вхід реєстрація

Назвали маловідомі сторінки з історії луцького вокзалу

Назвали маловідомі сторінки з історії луцького вокзалу
Луцький залізничний вокзал свого часу визнали одним із найкрасивіших в Україні.

Із нагоди професійного свята українських залізничників назвали маловідомі сторінки з історії луцького вокзалу, - повідомляє Таблоїд Волині.

Щорічно 4 листопада українські залізничники святкують своє професійне свято. Віднедавна луцьким представникам галузі є чим пишатися – вже понад чотири років залізничний вокзал вважають однією з візитівок міста.

Більше того – луцький залізничний вокзал навіть визнали одним з найкрасивіших в Україні. Мало того, у нього ще й історія цікава.

Факт перший

Появою залізниці Луцьк завдячує російському імператору Олександрові ІІІ. У1890 році він був у цих краях на військових маневрах. Захотів самодержець відвідати повітове місто Луцьк, і поцікавився в одного із своїх вельмож: чи є до Луцька залізниця.

Підлеглий глянув а карту, уздрів напис «станція Луцьк» (яка була розташована в Ківерцях) і відповів: «Є, Ваша величносте!»

Вже потім горе-чиновник зрозумів, що станція «Луцьк» стоїть на гілці Київ-Брест, за 11 верст від повітового центру. Але, щоб зберегти добре ім’я чиновника і не завдати царю незручностей, вирішили негайно прокласти до Луцька залізницю.

Роботи почалися 1 серпня, а 19 серпня Луцьк з’єднали із залізничною гілкою, по якій вже 20 серпня пішов перший ешелон.

На місці тимчасового металевого навісу згодом спорудили залізничний вокзал. Тепер це споруда на вулиці Стрілецькій, у якій розмістився ресторан «Світлофор».

Факт другий

Довго луцька станція була тупиковою. Якщо і приїжджав поїзд з Ківерців, то мусив тією ж колією вертатися назад.

Спроби з’єднати залізницею Луцьк з містечком Стоянів робили ще за часів панування Росії. Стоянів був розташований на кордоні Волині і Галичини, й від нього пролягала готова залізниця до Львова.

Але коли Волинь і Галичину окупувала Польща, прокладати залізницю до Стоянова припинили. Новоявлені окупанти боялися будь-яких зв’язків політично пасивної Волині з «вибухонебезпечною» Галичиною.

Але волиняни дуже хотіли торгувати з Галичиною. Не проти цього були й галичани. От і оббивали пороги варшавських кабінетів, просячи дозвіл на будівництво колії.

Міністр транспорту Польщі зрештою дозволив будувати але відмовився виділяти гроші. Люди за короткий час зібрали 125 тисяч злотих.

У 1925 році будівництво залізниці з Луцька до Стоянова відновили, закінчивши роботу через три роки.

Факт третій

Скоріш усього, саме з луцьким залізничним вокзалом пов’язана поява дуже популярної у 60-70-х роках пісні «Троянди на пероні».

На пероні, на люднім пероні,
Де розлуки і зустрічі плачуть,
Хтось розсипав троянди червоні,
І здається, ніхто їх не бачить.
А троянди, а троянди
До людей пелюстками кричать:
«Ми не квіти, ми — кохання,
А кохання не можна топтать...»


Її автори – відомий композитор Анатолій Горчинський і волинський поет, лучанин Олександр Богачук.

Журналіст Микола Якименко стверджує, що Горчинський написав цю пісню у 60-х роках саме у Луцьку, коли працював режисером місцевого облмуздрамтеатру.

Пісню переспівувало багато українських виконавців. Відома вона і у виконанні автора – Анатолія Горчинського. Одна з останній версій пісні – у виконанні тріо «Крайня хата».



Факт четвертий

Приміщення пасажирського вокзалу на нинішній площі Грушевського збудували у 1959 році. Час ішов, «совкова» споруда морально старіла.

У 2011 році чиновники нарешті дозріли до потреби реконструювати вокзал. Оголосили конкурс серед архітекторів на кращий проект. Перше місце зайняли дві роботи: архітектора Андроша Бідзілі (який згодом і був втілений в життя) і проект архітектора Олександра Балана.

Балан підійшов до роботи по-сучасному, створивши проект вокзалу в стилі хайтек. Він пропонував збудувати два термінали по обидва боки колій: для приміських і міжміських поїздів. Корпуси мали з’єднуватися критим переходом з ліфтами і ескалаторами, а на даху одного з них передбачався майданчик для гелікоптера.

Проект зрештою не затвердили. Адже замовник – Львівська залізниця – вимагала, аби реконструкція проходила в межах існуючої споруди.

За що і поплатилися: під час робіт надбудовували третій поверх, і багато зусиль довелося докласти для укріплення фундаменту і несучих стін. Конструкцію суттєво послабив час, грунтові води і постійна вібрація від руху поїздів. Укріплювали спеціальним способом і з застосуванням дороговартісного обладнання.

«Такі роботи виявились надзвичайно затратними: вартість робіт лише з підсилення фундаментів перевищила 2,5 мільйона гривень. В таких умовах стало зрозуміло, що будівництво вокзалу в силі хай тек авторства Олександра Балана, незважаючи на його об’єми та архітектуру, було б значно дешевшим і простішим, ніж реконструкція старих приміщень», - стверджували потім у Творчій архітектурній майстерні «Балан та Стельмащук».

Факт п’ятий

І все ж сучасний вокзал – трохи не такий, яким його проектував Андрош Бідзіля. У першому варіанті будівлі він мав три куполи.

Як розповідають у Творчій архітектурній майстерні «Балан та Стельмащук», казус виник, коли керівництво Волинської області представляло начальнику Львівської залізниці Богдану Піху загальну концепцію вокзалу.

Той погодив концепцію. Але при цьому заявив: «На Львівському вокзалі – три куполи, на Луцькому – має бути один. Луцьк – не Львів!» І перекреслив два куполи на папері, де був зображений проект фасаду.

Таким чином загальна концепція вокзалу архітектора Андроша Бідзілі була частково знищена. Вирішувати ситуацію, що склалася, довелось буквально «з коліс»: архітектори «витягнули» фасади, врятували композицію та зробили вокзал Луцька таким, яким він є сьогодні.

Оновлене приміщення вокзалу відкрили у жовтні 2012 року. А у 2013 році проект вокзалу завоював перше місце у міжнародному конкурсі «Кришталева цеглина» як краща громадська споруда побудована у Польщі, Білорусії та Україні.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час