Річниці загиблим під Волновахою волинянам присвячується «Волноваха»

Україна весну не зустріла,
Не дали розквітнути садам.
Громовиця-звістка прилетіла?!
-Як я сина на війну віддам

Моє серце в грудях зашуміло
І сльозу утримать не змогла,
Я б свої піднесла руки-крила
І життя за сина віддала б.

Подалися діти,ніби птахи,
Захищати землю від біди...
Десь на Сході-місто Волноваха,
Де не в силі розцвісти сади.

Кулі градів,наче дощу зливи,
Там синів накрили без жалю.
-Ох!За що ж ви голови зложили?!
Як тепер це горе відмолю?!

Пролетить у небі біла птаха,
Може,знов повернеться весна,
А мені насниться Волноваха,
Де синочків відняла війна.

Ковальчук Лариса Олександрівна
м.Луцьк