вхід реєстрація

Як збільшення мінімалки позначиться на гаманцях населення? ПИТАННЯ ДНЯ

Як збільшення мінімалки позначиться на гаманцях населення? ПИТАННЯ ДНЯ
Заява прем'єр-міністра Володимира Гройсмана щодо збільшення мінімальної заробітної плати майже вдвічі стала справжньою сенсацією 26 жовтня. Чимало людей сприйняли її з захватом та вважають вкрай потрібним рішенням влади.

Однак у середовищі експертів та бізнесу виявилися скептики, в яких багато пересторог до такого рішення влади. Приміром, що це призведе до збільшення податків. На це президент Петро Порошенко вже виступив з заявою, що подібних наслідків не буде.

ВолиньPost зібрав коментарі п'ятьох волинян, які висловили свою думку щодо цього рішення влади.


Олександр Пиза, 20 років віддав банківській справі, нині - помічник народного депутата Сергія Мартиняка



Не робитиму якихось великих аналітичних досліджень, але хочу упередити ті повідомлення, які починаються, наприклад, у Фейсбуку вереском, що таке підняття відразу почне розкручувати маховик інфляції. Виходить як у істеричної баби - нема зарплати - істерика, бо нема чим платити комуналку - є збільшення - істерика про інфляцію. Це все політичні інсинуації.

Моя думка, що таке підняття - дуже корисна і вчасна дія. НБУ дуже добре вміє зв'язувати грошову масу. І ці кошти не будуть же ж вивалені на ринок одномоментно. Курс долара все одно на наступний рік - в межах 27 гривень. Ринок насичений. Люди не побіжать в обмінники з зарплатою 3000 грн, маючи зобов'язання хоча би по комуналці.

Два важливих аспекти - всі підприємства змушені будуть вивести з тіні частину зарплати, а значить і відрахування - в обороті збільшиться маса грошей, і це пізніше підвищить купівельну спроможність і збільшить рівень продаж в економіці. Сподіваюся, що населення в купівлі речей хоч трохи зміститься в сторону більш якісних, і трішки дорожчих речей і продуктів. Це стимулюватиме економіку.

Люди з більшою ймовірністю зможуть заощаджувати - кількість грошей на банківських депозитах повинна змусити банки відновити повноцінне кредитування, особливо автомобільне та іпотечне. Я вже не кажу про зменшення боргів за комуналку.

Також наприклад зменшиться перекос в бюджетуванні, наприклад, будівельної галузі, коли підприємства реально виплачували більшу зарплату працівникам, ніж вони могли закладати в кошториси. Це як приклад виводу (хоч і часткового) зарплати з тіні. Але паралельно зауважу, що великим індикатором стабілізації і початку інтенсивного розвитку є фондовий ринок та ринок інвестиційного капіталу. Цей ринок самостійно вагомо балансуватиме і інфляцію, і курс, і відсоткові ставки, і встановить довготривалі та прогнозовані правила гри в економіці. Поки того нема — все виглядатиме як ручне управління економікою.

Але завжди є залежність від людського фактору. А людина, навіть дуже розумна і патріотична - дуже слабка істота перед різними спокусами...


Сергій Чуріков, керівник приватного підприємства “Європейський стандарт – Україна”



Розмір заробітної плати повинен регулювати ринок, а не Гройсман. З іншого боку, в приватному секторі чиста заробітна плата в 2576 (3200 це заробітна плата до відрахування податків та зборів) давно не є чимось надзвичайним. Нагадаю, що в перерахунку на іноземну валюту, це менше 100$.

Інша річ, що багато "бізнесменів" платять "мінімалку", щоб уникнути оподаткування, а працівники, отримати субсидії і державні допомоги. Тобто, таке підняття може частково, детінізувати заробітні плати. Хоча є 1000 і один спосіб, як заплатити зарплату меншу від мінімалки.

В бюджетній сфері це безперечно буде мати прямий ефект. Він позитивний для економіки, оскільки підніме купівельну спроможність населення.

Чи вистачить грошей на це уряду? Думаю, при правильній організації роботи - так. Оскільки таке підняття збільшить ВВП та надходження до бюджету та пенсійного фонду.

Позитивні моменти: 1. часткова детінізація зарплати. 2. Збільшення реальної заробітної плати в бюджетній сфері. Як наслідок зростання надходжень до бюджету і фондів. Негативні моменти: 1. Зростання інфляції, що може нівелювати позитивні моменти.

Моя особиста думка - позитивний ефект від такого рішення буде значно вищий від негативних наслідків. До того ж можливість такого кроку є досить реальна. Але підняття офіційних зарплат повинні стимулювати ринкові умови, а не адміністративний примус.



Михайло Імберовський, приватний підприємець, депутат Волинської обласної ради



Якщо ця заява прем'єра підтвердиться реальними прийнятими рішеннями, то це матиме як позитивні, так і негативні наслідки.

Щодо плюсів, які отримає суспільство, то це перше - підняття купівельної спроможності на що давно заслуговують українці, друге - певною мірою такий крок мав би стимулювати розвиток економіки, але тут є ризик девальвації гривні, якщо ця додаткова грошова маса не буде підтверджена товарами українського виробництва.

Щодо мінусів, то як підприємець скажу, що це буде серйозним додатковим навантаженням на бізнес, який переживає не найкращі часи. Не так давно підприємці отримали полегшення податкового тягаря у вигляді зменшення ЄСВ до рівня 22%, що стимулювало вихід зарплати з тіні, а це рішення для бізнесового середовища у цей кризовий період, стимулюватиме виплачувати зарплати в конвертах і призведе до скорочення робочих місць.

Гроші люблять тишу і такі речі потрібно робити обережно, керуючись законами економіки. А у нас як правило такі рішення приймаються або перед виборами, або коли влада втратила підтримку народу...


Валерій Пельц, голова ГО "Волфест"



Не треба бути експертом, щоб зрозуміти, що таке збільшення розкрутить маховик інфляції. Ніби така політика має збільшити купівельну спроможність українців, але в наших реаліях всі продукти і послуги отримають здорожчання пропорційне збільшенню мінімалки.

Від такої політики точно постраждають люди, які мають будь-які заощадження в національній валюті і це стимулює до купівлі валюти, що ще збільшить курс долара

Найголовніше, що до мінімалки прив'язана частина платежів. Якщо буде більша мінімалка, то підприємцям доведеться платити більші податки і ЄСВ.

Загалом:

- перший удар по підприємцях;
- другий удар по субсидіях;
- третій удар по долару і цінах (інфляція).

Хоча є думка, що це навмисно зробили вкид, щоб народ сам попросив не підвищувати мінімалку. Це буде так як з зарплатами депутатів. Спершу роблять самі проблему, а потім героїчно її вирішують.


Олександр Ніколайчук, приватний підприємець



Ставлюся до такого рішення влади позитивно. Соцстандарти повинні зростати більшими темпами, ніж інфляція. Це у загальному. У конкретному: у нас до рівня мінімальної з/п багато чого прив'язано. Наприклад, роботодавці реально сплачують вищу заробітну плату, аніж звітуються. Більша мінімалка - більше надходжень до бюджету. Примітивно просто, але доступно зрозуміло.

То вже інше питання, як гроші витрачаються із бюджету. Я завжди кажу, що кошти у бюджеті є, їх просто розкрадають всілякими схемами. Але тут, у нарахуванні з/п, є ще один аспект: величезна маса людей працюють нелегально, тобто вони є і соціально незахищеними, і не сплачуються жодні податки, навіть від сьогоднішньої мінімалки.

Насправді я ніколи не відмовлюся від тези, яка звучить так: "Відстаньте від людей, дайте змогу громадянам багатіти та створювати прошарок незалежних та самодостатніх індивідуумів."

Рівень мінімалки потрібно піднімати не наказами чи рішеннями, а створенням умов для залучення інвестицій, розвитку економіки та запровадженням передумов для формування малого та середнього бізнесу.

Андрій Лучик, журналіст



Прикро, що Володимир Гройсман вирішив піти шляхом примітивного популізму, заявивши, що мінімальна заробітна плата у 2017 році буде не менше 3200 гривень.

Адже у проекті Держбюджету на наступний рік, який Кабмін вніс на розгляд парламенту, передбачено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі наступного року становитиме: з 1 січня - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні. Зараз мінімальна зарплата в Україні складає 1450 гривень, а з першого грудня повинна зрости до 1600 гривень.

Чому рівень мінімальної зарплати важливий? До «мінімалки» прив’язана тарифна сітка оплати праці працівників бюджетної сфери. Це означає, що зростання вдвічі мінімальної зарплати потягне за собою подвійне зростання усіх видатків на оплату праці працівників, яких утримує бюджет. А це: держслужбовці, лікарі, вчителі, працівники культури тощо. Якщо ж пропорційного підвищення не відбуватиметься через брак коштів, то це означатиме «зрівнялівку», коли і прибиральниця, і професор матиме однакову ставку.

Звідки бюджет може взяти кошти на таке підвищення? Є декілька шляхів: перерозподілити статті видатків або збільшити надходження. Наврядчи перерозподіл відбудеться, адже кожне міністерство просто-таки «вигризало» для себе відповідні статті видатків.

Значить, потрібно збільшувати надходження. Це теж можна робити декількома шляхами: більше заробляти, щось продати, десь позичити або «надрукувати» гроші, не підкріплені товаром.

Рівень «заробітку» держави визначає динаміка ВВП. І в держбюджеті на 2017 рік ріст ВВП становить всього 3%. Власне під ці 3% й закладено зростання мінімальної зарплати до 1762 гривень на кінець року.
Є й інший спосіб збільшити надходження до бюджету: збільшити податки. Але сентенція про те, що для того, «щоб корова давала більше молока, її треба менше годувати і більше доїти» тут не працює.

Продаж державних активів – це не стабільне джерело доходу. Адже звідки держава покриватиме витрати на збільшені заробітні плати наступного року?

Це ж стосується і позик. З одного боку, Україні й так ніхто не хоче позичати грошей на зовнішніх ринках, з іншого – їх потрібно віддавати, та ще й з відсотками. До прикладу, Україна вже стільки напозичалася, що в 2017 році нам потрібно буде віддати 129 млрд гривень державного боргу і ще 111 млрд гривень – відсотків на обслуговування цього боргу. Це 30% від видаткової частини бюджету! Тобто сьогодні кожен міг би отримати на 30% більше, якби не «турбота» попередніх урядів, які піднімали зарплати і пенсії, давали дешевий газ та електроенергію, «безплатно» вчили та лікували. Іншими словами – займалися популізмом.

Останній спосіб, звідки можна взяти додаткові кошти на підвищення мінімальної зарплати – надрукувати. Так, Нацбанк постійно друкує гроші, проте вони підкріплені товарною пропозицією.

Що це означає? Уявіть, що у вас закрита економічна система, в якій є 100 гривень і виробляється 20 хлібин. Не важко порахувати, що кожна хлібина тоді вартуватиме 5 грн. А тепер ми не змінюватимемо кількості виробленої продукції, але збільшимо кількість грошей в економіці, наприклад, вдвічі (як це пропонує Гройсман). Значить на 20 хлібин припадатиме 200 гривень. Тобто збільшивши кількість грошей в економіці, які не підкріплені товаром, ми просто збільшили вартість товарної одиниці. Такий процес називається інфляцією.

Якби ж у нашій уявній економічній системі ми збільшили виробництво хліба на 10% (до 22 хлібин) і збільшили кількість грошей теж на 10% (до 110 гривень), система залишилася б рівноважною.

З іншого боку бізнес теж наврядчи справиться з таким навантаженням.

Адже на сьогодні з кожної 1000 грн виплаченої працівнику зарплати підприємство платить: ЄСВ 22% (220 грн) + ПДФО 18% (180 грн) + військовий збір 1,5% (15 грн) = 415 гривень різних податків і зборів.
Ні малий, ні середній бізнес не має змоги збільшити відрахування вдвічі на фонд оплати праці. Це означатиме, що багато працівників буде звільнено або ж переведено на «конвертну оплату». Відтак замість збільшення надходжень до бюджету ми можемо фактично отримати їх зменшення.

Тобто заява Гройсмана є суто популістичною і немає нічого спільного з реформуванням економіки. Більше того, якщо депутати приймуть відповідні правки до бюджету, це ще більше розбалансує економіку України та збільшить системні перекоси.

Якщо ж ми справді хочемо збільшувати соціальні стандарти, ми просто повинні збільшувати продуктивність нашої праці. Це не завжди означає, що потрібно працювати більше. Це означає працювати ефективно. Адже якщо півдня яму копати, а потім півдня цю ж яму закопувати, то в кінці робочого дня результат буде таким же, як і на початку, але й сказати, що цілий день ніхто нічого не робив – теж не можна.

Тому, як заповідав засновник компанії Apple Стів Джобс, давайте будемо працювати головою, а не по 12 годин щодня!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 11
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
бери. бери, я себе еще нарисую...
Відповісти
Де таких "розумних" як Сергій Чуріков малюють? :) Хоч у курсі справи людина або лише щоб ляпнути? Як це ринок зарплатою керує? :) Це новий винахід такий - треба швидко запатентувати! :)))
Відповісти
Так, в приватному секторі саме попит і пропозиція на робочу силу визначає іі ціну. Тобто реальний розмір зп. Хотілось би почути Вашу версію
Відповісти
Може й так але не в Україні, де хочуть за дарма щоб працювали, дурити державу (платити мінімалку, а інше у конвертах) а собі прибутки ого-го!
Відповісти
Імберовському і його бізнесу прийдеться з тіні вийти - от так і переживає! :) Досить махлювати, а чесно працюйте!!!
Відповісти
Чого инфляция?треба исти а не жерти.вси приватни власники привикли жити хорошо.нехай зминять процент доходив!в швеции якщо ти не можеш заплатити минималку тебе закривають.
Відповісти
Та що всі такі наївні. Получать чистими 2300-2500 віддадуть за комуналку на продукти і ерунда а гройсман собі рейтинг хоче підняти чи замилити людям очі -до здачі своїх декларацій
Відповісти
а пенсіонерів що списують вже? бо як їм при зільшенні зарплат і цін вижити
Відповісти
А то ви у Чурікова спитайте :)))
Відповісти
А пенсіонерам в с.Гаразджа бронювати паркінг,пока не подорожчали місця.Пенсіонери,це обуза для держави.А мільйонерам при владі байдуже як вони виживають.68 новонароджених на 100 померлих-це реалії,це реальність а не партійний популізм.
Відповісти
ОТо популізм влади!!!! А люди які не розуміють що це все тяне ще більше витрат -радіють
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Як збільшення мінімалки позначиться на гаманцях населення? ПИТАННЯ ДНЯ
27 жовтня, 10:34