вхід реєстрація

Волинь повністю хочуть забезпечити цифровим телебаченням

Волинь повністю хочуть забезпечити цифровим телебаченням
Дати можливість попрацювати в рамках пілотного проекту, аби забезпечити абсолютне покриття території області цифровим телевізійним мовленням. Така пропозиція прозвучала під час засідання колегії Державного комітету телебачення та радіомовлення України, що відбулося 27 вересня 2016 року у Києві. А позаяк поважне товариство заслухало звіт облдержадміністрації щодо стану інформаційного простору Волині, то участь у роботі колегії брала делегація від області. Очолив її голова облдержадміністрації Володимир Гунчик.

Про це йдеться на офіційному сайті Волинської облдержадміністрації.

Також у складі делегації працювали директор виконавчий Волинської регіональної дирекції НТКУ Ольга Куліш, директор Волинської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Сергій Семерей, директор ТзОВ «Телемережі України» Петро Семерей, керівник Волинської регіональної дирекції «Укрпошта» Олег Гарвишків, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Волинській обл. Степан Родич, начальник управління культури облдержадміністрації Валерій Дмитрук та начальник відділу інформаційної політики Світлана Головачук.

Позаяк відсутність покриття цифровим мовленням для Волині – більше ніж болюча проблема, тож і акцентували переважно на цьому. Варто нагадати, що від 30 до 35% території краю – це фактично зона інформаційного вакууму, де мешканці не мають можливості дивитися українське телебачення, натомість у вільному доступі польське та білоруське, а через останнє – й заборонені російські телеканали.

– Тримати на контролі питання, що стосуються інформаційної політики, – одне з персональних доручень Президента України, – наголоси у вступному слові голова облдержадміністрації. – Тому, користуючись можливістю й присутністю на колегії ДКТРУ, обговорюватимемо наболілі проблеми. Хочу наголосити, що проблема непокриття – не є локальною, суто волинською, вона актуальна й для інших регіонів держави, а тому набуває зовсім іншого статусу. Ми не просимо коштів. Маємо непогані цифри перевиконання бюджетів, багато працюємо щодо їх наповнення. Потрібні конкретні рішення і політична воля.


Головна причина, яка унеможливлює повноцінно забезпечити територію області «цифрою», полягає у відсутності частотних присвоєнь та ліцензій, що належать до сфери компетенції і відповідальності загальнонаціональних регуляторних органів. Як зауважують фахівці Волинської філії Концерну РРТ, без частотних присвоєнь та визначених параметрів мережі неможливо закупляти передавачі, обладнання мультиплексування, будувати додаткові вежі.
Прогнозуючи ситуацію, що складеться в області після вимкнення аналогового мовлення, визначені найбільш «критичні» райони щодо появи непокритих телевізійним мовленням зон – Володимир-Волинський і Маневицький, а також визначена потреба в будівництві додаткових веж. Для будівництва відведена у державну власність земля, виготовлені проекти, проте невизначеність із частотними присвоєннями не дозволяє продовжити будівельні роботи.

Без доступу до жодного із загальнонаціональних каналів – 84 села Ратнівського, Камінь-Каширського, Любешівського і Маневицького районів із чисельністю населення понад 190 тис. чоловік. Із прийомом телесигналів існують істотні проблеми у місті Володимир-Волинський через рельєф місцевості.

Із 2011 року питання розширення покриття території України і Волині, зокрема сигналами цифрового ефірного телебачення, не вирішувалося жодним законодавчим документом або регуляторним органом.

Нині майже 200 тисяч жителів Волині, особливо її північних районів, не мають змоги приймати передачі місцевих та регіональних телемовників ні в аналоговому, ні в цифровому форматах. Цей інформаційний вакуум, на жаль, заповнюють телеканали Білорусі, а через їхні передавачі – й Росії, серед яких є й програми, заборонені для ретрансляції на території України, що створює загрозу інформаційному простору регіону.

За даними фахівців Волинської філії Концерну РРТ, нині в зоні «інформаційної небезпеки» перебуває майже 50 населених пунктів Ратнівського району. Із вимкненням аналогового телебачення у подібній ситуації опиняться ще й мешканці Володимир-Волинського, Любомльського, Любешівського, Маневицького та Камінь-Каширського районів.

Ускладнює ситуацію й той факт, що у радіо просторі Волині присутні іноземні мовники. При чому співвідношення білоруських, польських та українських далеко не на користь останніх. На цьому акцентувала у виступі Світлана Головачук:

– Географічні особливості Волинської області, а саме наявність спільних кордонів із Республікою Польща і Республікою Білорусь, дають можливість прийому ще й цифрових телепрограм та аналогових радіопрограм цих держав. Співвідношення між доступними в ефірі вітчизняними і польськими радіопрограмами у місті Нововолинську становить 5:12, у Володимир-Волинському районі – 9:12, Іваничівському районі – 8:10. Переважають іноземні радіостанції також в інших прикордонних районах області, зокрема, співвідношення вітчизняних радіопрограм до іноземних у Любешівському районі становить 3:5, Шацькому – 5:14, Любомльському – 9:15. В окремих населених пунктах, що знаходяться в безпосередній близькості або за 10-20 кілометрів від кордону, співвідношення ще більше не на користь вітчизняних мовників. Слід зважити й на те, що деякі іноземні радіостанції працюють на двох-трьох частотах. Відтак, волиняни не мають можливості черпати об’єктивну, правдиву, незаангажовану інформацію про події на сході країни, про реальну ситуацію й наміри ворога, про реалізацію на теренах України державних реформ, врешті, отримувати національно-патріотичний посил від українських мовників. Натомість щоденно підпадають під опосередкований, але такий потужний пропагандистський вплив ворога, зокрема через білоруське телебачення. Як наслідок, виникають серйозні труднощі із виконанням завдань держави щодо мобілізації та укомплектації війська військовослужбовцями контрактної служби. Тому питання інформаційного суверенітету та інформаційної безпеки набуває особливої ваги й потребує конкретних рішень. Окрім того, проблеми з поширенням сигналу регіонального мовника віднедавна стосуються не лише північних районів області. Практично неможливо приймати сигнал також і на території смт. Цумань та Олика Ківерцівського р-ну.

– Ми вперше бачимо таку ґрунтовну довідку щодо стану інформаційного простору як представили волиняни, – наголосив Микола Жулинський, котрий входить до складу колегії ДКТРУ. – При цьому говорять за проблеми, а не приховують їх. Тому, думаю, слід підтримати озвучену ідею й посприяти тому, аби волиняни попрацювали в рамках експерименту, який і пропонують.

Вислухавши волинян й детально, упродовж двох годин, обговоривши питання, члени колегії вирішили узяти пропонований проект рішення за основу й суттєво доопрацювати його спільно з волинянами й врешті передбачити з поміж пунктів той, котрий, ймовірно, й зрушить справу з мертвої точки.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 5
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
по селах уже давно телевізорів не має - злидні одні в пенсіонерів
Відповісти
буде платне100процентів.
Відповісти
Вже 15років чи більше років говорять про те,що північні райони волині не мають якісного телебачення,українського.Гунчик в тому числі вже три роки одне і те саме говорить.Ну,знову поговорили,і побачите,ні чого вони не зроблять.
Відповісти
Вже 15років чи більше років говорять про те,що північні райони волині не мають якісного телебачення,українського.Гунчик в тому числі вже три роки одне і те саме говорить.Ну,знову поговорили,і побачите,ні чого вони не зроблять.
Відповісти
Вже давно перестав дивитись брехливий ящик і сплю спокійніше .
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час