вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

На екваторі Марса можуть ховатися значні запаси льоду

На екваторі Марса можуть ховатися значні запаси льоду
За останні роки вчені знайшли безліч натяків на те, що на поверхні Марса в глибокій давнині існували річки, озера і цілі океани води, що містили в собі майже стільки ж рідини, скільки її в Північному Льодовитому океані.

У той же час частина планетологів вважає, що навіть у давні епохи Марс міг бути занадто холодним для постійного існування океанів і вода на планеті могла знаходитися в рідкому стані лише в часи виверження вулканів, - інформують Цікавості.

Відкриття слідів найпотужніших океанічних цунамі на Марсі, а також деякі інші дані щодо його геології змушують багатьох дослідників вважати, що рідка вода могла існувати на Марсі не завжди, а епізодично, коли на Марс падали великі метеорити або коли вивергалися його вулкани, що розтоплювали лід. Потоки талої води могли проривати гігантські канали на поверхні Марса і утворити тимчасові океани і озера, які не замерзали сотні тисяч і мільйони років.

Вчені намагалися розкрити одну з найбільш дивних «водних» загадок Марса – чому відносно «свіжі» сліди потоків води зустрічаються не тільки в помірних широтах червоної планети, але і в екватора, де лід і рідка вода в принципі не можуть існувати вже більше трьох мільярдів років.

Для пошуку відповіді на це питання вчені вивчали карти розподілу водню в ґрунті Марса, отримані за допомогою приладу MONS на борту зонда Mars Odyssey. Він має досить низькою роздільною здатністю, через що, дрібні поклади води залишатимуться майже невидимими для нього, якщо вони оточені повністю сухим ґрунтом.

Повторний аналіз знімків із зонда Mars Odyssey показав, що на екваторі Марса можуть ховатися значні запаси льоду, які вказують на те, що в недавньому минулому червона планета оберталася майже на боці, заявляють учені в статті, опублікованій в журналі Icarus.

Автори статті змогли ліквідувати цей недолік і в рази підвищили чутливість MONS, використовуючи особливі методики статистичного аналізу, які дозволяють отримувати додаткову інформацію з кожного «пікселя» сприйманої їм картинки, порівнюючи їх вміст з сусідніми «клітинами» на карті Марса і враховуючи те, як працює оптика цього детектора.

Використовуючи подібні алгоритми, астрономи змогли радикально збільшити якість карт, підготовлених за допомогою MONS, і виявити раніше невідомі поклади льоду в тропіках і біля екватора Марса. Подібні відкладення були знайдені в западині Медузи, заповненої, як вважалося раніше, відкладеннями пористих вулканічних порід, а також на схилах гір Фарсіда в північних тропіках червоної планети.

Як вважають вчені, присутність досить великих запасів льоду біля екватора Марса, порівнянних з об’ємом південної льодової шапки планети, говорить про те, що в минулому вісь її обертання була сильно нахилена. Марс повинен був повернутим майже на боці, з віссю, нахиленою на 45 градусів, для того, щоб ці запаси льоду могли сформуватися або вижити на відносно теплому екваторі червоної планети.

Такий висновок добре узгоджується з тим, що вісь обертання Марса дійсно повинна була помітно зміщена в минулому після появи вулкана Олімп і інших найбільших гір на плато Фарсіда. Зараз воно знаходиться майже на екваторі планети, проте в минулому, якщо судити по малюнку річок на його поверхні, це плато було розташоване в помірних широтах північної півкулі Марса.

З іншого боку, заміри Вілсона і його колег суперечать даним, отриманим за допомогою марсоходів Curiosity і Opportunity, поки не виявили сліди води в екваторіальних широтах червоної планети. Тому дискусії про походження марсіанських «річок» не вщухнуть і продовжаться з новою силою, підсумовують вчені.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.