вхід реєстрація

Українцям доведеться з’їдати упаковку від товарів?

Українцям доведеться з’їдати упаковку від товарів?
Винахідник з Харкова вирішив проблему утилізації пакувальних матеріалів, розробивши їстівну упаковку для продуктів.

Про це 18 вересня повідомляє «Сегодня».

Співробітник лабораторії генетики, біотехнологій і якості біосировини інституту рослинництва ім. Юр'єва Сергій Тимчук розповів: «Ідею, як не дивно, мені подарували смітники. Я проїжджав в районі міського полігону твердих побутових відходів. І він весь був завалений пластиковими упаковками, поліетиленовими пакетами. Так можна ж перетворити всю країну на смітник! Поліетилен і взагалі термопластика при всіх їх перевагах мають загальний недолік - вони практично не розкладаються в природних умовах, а якщо примусово це робити - спалювати, це викид в атмосферу отруйних сполук. Ще один важливий фактор - поліетилен роблять з нафти, невідновлюваної сировини, тобто рано чи пізно його просто не буде з чого робити».

На створення біорозкладаної плівки пішло близько 15 років. «Перше, що мені прийшло в голову - це культурні рослини, які є основним джерелом нашого харчового раціону. Потрібен був плівкоутворювач, найбільше підходив крохмаль, його видобувають з пшениці, жита, кукурудзи. Виявилося, для плівки найбільше підходить крохмаль, здобутий з останньої культури», - говорить учений.

Однак з першої спроби створення плівки успіхом не увінчалося - плівка була неміцною, швидко рвалася. «Звичайний крохмаль не підходив. Він складається з двох складових: амілози і амілопектину в співвідношенні 25% на 75% відповідно. Ми встановили - для плівки потрібно створити крохмаль, де амілоза займатиме як мінімум 50, а краще 60%», - пояснює Тимчук. За допомогою їстівної плівки, можна, наприклад, збільшити термін придатності хліба з декількох днів до місяця.

«У нас зазвичай буханець хліба може зберігатися 1-2 дні, і далі ми пускаємо його на сухарі. Якщо ж на хліб напилити нашу плівку, то він залишається свіжим до 4 тижнів. Його навіть можна їсти, не знімаючи плівку», - додає винахідник. З цього ж крохмалю можна зробити піддон, аналогічний тим, у яких зараз в супермаркетах продаються супові набори.

«Берете піддон і разом із м'ясом кидаєте у воду - вже за кілька хвилин від піддону не залишиться і сліду, а відвар вийде чудовим», - запевняє Сергій Тимчук. Учений також зазначив, що біоперероблюваніпакувальні матеріали не змінюють смак їжі, у них взагалі немає смакових якостей. А якщо плівку просто викинути, то за 4 тижні від неї не залишиться і сліду - вона розкладається в природному середовищі. Проте, говорити про масове виробництво такої плівки рано - підприємцям дешевше робити звичайний поліетилен.

«Виробництва поліетилену вже існують, плівки - ні. І їх створення вимагає великих фінансових вливань. А нашим бізнесменам цікава лише негайна вигода», - вважає Тимчук. За словами винахідника, єдиний шанс почати масово виробляти біоперероблювану упаковку - зобов'язати впроваджувати її на урядовому рівні.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Українцям доведеться з’їдати упаковку від товарів?
18 вересня, 2012, 13:41