вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис
22 січень 2016 р.
Чому Палиці потрібна «Волинь»?
Шершень 22 січень, 2016, 19:45
Шершень
П’ята на цей момент команда українського елітного чемпіонату на межі зникнення. Мало хто повірив би у таку інформацію, проте саме така ситуація складається навколо луцької «Волині». І нещодавні вкидання інформації в інтернет про плачевний стан команди не є далекими від реальності ,як це частенько буває в Мережі. Якщо відсутність інформації про зимові збори «Волині» можна ще якось пояснити очікуванням грошей для поїздок в Туреччину, то новини про позбавлення команди зароблених очок внаслідок штрафних санкцій загрожують взагалі існуванню клубу.
Таке вже не раз бувало в сучасному українському футболі – «Арсенал», «Кривбас», два «Металурги» - донецький і запорізький… Команди із футбольних регіонів розвалювалися і на їхньому місці тільки кола по воді розходилися. Власники «погралися» у футбол і викинули клуби із сфери своїх інтересів. Тому у Луцьку причетні до футболу люди давно запитують один одного – чи потрібен великий футбол Ігорю Палиці. Саме він де-факто є власником «Волині», але дотепер від нього чіткого пояснення про те, якою мусить бути «Волинь» вболівальники не чули. Окрім, хіба вимоги до Кварцяного зробити команду українською, без легіонерів і з вихованцями власної школи в складі.
А й справді – навіщо сьогодні професійна футбольна команда Прем’єр-ліги одній з найбагатших людей країни?
Імідж – це наше «все»

Найперше скажу, чому кидати Палиці команду в цей момент дуже небезпечно. Припускаю, що якщо таке станеться, то політичні амбіції Ігоря Петровича і його політичної сили принаймні в Луцьку стануть примарними. У серпні 2011 року Палиця зайшов в «Волинь», яка була на повному ходу у вищій лізі, а зимою 2016 року може відвернутися від клубу із мільйонними боргами, без власної тренувальної бази і невизначеним майбутнім. За сьогоднішнього стану розрахунків за боргами колишнім гравцям команді просто не видадуть атестат на участь у чемпіонаті 2016-2017 рр. І відмова від клубу сприйметься, як слабинка Ігоря Петровича, як результат його менеджементу. Без сумнівів, що невдачу із спортивною командою №1 Волинської області використають й політичні вороги Палиці і його команди. «А як же програма «Спорт великих досягнень», яку піарить ваш фонд?», - запитають в Палиці майбутні виборці.
Можу прогнозувати й те, що під «Авангард» прийде фанатський 17-ий сектор і вимагатиме пояснень.
Упевнений, що голова Волиньради усвідомлює ці репутаційні ризики. Тому щиро вірю, що він має якщо не стратегічну довгострокову програму, то принаймні тактичний план дій стосовно «Волині».
Будмайданчик піару
Під час передвиборчої компанії Палиця часто зазначав, що хоче зробити з Волині плацдарм для реформ. «Переконаний, що ви повірите у щирість наших намірів змінити якістю життя не тільки у містах, але й у містечках, районних центрах, селах. Побудуємо Європу на Волині, а потім будемо просуватися на Київ», - так він звернувся до мешканців Каменя-Каширського під час відкриття спортивного комплексу у жовтні минулого року.
Побудувати сучасний європейський футбольний клуб і уберегти місто від тільки аматорського футболу – здійснення такого завдання також могло б стати для Ігоря Петровича викликом честі на кілька майбутніх років. А ще гаслом на бігборди під час наступних виборчих компаній, яке могло б стати не гіршим, ніж незавершена до кінця реконструкція «Авангарду» і розвиток легкої атлетики в області.
За майже 5 років, доки Палиця асоціюється у вболівальника із «Волинню», не збудовано кістяка сучасного футбольного клубу – злагодженої роботи спортивного, адміністративного, фінансового блоків, дитячої школи, вертикалі руху гравців із дитячих у юнацькі та дорослі команди. Як наслідок – із серпня 2011 року клуб не продав жодного (!) футболіста, не має не тільки музею, але й клубного магазину атрибутики, а рівень взаємодії із вболівальниками на аматорському рівні.
Тому тут для Палиці – неорана нива роботи. Доведеться боляче впасти, можливо, навіть у другу лігу, щоб гідно піднятися. Подумаймо, що краще для Ігоря Петровича – сплатити кілька мільйонів доларів сумнівних боргів колишнім футболістам чи витратити ці гроші (помножте по сучасному валютному курсу)на добудування Авангарду (накриття, туалети, прожектори), створення належної бази в Теремному і Дачному? І відповідно — збереження професійного, а не аматорського футболу у Луцьку.
Плюси і мінуси перерви
Кількарічний перепочинок в другій і першій лігах, як би цього не хотілося луцькому вболівальнику, може мати позитивні і негативні наслідки для клубу.
Погане, крім іміджевих втрат, це те, що під час паузи «Волинь» втратить не тільки кістяк нинішнього складу, але й найкращих молодих виконавців, які заявили про себе останнім часом. Деда, Хомченко, Дмитренко, Дудік, Шаповал привабливі і для географічних сусідів «Карпат», і для грандів, які у час кризи скуповують перспективну молодь. Найсвіжіший приклад – запорізький «Металург», гравців якого дуже швидко розібрали команди Прем’єр-ліги.
Інший негатив – істотно втратить від відсутності команди УПЛ в Луцьку бюджет і бізнес нашого регіону. Крім прибуткового податку із зарплат футболістів, які потрохи, але почали виходити з «тіні», не забуваймо, що присутність команди елітного регіону – це щороку до 30 матчів найвищого рівня. Отже, Волинь може втратити додаткову виручку готелів, ресторанів, барів від приїзду гостьових команд, їхніх вболівальників.
Позитив також можна відшукати. По-перше, новий клуб (наприклад, ФК «Луцьк») дозволив би найпростішим способом позбутися старих боргів, які постійно тягнуть команду донизу, позбавляючи турнірних очок і впевненості в завтрашньому дні. По-друге, це істотно зменшить поточні витрати клубу, адже фінансувати доведеться тільки дитячу школу, основну команду і, ймовірно, команду U-20 чи U-19. І ще питання – чи підуть з команди усі провідні гравці, якщо залишити зарплати футболістів на тому ж рівні, адже криза істотно зменшила фінансові апетити більшості гравців. До того ж можна адаптувати й систему мотивації гравців, запровадивши преміювання. Варто звернути і на преміювання тренерів, які виховали якісного гравця, якого можна продати, загравши за «Волинь». По-третє, це шанс створити маркетингову службу і почати заробляти на матчах команди й атрибутиці. Наразі «Волинь» у цьому стосунку просто у печерному періоді ,відставши від традиційного суперника по дербі львівських «Карпат». По-четверте, «Волинь», маючи хорошу кадрову тренерську базу, і підтягнувши клубну інфраструктуру може заробляти і на вихованні та продажу молодих футболістів.

Отже, вимушена пауза у великому футболі – це й шанс для Палиці і його команді показати свої менеджерські здібності. Бо «кожен фініш – це по суті старт», як написала Ліна Костенко. Залишається сподіватися, що якщо команду й не допустять до нового сезону, Ігор Петрович поведеться солідно – «Волинь» дограє поточний чемпіонат молодими футболістами, а гравці й адміністрація отримають зароблене, на відміну від того, як повелися із своїми клубами власники «Арсеналу» чи запорізького «Металурга».
29 грудень 2015 р.
Результати роботи «Молодіжного центру Волині» за 2015 рік
Ksenia 29 грудень, 2015, 15:13
Ksenia
Результати роботи "Молодіжного центру Волині" за 2015 рік
22 грудень 2015 р.
Чому держава не поважає своїх героїв? - 21-річному добровольцю підробили документи
Андрій Ратне 22 грудень, 2015, 19:24
Андрій Ратне
Я не хочу бути героєм України – не цінує героїв моя країна, - співає гурт Тартак в одній зі своїх пісень саме про таких як доброволець з Рожищенського району Олександр Ковальчук.

Олександр, інвалід ІІІ групи, за своє молоде життя побачив немало, адже встиг двічі побувати в зоні АТО. Після другої поїздки повернувся з двома осколками в нозі. Веселий, життєрадісний, зі своїми мріями та планами – таким пам’ятають його товариші до поранення. Зараз Олександр зовсім інша людина з вдумливим поглядом без того вогника молодого запалу, який був у нього спочатку. Проблеми як з фізичним так і моральним здоров’ям, яких могло б і не бути, якби вчасно демобілізувався та поїхав на лікування за кордон. Але про все попорядку…

Олександр ще з дитинства мріяв стати військовим та освоїти професію справжнього чоловіка і захисника рідної землі. Тому в розпалі війни на Сході в травні 2014 року він, 20-річний хлопець, вирішив стати на захист рідної землі. Пішов до військкомату з твердою впевненістю присвятити своє життя службі в армії. Молодий, і на той час дещо наївний, він вирішив підписати контракт та відправитися в зону бойових дій визволяти Батьківщину від ворога…

З військкомату його направили, як мобілізованого відповідно до Указу Президента, в новостворений батальйон територіальної оборони «Волинь», де він і мав стати на контрактну службу. Проте цього не сталося. Командир стрілецької роти батальйону (куди був розподілений юнак) Юрій Дмитрук, досвідчений військовий, побачивши неабияке бажання Олександра оформити відносини з армією документально, постійно ухилявся від ствердної відповіді, мовляв, послужи, наберись досвіду, а тоді й погоджу контракт. В батальйоні Сашко прийняв присягу, пройшов навчання з бойової підготовки, на яких виявив неабиякий хист. Швидко став улюбленцем усієї стрілецької роти. Потім два місяці охороняв кордон України в Чернігівській області, неподалік якого зросла активність військ Російської Федерації. А вкінці вересня БТрО «Волинь» уже перебував на передовій у зоні АТО поблизу м. Дебальцево. За три місяці в окопах під обстрілами, кожного дня несучи службу в бойовому наряді, Сашко побачив, що таке війна… І нарешті - довгоочікувана ротація. Відпочинок. Незрозуміле солдатам переформування батальйону в перший окремий мотопіхотний в складі 14 окремої механізованої бригади зі зміною керівництва.

В квітні новоутворений батальйон на чолі з горе-командиром підполковником Олександром Охримчуком відправився в зону АТО. Вже перебуваючи на посаді старшого розвідника, під час виконання бойового завдання в районі смт Красний Партизан Донецької області 18 травня цього року Сашко отримав осколкове поранення. Навіть будучи пораненим, він прикривав відхід своєї розвідгрупи, яка без втрат виконала бойове завдання.

Ще до поранення дізнався, що рахується контрактником. Не тільки не підписував, в очі не бачив того контракту – без мене мене й женили, - говорить Олександр. А до того часу думка про армію кардинально змінилася і просто хотів демобілізуватися.

Далі в житті молодої людини розпочався довгий і важкий період лікарень та військових шпиталів з «різним» відношенням до військовослужбовців. Спочатку Дзержинська ЦРЛ, потім Військово-медичний клінічний центр Північного регіону в м. Харків, де лікарі змогли дістати лише один з трьох осколків, Луцький військовий шпиталь, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону в м. Львів. У вересні вже втретє лікуючись в «рідному» Луцькому військовому шпиталі, військово-лікарською комісією (ВЛК) бійця з двома осколками в нозі було визнано придатним до військової служби! Чи то лікарі на чолі з головним лікарем Олександром Хоменком не компетентні, чи виконували якісь накази але факт залишається фактом – пораненого з постійними скаргами на здоров’я ще й з двома шматочками металу в нозі визнали придатним! Звичайно ж Сашко не погодився з таким діагнозом та був повторно направлений на ВЛК.

Вирішивши не покладатися на рішення військових лікарів він звернувся до цивільних, а саме у Волинське обласне бюро медико-соціальної експертизи. І вже медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) визначила правдивий діагноз – 60% втрати працездатності, на основі якого Олександра визнано інвалідом ІІІ групи! Яка відмінність з рішенням Луцького військового шпиталю! Тим більше в жовтні в Ірпінському військовому шпиталі, було підтверджено рішення МСЕКу і Олександра визнано обмежено придатним.

Зараз він лікується у Волинському обласному госпіталі ветеранів війни. А тим часом у військовій частині Олександра оголосили в розшук за самовільне залишення частини…

Ще в вересні Олександр вирішив кинути виклик існуючій системі в армії і подав до Генеральної прокуратури України заяву з проханням провести розслідування стосовно підробки строкового контракту службовими особами Збройних сил України. Але до цього часу відповіді так і не надійшло… Ніяк не відреагували і органи влади. Разом з Олексанром в одному човні опинилися ще з десяток військовослужбовців першого окремого мотопіхотного батальйону, від імені яких чиясь невміла рука поставила підписи на контрактах.

Варто зазначити, що справа Олександра Ковальчука набрала широкого розголосу. В листопаді журналісти ТСН розповіли про нього на цілу країну – у відеосюжеті глядачі могли порівняти справжній підпис та поставлений на контракті. Про нього написали майже усі волинські інтернет-видання, телеканал СТБ зняв ролик. Всіляко підтримують його друзі, бойові товариші, серед яких колишній командир БТрО «Волинь» Сергій Козак, який тепер керує ротою патрульної служби поліції особливого призначення «Світязь», командир стрілецької роти БТрО «Волинь» та волонтер Юрій Дмитрук, громадські організації області: «Автомайдан України», «Волинська обласна організація ветеранів АТО», «Спілка воїнів АТО», «Волонтерський центр «Серце Патріота» та інші.

Не підтвердилася мрія юнака бути військовим, оскільки побачив відношення до простих солдатів як у лавах Збройних сил України так і у військових шпиталях, тому й бажання продовжувати військову службу не має. Тим більше хірургічну операцію з видалення осколків провести можливо тільки за кордоном, а для цього потрібен дозвіл на перетин кордону, якого військовослужбовцю ніхто надавати не збирається.

Тому Олександр вирішив іти до кінця і своє право на демобілізацію він збирається відстоювати в суді, який відбудеться перед новорічними святами. Чи буде судове засідання для Олександра святковим – невідомо. Тому просимо всіх небайдужих до долі захисників нашої країни прийти 28 грудня о 14.10 до Волинського окружного адміністративного суду (м. Луцьк, вул. Словацького, 3) та підтримати Олександра Ковальчука.

Бойові товариші Сашка
21 грудень 2015 р.
Австрійські політики вимагають розслідування щодо Ложкіна і Кононенка Антикорупційний рух Волині


Як днями заявили австрійські політики, вони припускають, що верхівка українського уряду має відношення до відмивання грошей, повідомляє австрійська газета “Курьер“.

Зокрема, Харальд Вілімскі, голова однієї з двох найбільших партії в країні – Народної партії Австрії, вимагає, аби МЗС Австрії викликало українського посла для з’ясування всіх обставин, пов’язаних з аферою з торгівлею ураном.

На думку голови партії, міністр закордонних справ Себастьян Курц повинен викликати посла України Олександра Щербу з метою отримання від нього службового звіту.

«Кур’єр» наводить слова Вілімскі: «Посол повинен пояснити, чим займається голова уряду України і як йому допомагають деякі олігархи та підставні фірми у Відні».

Нагадаємо, віденська генеральна прокуратура по корупції почала розслідування проти трьох фірм. Прокуратура підозрює, що через ці 3 фірми, які розташовані у самому центрі Відня (Вінер Сіті) переправлялися значні обсяги урану, титану і газу між Росією, Казахстаном і Україною.

Крім того фірми використовувалися для отримання українськими олігархами хабарів в особливо великих розмірах. За словами Вілімскі, мова йде не тільки про Миколу Мартиненка.

Під час прес-конференції він назвав два прізвища авторитетних українців, які, за його словами, належать до угруповання, що займається відмиванням грошей. Це Ігор Кононенко – давній бізнес-партнер Президента Порошенко та Борис Ложкін – керівник його адміністрації.

Вілімскі також заявив, що спирається, в тому числі, і на викривальні заяви звільненого голови СБУ Валентина Наливайченка. Сам лідер «Антикорупційного Руху», коментуючи заяви австрійських політиків, закликав провести швидке та об’єктивне розслідування корупційних схем, створених українськими політиками найвищого рівня.

За його словами, «Антикорупційний Рух», який він очолює, готовий продовжувати надавати всю необхідну допомогу Австрії в розслідуванні корупції в українській політичній верхівці.

«Ми не перший день активно працюємо з американськими та європейськими партнерами на основі вже наданих нами, в тому числі і австрійській стороні, доказів політичної корупції в Україні. Ця робота вже дає результати, а головною нашою метою є очищення України від корупціонерів у владі», – заявив Наливайченко.

Нагадаємо, що Валентин Наливайченко звинуватив близького до президента народного депутата Ігоря Кононенка у відмиванні грошей, корупції і виведення отриманих кримінальним шляхом доходів через офшорні компанії за кордон
15 грудень 2015 р.
30 листопад 2015 р.
19 листопад 2015 р.
Шапка, яка горить, або що стоїть за заявою Портнова
Роман Патріот 19 листопад, 2015, 18:50
Роман Патріот
Тиждень, що минає, з поміж усього, також ознаменувався гучними викривальними заявами керівництва Генпрокуратури, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ за результатами найбільш масштабного розслідування злочинів, вчинених проти учасників Революції Гідності в період з грудня 2013 по лютий 2014 року. Названі відомі прізвища колись недоторканих небожителів від «влади Януковича», наведені беззаперечні факти, озвучені цифри, дати, аргументи, які засвідчують – КРИВАВІ ЗЛОЧИНИ проти мирного населення були організовані та санкціоновані тодішнім президентом і його найближчим оточенням.

Саме ж «оточення», якщо уважно відслідковувати наведений правоохоронцями фактаж, охопило усі щаблі влади в Україні, міцно затиснувши державу у могутніх щупальцях гігантського спрута. Усі їх дії були підпорядковані масштабній системі корупції та круговій поруці, спрямовані виключно на єдине завдання – за будь-яку ціну втримати при владі систему, побудовану на криміналі та залякуванні громадян.

Нажаль, чимало тодішніх «осіб, наближених до імператора», встигли втекти, скориставшись певною дезорганізаціє
18 листопад 2015 р.
12 листопад 2015 р.
Небезпечний перехід
Marusya 12 листопад, 2015, 15:07
Marusya
Жителі вулиці Рівненська у Луцьку, ось уже багато років бояться користуватись пішохідним переходом, що навпроти ПАТ "Луцькпластмас".
Район густозаселений, переважно проживають сім'ї з дітьми та пенсіонери. Пішохідний перехід існує лише формально, водії його не помічають, часто перевищують швидкість, діти, повертаючись зі школи, бояться переходити там дорогу. На даній ділянці часто трапляються аварії.
Усі, хто дбає про власну безпеку, а також життя і здоров'я оточуючих, можуть підтримати електронну петицію щодо належного облаштування пішохідного переходу на вулиці Рівненській, за цим посиланням: http://e-dem.in.ua/lutsk/Petition/View/21
10 листопад 2015 р.
Ліквідувати
atom 10 листопад, 2015, 16:54
atom
Всі не байдужі підтримайте електронну петицію



http://e-dem.in.ua/lutsk/Petition/View/22

Набридло слухати обіцянки місцевих владців про постійні перепони які заважають їм навести порядок в центрі.

Для всіх добрими не будете. Вибори відбулися. Пора до роботи!
06 листопад 2015 р.
Відео затримання
Богдан Климчук 06 листопад, 2015, 19:50
Богдан Климчук
Продав голос-продав майбутнє
https://youtu.be/Exwa9tEYjq8
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час