознавства?

А.Л.: – Колись Ісаак Ньютон характеризував себе як природничий філософ. І сучасні науковці говорять, що ми знову повертаємось до того поняття, що науковець – це природничий філософ, тому що це включає і психологію, і фізіологію, і біологію. Прикладна лінгвістика дуже дотична до вчення про штучний інтелект. А ми розуміємо, що більшість інтернет-розробок, комерційних розробок так чи інакше торкаються теми автоматичного перекладу, систем розпізнавання мовлення, синтезування мовлення. Це те, за чим йде майбутнє. Але тут уже не можна бути виключно філологом. Тут потрібно розуміти психологію, фізіологію, фізику, акустику. Майбутнє за такими спеціальностями або, дійсно, практикою перехресного вступу, скажімо, бакалавр з однієї спеціальності, магістр з іншої. Але знову ж таки це можливо тоді, коли сам студент чітко усвідомлює, чим він хоче займатися.

Я зараз аналізую ринок, дуже багато випускників працевлаштовані фахово, тільки ця фаховість не обов’язково традиційна. Це не завжди вчитель англійської мови, іноді це людина, яка працює на інтернет-сайті з оптимізацією інформації, оптимізацією пошуку. Ми всі розуміємо, що там є мова, але в той час там вже комерційні завдання. Зараз потрібно навчати логіці пов’язувати факти, шукати інформацію, а не виключно догмам однієї науки.

«БІБЛІОТЕКА «ДНЯ» ДОЗВОЛЯЄ ПРАВИЛЬНО СПРИЙМАТИ УКРАЇНУ»

Оксана ВОЙТКО, Львівський національний університет імені Івана Франка: – Цього року газета «День» святкує своє 20-річчя. Скажіть, будь ласка, яку важливу роль відіграє видання, зокрема у вашому регіоні, у суспільстві і загалом. Що б ви могли побажати виданню?

А. Л.: – Мені здається, що газета «День» відіграє надзвичайно важливу роль у кожному конкретному місці, і не тільки в Україні, а й у світі. Дуже важливо, що газета «День» та Бібліотека газети перекладається англійською. Їх можна дарувати в світі, дозволяючи аудиторії правильно сприймати, не через призму російських видань, для себе Україну. Читання вимагає певних зусиль, але дуже важливо тренувати своє мислення. Мені приносить велике задоволення та стаття, яку я читаю, після якої мені хочеться ще щось десь дочитати, пояснити собі особистість чи певний час. Хочу побажати «Дню» гарних сил у формі нових представників, нових авторів. Хочу побажати широкої аудиторії читачів. Як тільки вони знайомляться з газетою, вони однозначно приєднуються до такого великого кола шанувальників газети «День». Хочу побажати писати тільки на мирні і радісні теми, щоб нарешті тема військової російської агресії зникла зі шпальт.

ВРАЖЕННЯ

Оксана ВОЙТКО, Львівський національний університет ім. І. Франка:

– Анна Левчук – молодий, енергійний і в той же час професійний та досвідчений проректор-науковець. Її діяльність – чудовий приклад того, як можна принести «нове дихання» в університетську та наукову сферу, прекрасно поєднуючи із туристично-пізнавальним дозвіллям. Цілком погоджуюся з її поглядами, що просвітництво повинно стати новою політикою нашої держави. І дуже важливо культивувати допитливість! Саме вона є тим рушієм, яка змушує нас вдосконалюватися та працювати над собою. Тож ідея «впроваджувати моду на інтелект» має стати трендом номер один!

Христина СОЛТИС, Львівський національний університет ім. І. Франка:

– Приємно бачити на керівних посадах в університеті таких молодих людей. Думаю, колегам Анни Левчук варто запозичити її принцип «поширювати моду на інтелект» та впроваджувати його в своїх навчальних закладах. Гостя переконана, що просвітництво може бути будь-де, і вона як представник освітньої сфери чудово це розуміє. Вважаю, що це важливо усвідомити кожному з нас і множити це, як виразилась гостя, «інфекційним шляхом».

Дмитро БАЙДА
, Національний університет “Острозька Академія”:

– «Логіка, аналіз, не лише догми». Пані проректор має досить незвичний віково-професійний щабель: молодість, того ж покоління зацікавлення та відповідальність у півтори десятки тисяч студентів. Найновітнішими розмовами в Україні про освіту є "свіжі" напрямки спеціальностей: симбіоз-асорті обраних студентом курсів, перехресний вступ та інші види нових комбінацій. Досвід Східноєвропейського національного університету доволі своєрідний. На «десерт» - найголовніше особисто для мене в освіті (цитата на початку коментаря): навчатись думати, а не не просто тренувати пам'ять упродовж п'яти-шести років – теж вельми актуальна проблема освіти, яка прогресує.

Нагадаємо, що цьогорічна Літня школа журналістики «Дня» відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО.

Марина БАРБА, Ольга КУДЕРЯВЕЦЬ, Літня школа журналістики «Дня» - 2016. Фото Артема Сліпачука, «День»
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Я хто в неї за спиною
Відповісти
Та хтось є впливовий. А яку статтю з деферамбами зліпили. ...
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Проректор СНУ про стан сучасної освіти, євроінтеграцію та подолання комплексу меншовартості
26 липня, 14:47