вхід реєстрація

Переселенці розповіли, як їм живеться на Волині

Переселенці розповіли, як їм живеться на Волині
Активісти громадської організації з Дніпра «Сила майбутнього» презентували у Луцьку соціальну рекламу «Переселенці –економічний потенціал регіону». Під час зустрічі про свої проблеми розповіли й переселенці, які після початку бойових дій на Сході та анексії Криму живуть на Волині.

Про це повідомляє «Волинь.info».

Проблем у переселенців значно більше, ніж здається на перший погляд. Одні нерозривно пов′язані з іншими, що в кінцевому результаті впливає на їхню інтеграцію в суспільство, яке стало їхнім новим оточенням після переїзду.

На заході були присутні переселенці, яким новим домом став обласний центр Волині. Під час дискусії обидві сторони з′ясовували, які бар′єри є у всіх переміщених зі Сходу на шляху порозуміння з місцевими жителями. Також обговорили інші проблеми, пов′язані з виживанням у чужому місті.

Зі слів самих переселенців, місцеві жителі дещо негативно ставляться до них через те, що дехто з приїжджих з Донбасу чи Криму повертав речі і продукти благодійникам, оскільки ті були не такої якості, як їм хотілось. Були й люди, які отримували гроші на проживання і зникали з ними в невідомому напрямку.

Голова ГО «Сила майбутнього» Тетяна Гладкова також зауважила, що багато в чому винні самі переселенці, щоправда вона торкнулась іншого аспекту проблеми.
Вона вважає, що для того, щоб щось вийшло, треба щось зробити, проте не всі хочуть докладати зусиль. Значно простіше опустити руки і говорити, що держава нічого не робить. Жінка на власному досвіді переконалась, що розмови про гречку небезпідставні. За її словами, якщо безплатно роздають гречку чи інші продукти, то йдуть всі, а якщо треба вийти на мітинг, щоб відстояти свої права, то не хоче ніхто.

Саме пасивність людей Тетяна Гладкова вважає головною причиною всіх невдач. Вона зауважила, що однією з найгостріших проблем переселенців є придбання житла. Навіть державні програми, які дозволяють оплачувати лише частину вартості помешкання, передбачають внесення початкової суми. Та навіть таких грошей нема де взяти.

«Якщо сім′я, в якій хтось працює, не може знайти грошей, то це одна проблема. А якщо 80-річна бабуся не може – це вже інша проблема. А державі треба вирішити, де взяти гроші і цій сім′ї, і цій бабусі», — сказала пані Тетяна, запевнивши, що вирішення цього питання не знають ні прості люди, ні депутати. А тому треба об′єднувати зусилля і разом шукати рішення. Переселенці приходять до влади з проблемами, але не пропонують варіантів їх вирішення.

Жінка навела приклади, коли людям вдавалось добитись виділення земельних ділянок. Крім того, розповіла про те, як у містечку Мальовничому знайшли інвестора для створення будинку для переселенців. Цей будинок стане зразком, як максимально економно забезпечити житлом людей та як загалом спростити цю процедуру.

Тетяна Гладкова зауважила, що Facebook рясніє хеш-тегом «зрада», бо написати так найпростіше. Однак взятись за вирішення проблеми ніхто не хоче. Пояснила вона і те, чому луганчани чи донеччани не хочуть їхати жити в село. На її думку, міщанам дуже важко робити речі, звичні селянам. Ці люди зможуть садити картоплю, якщо не буде що їсти, але потреба в їжі не єдина. Жінки-переселенки хочуть дати більше своїм дітям, ніж житло і харчування. Проте це ще одна проблема – неспроможність заплатити за відвідування дітьми різних секцій і гуртків.

Також мова йшла про те, що нікому не відшкодовуються квартири, втрачені в зоні АТО. Крім того, під час зустрічі обговорили проблему фінансування міжнародними організаціями місцевих утворень, які опікуються переселенцями, адже більше допомоги надходить в ті міста, де більше переміщених осіб. Не залишили без уваги і проблему участі переселенців у виборах.

«Ми позбавлені виборчих прав на міських виборах і доки ми не будемо мати виборчу програму, ми не будемо цікаві нікому: ні політикам, ні депутатам, ні міській владі. Тому що ми як пусте місце. Ми їх не обираємо, ми не можемо голосувати і ніяких важелів впливу у нас немає. Зараз по всій країні йде рух «Виборчі права переселенцям». Ми підписуємо цю петицію, піднімаємо це питання по громадських організаціях, цим займаються юристи. Тобто ціль така: надати вимушено переміщеним особам право обирати і обиратися на місцевих виборах. Тоді вони будуть вважатись повноцінними членами міської громади», — розповіла керівник ГО «Переселенці Криму і Донбасу» Олена Черенкова. Жінка додала, що взагалі для вирішення будь-яких проблем переселенців немає вироблених законом механізмів.

Крім того, присутнім показали відеоролики, у зйомках яких взяли участь переселенці, які поділились досвідом, як будувати нове життя на новому місці. Соціальна реклама – один із засобів, який активісти ГО «Сила майбутнього» активно застосовують, щоб донести людям важливість взаємодопомоги. Спікери закликали присутніх не чекати змін, а змінювати щось самому – маленькими кроками, поступово, але йти до кращого майбутнього.

До слова, проект реалізується в рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США).
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
А квіти носять на могили тим хто воював за їх а вони тут з своїми кобилями відсиджуються.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
Переселенці розповіли, як їм живеться на Волині
13 листопада, 11:08