вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Пасинок Героя, що загинув під Іловайськом, мріє про принтер

Пасинок Героя, що загинув під Іловайськом, мріє про принтер
На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Невдовзі рубіж свого повноліття переступить Міцкевич Богдан. Його вітчим, Шолуха Віктор Григорович з позивним “Шериф”, був сержантом міліції роти ПСМОП “Світязь” при УМВС України у Волинській області.

Він трагічно загинув у день свого сорокаріччя 29 серпня 2014 року при виході з Іловайська у так званому “зеленому коридорі” під час обстрілу російськими десантниками біля хутора Горбатенко.

Був похований на місцевому кладовищі небайдужими мешканцями разом з іншими бійцями батальйону “Миротворець”, до яких він був приставлений як водій ще напередодні виходу. Завдяки місії “Чорний тюльпан” його тіло було ексгумоване та доставлене для взяття ДНК-експертизи до Запоріжжя. І лише 27 грудня разом зі ще чотирма бійцями “Світязя” за спочинок їх душ змогли помолитися усі небайдужі в Луцьку у Свято-Троїцькому Соборі, звідки домовини доставили до рідних сіл загиблих міліціонерів.

Інформація про Героя є у Книзі пам’яті. Деталі за посиланням.

Богдан – добрий, відкритий, щирий хлопець, якому рано довелося подорослішати та взяти на себе обов’язки глави сімейства. До цього часу він згадує слова вітчима-Героя: “Я не можу стояти осторонь. Якщо сьогодні ми не зупинимо ворогів, завтра вони будуть у нас. Якщо не я, то хто?!”

Уже більше трьох років пройшло з часу трагічної загибелі бійця, але його подвиг та героїзм назавжди залишиться у серці вдячного хлопчини, його виважене рішення стати живим щитом неоголошеній війні – гідний приклад відваги, мужності та самопожертви.

Ще задовго до своєї трагічної загибелі Віктор зі своєю дружиною Оленою та хлопчиком Богданом перебралися до власного будинку, який був у критичному стані і потребував термінового ремонту. От тоді і відчув Богдан, що означає бути справжнім чоловіком у сім’ї. Бо ж досвід, який він перейняв від батька-Героя (а для хлопця він був дійсно як батьком, бо опікувався Віктор Григорович ним як рідним сином), наш іменинник застосовує і досі.

Богдан самостійно відремонтував та облаштував свою кімнату: зробив диванчики з піддонів (щоб було де розміститись, коли приходять його друзі для переглядів фільмів), змайстрував світильник з велосипедного колеса, перефарбував бабусин старий торшер та придав йому унікального вигляду. А цього літа, коли цементна стяжка у підвалі цілком розбилась, власноруч залив нову та змайстрував туди сходи, аби мама не зверталась до чужих людей з проханням допомогти.

Окрім того, хлопець чудово розуміється у конструкції велосипедів: із будь-якого старого може зробити майже новий, розібравши його та замінивши необхідні деталі. І усім цим здібностям Богдан завдячує своєму вітчиму, якого дуже поважав та на якого хотів рівнятися, який навчив його не боятися труднощів та завжди відповідати за свої вчинки.

Навчається наш іменинник на 3-му курсі у Волинському коледжі Національного університету харчових технологій за спеціальністю розробка програмного забезпечення, є одним із кращих учнів у групі.

Однією із його мрій було вступити до комп’ютерної академії “ШАГ”, яка є сертифікованим навчальним центром багатьох найновіших комп’ютерних технологій та програмних забезпечень, що так важливі для значущості на ринку праці майбутнього професійного ІТ-спеціаліста. Але мама не мала змоги оплатити навчання у цій академії, тому поки що це лишається лише мрією.

Богдан каже, що йому достатньо було пройти хоча б курси програмного забезпечення, яких йому не вистачає (Java, Word Press, Python, Ruby, Web Disign), щоб мати змогу вступити у майбутньому до Києва. Хлопець впевнений, що у столиці він зможе стати хорошим програмістом та мати можливість підтримувати свою родину. Окрім того, цікавиться математикою та посилено вивчає англійську мову (знає на рівні «B1»), так як вважає, що це важливо для його майбутньої професії. У вільний від навчання час хлопець займається спортом (не зважаючи на всі побоювання мами, адже має вроджену ваду серця).

Богдан – підтримка та опора для матері та бабусі, надійний друг для своїх вірних товаришів. Він каже: “Я – єдиний чоловік у сім’ї”. Допомагає мамі по господарству, на городі, намагається підтримати морально, у вихідні та під час канікул працює – щоб допомогти родині ще й матеріально.

Хлопець дуже любить подорожувати, завдячуючи підтримці волонтерів та небайдужих людей побував уже в багатьох містах України. Наразі перебуває у Польщі на двотижневій науково-освітній практиці завдяки нашій співпраці з Таврійським Національним Університетом ім. В.І. Вернадського.

Та, незважаючи на все, Україна залишається для Богдана найкращою країною, для якої він бажає лише одного – миру, і щоб кожна дитина, доросла чи маленька, змогла дочекатись з війни рідну людину живою і здоровою.

Хлопець вдячний за підтримку усім небайдужим до його долі та його родини, а подарунок, який він зазначив, є необхідною річчю для його подальшого навчання.

Волонтери проекту «Діти Небесного Легіону» закликають волинян допомогти влаштувати юнаку свято.

Інформація для благодійників: день народження Богдана - 12 жовня, йому виповниться 18 років. Його ріст 190 сантиметрів, розмір взуття - 43-44. Омріяний подарунок: лазерний чорно-білий принтер.

Маєте бажання підтримати дитину – переказуйте кошти координатору проекту: картка ПриватБанку: 4149-4978-1590-0321 (Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте допомогу.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Пасинок Героя, що загинув під Іловайськом, мріє про принтер
25 вересень, 07:04