Як діти стають старателями. ФОТО. ВІДЕО

Як діти стають старателями. ФОТО. ВІДЕО
Невід’ємними учасниками одного з найприбутковіших нелегальних заробітків в Україні стають діти. Ті, кому на часі вчити уроки, а не розумітися у фракціях цінного каміння.

У бурштиновому бізнесі – тисячі школярів. Вони ігнорують навчання, натомість купують автомобілі, розважаються по-дорослому і не бояться ані законів, ані покарання. Тим часом на дитячій праці заробляють дорослі, а правоохоронці розводять руками, – пише Громадське.

– Двадцятка, десятка.

– Гривень?

– Нєєє. Це тіпа кусок. Двадцатка, це, допустім, 100 доларів за її…

– А що, за вагу?

– Да, 20 грамів кусок. Цілий кусок.

Саме так з необізнаними дорослими розмовляють тринадцятирічні школярі з Дубровиці, розповідаючи про свої здобутки на літніх канікулах. Вони знають про бурштин майже усе. За прогуляний день у школі дитина може заробити до тисячі гривень. Вони не соромляться розповідати про це навіть педагогам.

Марія Симончук працює шкільним психологом у ліцеї в Клесові. Звідси починалася бурштинова лихоманка. Вона працює з неповнолітніми бурштинокопачами ледь не щодня.

«Говориш: ти чого пішов з уроків самовільно? «Робота. Подзвонили, що починається робота, нада на роботу». У нього буде сьогодні, наприклад, тисяча зароблена, він що буде два уроки сидіти в школі?»

Школярі вчать педагогів розбиратися у специфічній бурштиновій термінології, пояснюючи, де були і чим займались під час уроків. Наприклад, кажуть «сидів на фішці», тобто пильнував.

Юних «фішкарів» правоохоронці бачать на кожному з відпрацювань. Цього не приховує оперативник Сергій Науменко:

«Що таке «фішкар»? Це людина, яка інформує чи мобільним зв’язком, чи радіозв’язком старателів, що до них наближаються правоохоронні органи. Майже 60-70% «фішкарів» – це неповнолітні», – каже Науменко.


«Причини залучення дітей до бурштиновидобутку полягають як у бідності окремо взятих сімей, що потребують коштів для прожиття, так і у надмірних достатках бурштинокопачів на фоні розбитих доріг та безробіття. Діти бачать, що відбувається навколо», – пояснює Марія Симончук.

«Вони мені просто прямо й кажуть: Марія Сергіївна, нащо вчитися? От подивіться, ті що вчилися, як вони живуть? Якщо вони мають освіту, що вони мають? А я, Марія Сергіївна, от скільки у вас зарплата?

У Клесівській школі ми познайомились з двома школярами. Хлопці кажуть, що в бізнесі з дев’яти років, тобто з четвертого класу.

Школярі підтверджують: їх однолітки заробляють собі на автомобілі. Не приховують – освітою не надто переймаються, уроки прогулюють.

– Ви не думаєте, що це вплине на навчання, що ви миєте чи прогулюєте?

– Пара паперів і всьо, – відповідає школяр на запитання журналіста, маючи на увазі хабар за вирішення питання прогулів.

Результат бурштинової лихоманки – провал зовнішнього незалежного оцінювання у північних «бурштинових» районах області. За підсумками тестування з української мови, Рівненщина посіла третє місце з кінця.

У Клесівській школі-ліцеї цьогоріч не склали ЗНО близько чверті випускників – стільки ж залучені до бурштиновидобутку. І це не найгірший результат, у десятках сільських шкіл ЗНО проблема ще серйозніша – не склали від 30% до 70% відсотків школярів.

Григорій Таргонський
– начальник управління освіти Рівненської обласної державної адміністрації не вважає, що проблема лише у «бурштиновій лихоманці», та все ж визнає, що велика кількість дітей сьогодні, очевидно з дозволу батьків, займається цим, і це також впливає на якість їхнього навчання. «Я більше того скажу, що, можливо, і з дозволу, і батьки прямо залучають дітей до цього, такі факти можуть бути абсолютно. Але ж ще раз кажу, це вже компетенція інших органів».

Втім, попри свідчення місцевих, спецпризначенців та самих неповнолітніх копачів, місцеві правоохоронці запевняють: діти не миють разом з дорослими.

Ігор Адамчук, інспектор сектору ювенальної превенції Сарненського відділу поліції повідомляє, що упродовж 2015-16 років не виявлено жодного факту втягнення дорослими неповнолітніх…

– Тобто жодного разу поліція не виявляла неповнолітніх з батьками чи з дорослими при незаконному бурштиновидобутку?

– Ні, жодного такого факту не було, – намагається переконати Ігор Адамчук.

Відповідно до статті 304 Кримінального кодексу України, за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність передбачена відповідальність від трьох до семи років позбавлення волі. Якщо ж до злочинної діяльності неповнолітніх залучають близькі родичі, санкція ще вища – до десяти років за ґратами.

Стаття покликана забезпечувати права неповнолітніх, але правоохоронців це не цікавить - реагувати вони не поспішають.

Зрештою,бурштиновий бізнес б’є не лише по навчанню. Це не просто виснажлива робота на «клондайку», а ще й небезпечна війна. З конкурентами, криміналом та інколи й правоохоронцями. І жертвами у цій війні часто стають саме діти.

Сьогодні, поки не вирішена проблема із «дорослим» нелегальним старательством, ніхто не поспішає братися за участь в цьому дітей. І, схоже, останніх це цілком влаштовує: миліше шкільного дзвінка їм дзвінок бригадира, щоб зайняти свою зміну на клондайку: з сачком, пожежним шлангом чи на варті «фішкарем».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.