вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Волинський футбол майже 100 років тому: Ковель - лідер, Луцьк - позаду

Волинський футбол майже 100 років тому: Ковель - лідер, Луцьк - позаду
У 1923 році у змаганнях не бере участі рівненський клуб «Маккабі», «Галлерчик» переходить із класу А в клас Б, а ВСК Ковель – із класу Б до А. Клуб «Кресов’янка» з Луцька, у свою чергу, націлився на клас Ц (польською «klasa C» – ВМ).

У класі А у 1923 р. не брала участі у змаганнях команда «Маккабі» з Рівного. Місцева влада з політичних мотивів заборонила діяльність єврейського клубу, який згодом відродився під назвою «Гасмонея». Інший клуб із Рівного, «Галлерчик», не дійшов до фіналу, - пише Сергій Грудняк на шпальтах Monitor Wołyński.

Ця військова команда з Рівного двічі програла Військовому спортивному клубу (ВСК) Любліна (1:2 і 2:3), але здобула перемоги над суперниками з Бреста і Холма. Проте керівництво Люблінського союзу футболу скасувало переможні результати «Галлерчика» через те, що матчі судив не зареєстрований у союзі арбітр, і постановило переграти ігри на полях суперників. «Галлерчик» відмовився виконати це рішення.

Через це його зняли зі змагань і понизили в класі.

У класі Б Люблінського ОСФ на старт вийшли дві цивільні команди Любліна й чотири військових клуби. Знову амбітні завдання стояли перед ВСК Ковеля, який із дня його створення очолював президент Дендес, а лідерами на полі були Гебгард (грав у складі команди до 1927 р.) та головний стрілець клубу Мар’ян (виходив на поле приблизно до 1933 р.).



Ковельські вояки впевнено перемагали своїх військових колег із Володимира-Волинського (5:0 і 5:4), Луцька (6:0 і 3:0), Замостя (2:1 і 5:0), а також команду клубу «Маккабі» з Любліна (9:1 і 6:1).

Вирішальними в боротьбі за чемпіонство в класі стали поєдинки проти клубу «Люблінянка», який у матчах проти інших суперників один пункт таки втратив, не змігши перемогти ВСК Луцька (1:1).

29 квітня в Любліні ковельський ВСК програв «Люблінянці» з результатом 2:3 (ковельчани програвали 0:3 за результатами першого тайму, проте після перерви зуміли відіграти два голи), а поєдинок другого кола, що відбувся 27 травня в Ковелі, завершився з бойовим, але нерозіграним (нічийним) результатом 3:3. Таким чином, удруге підряд Ковель посів другу сходинку в класі Б. Проте того року підвищення до класу А отримала не одна, а три найкращі команди, тож загалом завдання ковельського військового клубу було виконано.



Підсумкова турнірна таблиця класу Б. Опублікована в часописі «Przegląd Sportowy» у № 37 від 11 вересня 1923 р.

Окрім поєдинків у рамках чемпіонату, ковельські військові футболісти зустрічалися з командами військових клубів Замостя (0:2), Любліна (0:3), Бреста (0:1) та Володимира-Волинського (4:0). Ймовірно, це були матчі військових змагань. Суперниками ковельчан також були клуби зі Львова: «Стрільці» (4:2 і 2:2), «Білі» (2:3 і 2:2), «Унія» (3:1 і 2:3), «Аматори» (0:1). В одному з товариських матчів вони обіграли «Гасмонею» з Рівного – команду, яка стала продовжувачем традицій клубу «Маккабі» (4:0).

ВСК впевнено втримував лідерство в ковельському футболі, що довели, зокрема, перемоги над клубом «Аматори» (5:0, 6:0 і 10:1), але він поступився цивільній збірній міста (1:2).

У Луцьку в місцевого військового клубу з’явився серйозний конкурент на футбольному полі – клуб «Кресов’янка», що об’єднував польську громаду міста. Після перемог над єврейськими командами «Маккабі» та «Бар-Кохба» «Кресов’янка» нарешті зуміла переграти і ВСК Луцьк (2:1). А досягнуті результати в товариських зустрічах проти люблінської команди класу Б «Маккабі» (0:0 і 2:1) переконали керівництво клубу на чолі з Адамом Марцинковським в необхідності виходу на офіційний рівень – до класу Ц.



Капітаном і лідером на полі «Кресов’янки» був Станіслав Барановський, котрий пізніше, у 1930-х рр., грав за легендарний у міжвоєнному Луцьку Поліційний спортивний клуб.

Проходили футбольні поєдинки і в маленьких містечках Волині: в Рожищі, Ківерцях, Дубні, Здолбунові тощо.

Матеріал підготований на основі публікацій у пресі за 1923 р. у виданнях «Pzegląd Sportowy» (Краків), «Dziennik Wołyński» (Луцьк), «Ziemia Lubelska» (Люблін). Висловлюю також вдячність за допомогу в підготовці матеріалу Юрію Мельнику, Володимиру Морозову (Здолбунів), Богдану Люпі (Львів) і Лєшеку Следзьоні (Мєлєц, Польща).
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.