вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

У Луцьку – виставка особистих речей лідера ОУН

У Луцьку – виставка особистих речей лідера ОУН
У Волинському краєзнавчому музеї презентували виставку про голову проводу ОУН Олега Штуля.

Про це пише Наталія Малімон на шпальтах видання День.

На виставці представлені особисті речі Олега Штуля, зокрема дві друкарські машинки, кімнатний термометр, робочий портфель, інші артефакти, передані музеєві родиною провідника. На презентацію виставки з Франції прибув син Олега Штуля, Данило.

Виставка має назву «Довге повернення в Україну», бо Олег Штуль значно менше відомий, ніж, наприклад, Степан Бандера, а його життя і діяльність були не менш присвячені Україні.

«В Україні всі знають лише про одного провідника ОУН, Степана Бандеру, але ж були й інші, такі, як Олег Штуль. Вони не менше любили Україну. Все своє життя вони марили Україною, вони присвячували їй усіх себе. Зараз би цих людей назад повернути. Нема в України державних мужів, хоча політиків більше, ніж треба», – каже провідний науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею Богдан Зек.

Під час Другої світової війни Штуль перебував у партизанському штабі Тараса Бульби-Боровця. Після її закінчення був головним редактором газети «Українське слово» в Парижі, працював на різних посадах в ОУН (М), а після смерті Андрія Мельника став головою Проводу ОУН.

Тривалий час родина Штулів мешкала на Волині, у селі Заліси на Ратнівщині, де похована і його мати, його батько служив тут священиком. Так, за спогадами професора Івана Денисюка, отець Данило Штуль був неординарною особистістю. У церкві він більше говорив про Україну, ніж про Матір Божу, і не так про Ісуса Христа, як про Тараса Шевченка. За його ініціативою поблизу церкви висипали символічну козацьку могилу. У селі з’явилися синьо-жовті прапори й тризуби. У його помешканні вишитий тризуб висів навіть за часів радянської влади. У гості до братів Штулів, Олега і Василя, в Заліси приїжджала і Олега Теліга. Богдан Зек каже, що постать Олега Штуля, його діяльність ще дуже мало висвітлена в українській історії, тому при дослідженнях на нас чекає багато відкриттів.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
в 90-х на галіцайщині камазами насипали символічні могили.. Тепер заросли чортополохом.
Відповісти