вхід реєстрація

Любешів: чому прикордонне містечко не «кінець світу»

Любешів: чому прикордонне містечко не «кінець світу»
Закоханий у своє місто, місцевий історик Степан Оласюк розпочав екскурсію для журналістів словами «незважаючи на те, що Любешів називають кінцем світу…»

Чоловік навів чимало аргументів із приводу того, чому маленьке містечко на північному сході Волині не варте статусу «кінця світу», - пише Волинській інформаційний портал.

Із-поміж цікавих фактів, для прикладу, про те, коли у Любешові з’явилася перша людина, перша кам’яна споруда, коли поселення здобуло статус містечка, Степан Оласюк розповів про те, що давні мешканці Любешова вважали своїм оберегом русалок, які, щоправда, не плавали у воді, а охороняли хлібні поля від знищення їх людьми і тваринами.

У своїй розповіді Степан Оласюк наголосив на тому, що свого часу Любешів був чи не найважливішим осередком європейської освіти. Адже саме тут, у 1684 році литовський маршал Ян Кароль Дольський заснував монастир отців піарів, при якому згодом було створено колегіум. У добу Просвітництва цей колегіум став одним із найкращих європейських навчальних закладів. Саме тут, у Любешові, в школі при монастирі, навчався свого часу національний герой польського народу Тадеуш Костюшко.

«За вісімнадцять кілометрів від Любешова, у селі Дольськ, у родинному маєтку Дольських вже тоді друкували книги. Ще на карті світу не було Петербурга, ще не було Вашингтона, а вже Любешів давав світові знання», – з захопленням розповідає про рідне місто Степан Олесюк.

На превеликий жаль, костел піарів знищили у радянську добу. Тож тепер тут немає ні потужних лабораторій колегіуму, ні ботанічних садів, ні численних бібліотек. Про визначні місця нагадують лише залишки каміння від фундаментів й інформаційна табличка, яку встановив департамент інфраструктури та туризму Волинської ОДА.

Продовжуючи оповідку, історик розповів, що, коли власником Любешова в 1750 році став Ян Антоній Чарнецький, він вирішив побудувати тут костел капуцинів. Цікаву історію розповів журналістам Степан Оласюк і про місцевий діалект: «Говірку любешівську створили ятвяги. За Данила Галицького було таке плем’я, яке жило на Півночі сучасної Білорусі. Вони нападали на Галицько-Волинську землю, тому Данило Галицький вирішив їх покарати, переселивши у пінські болота, щоб тут їх гризли комарі, мучила малярія і таке інше. От вони то й зробили вплив на нашу мову. До тепер говоримо: єгнє, телє, поросє, наробиласа, наговориласа, солнешник».

На переконання історика, вплинули на тутешній край і вікінги, які принесли до Любешова деякі речі – велику піч, для прикладу. Прогулюючись містом, журналісти побачили також будинок батьків відомого українського журналіста, екс-гравця «Динамо» (Київ) та національної збірної України Тараса Михалика та ще чимало цікавого, що не могло залишити жодного з екскурсантів байдужим до історії віддаленого поліського містечка.

костел піарів
костел піарів
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Боже, не Степан Олесюк, а Степан Адамович ОЛАСЮК, вчитель історії. Кажу як учениця.
Відповісти
і розповів, а не розповіЙ)))
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час