вхід реєстрація

Луцький журналіст на війні пройшов шлях від солдата до офіцера

Луцький журналіст на війні пройшов шлях від солдата до офіцера
Лучанин Андрій Лев пішов добровольцем в АТО. Пройшов шлях від солдата до офіцера у непростому підрозділі – розвідці.

Про це пише 0332.

Громадсько-політичною роботою Андрій займався з університетських часів - був студентським деканом історичного факультету. Йому подобався такий напрямок. Бо це і робота, і захоплення, і життя. Згодом отримав пропозицію попрацювати головним редактором газети «Аверс-прес», вів телевізійні проекти. Разом із колегами-телевізійниками волонтерив у «Волинському тиловику». Разом вони й вирішили служити.

На жаль, їм не випало бути в одних військах. Але кожен тепер там, де має бути. Андрій після навчання у Військовій академії в Одесі керує розвідувальним взводом 2-го батальйону 14-ї окремої механізованої бригади.

Чоловік зізнався, що в АТО дуже важко лишатися здоровим. Є проблеми із питною водою, якісним харчуванням. Одного разу у колодязі, звідки набирали воду, плавала шерсть. Ймовірно, місцеві жителі підкинули якусь тварину, аби отруїти українських військових. Але тоді обійшлося.

Загалом місцеві не хочуть бути з Україною, хоча і серед них є цілком нормальні люди.

Одна з головних причин цього, на думку Андрія Лева, пропаганда терористів: «Якщо місяць подивитися їхнє телебачення, можна стати таким, як вони. Україна давно програла інформаційну війну. Ми маємо чим пишатися, але нас зробили дурнуватими хохлами, які їдять сало і носять шаровари. Треба перемогти в інформаційній війні. Ми захистимо державу, але програємо, якщо у нас показуватимуть російські мультики, якщо до нас їздитимуть російські співаки».

Українським військовим в АТО непросто. На території Донецької і Луганської областей закладено багато мін і ризик підірватися доволі високий. Одружені більше сумують за домом і дітьми. Але всі розуміють, чому вони там, пройшли відповідну підготовку, підтримують один одного, жартують.

За словами Лева, здоровий сміх надзвичайно важливий на війні. А ще – підтримка з дому.

«Солдат – як мала дитина. Радіє солодощам, чаю, каві... Якось ми жили в одній хаті, у нас там усі стіни були в дитячих малюнках. Малюнки і дитячі побажання дуже допомагають військовим. Я дякую дітям і волонтерам за допомогу. Сам був волонтером, знаю, як це важко. Тому бажаю їм трохи відпочити від нас. Любимо вас і поважаємо», - розповів він.

Отримавши офіцерське звання, Андрій Лев переуклав контракт і служитиме ще щонайменше 5 років. Коли повернеться, можливо піде вчителювати, навчатиме дітей військовій підготовці. «Бо Україна забула, що таке виховувати солдатів і воїнів», - певен військовий.

Кілька років тому він навіть не думав, що служитиме в армії. У 2014-му його брата Володимира було поранено в Луганській області. Але попри це той і далі їздить в АТО.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Бажаю здоров'я, витримки та наснаги, Андрію! Нехай ангел-охоронець завжди буде на плечі!
Відповісти
Андрюха! ТИ мужик з ВЕЛИКОЇ літери!!! На таких треба рівнятися!
Відповісти
Фото з Трьохлінійкою - круть!!!
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Луцький журналіст на війні пройшов шлях від солдата до офіцера
07 листопада, 11:06