вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Богдан Пташник
Дата реєстрації: 26 квітень 2012 р.
Стан підписки: оформлена до 30 листопад -1 р.
Богдан Пташник
1
журналіст, редактор Камінь-Каширського інформаційно-аналітичного порталу «Вісті Каменя»
З тебе малював
08 березень, 2013 в 16:48
Ну й третє. Не вірю, що в містах люди схожі на пролєтарієв-нероб типу Не лучанина і Адекватного (хоча це, мабуть, одна особа). Невже справді є настільки відраза до землі, що готові харчуватися обїдками з смітника, але жити в місті. і не працювати на землі хоча б на себе, на харчі. Але свої, а не надкушені якимось сифілітиком і викинуті в урну?
08 березень, 2013 в 15:33
2. На рахунок бомжів. Мені цікаво -- це дійсно паразити суспільства, ліниві і зневірені. Чи, просто-напросто, ми не шукаємо шляхів вирішення. Тобто, не мерзніть, люди, по смітниках і вокзалах. Нехай би обживалися в сільській місцевості, працювали. Але вели себе нормально. Там вкрадеш раз, вдруге і дядьки швидко прояснять ситуацію і норми поведінки. Може не зовсім гуманно, але ефективно. Але знову ж таки, це, як на мене, краще ніж мерзнути, голодувати і отримувати копняки від ментів
08 березень, 2013 в 15:28
Так я і не сперечаюсь на рахунок Білорусії. Мова про інше. Питання в трьох аспектах. 1. Чи не краще проблемному пенсіонеру з мегаполісу провести старість в селі, де в нього будуть кращі умови для проживання. З урахуванням усього того, що тут вже коментували і іншого. Тобто паралельно з переселенням продумати і інше в т.ч. й медичне обслуговування. Я розумію, що це звучить утопічно. Але, як на мене, це реальніше і дешевше для держави, ніж забезпечення старості в столиці чи ще де (відремонтувати квартиру, забезпечити нормальні комун і інші послуги (до того ж, щоб вони не були виснажливими до пенсії), ліфт, пандус, спілкуваня тощо). До того ж, але це тільки моя думка, похилій людині краще в селі (при умові нормальних умов) в усіх аспектах. Повітря, тиша, сиди на лавочці спілкуйся з людьми і до помешкання не треба із задишкою видиратися по сходах. Телевізор і телефон -- не проблема. Родичі і діти -- різниці не бачу. Буває, що в місті і з сусідньої вулиці діти раз в півроку приходять відвідати. Але, повторюсь, це лише моя думка. Чи проблема, все ж таки в іншому. Невже людина дійсно зачахне від зміни середовища? Тільки тому, що з міста він переїхав в село.
08 березень, 2013 в 15:23
В принципі згідний. Але, по моєму, це страшилка про село. Не знаю, правда, чого вона поширена. Для прикладу, в нас в районі не так вже й багато сіл куди треба добиратися по багнюці -- це факт. Як і факт, що в більшості сіл і дороги і доїзд, мабуть, кращий ніж на деяких вулицях того ж Луцька. А якщо село біля траси, чи за 1-2 км в сторону, тоді взагалі питання знімається. Залишається відстань. Я з цим не сперечаюся.Але також приклад. Я в порівняно невеликому Ковелі можу загаяти мало не півгодини, щоб проїхати 5-6 км. А до батьків в село (приблизно 15 км)з Каменя мені вистачає в середньому 10 хвилин (від хати до хати). Кваліфікація, точніше обладнання лікарень -- погоджуюсь. Щодо Білорусії. Я там буваю нерідко. І там по селах, якраз, половина хат пусткою стоять. Там з села не тікають не тому, що умови, а тому, що втекти немає можливості. Молодь підростає -- і в Брест, Мінськ, тощо. А старші мусять досиджувати. Хоча не порівняєш з Україною, це правда.
08 березень, 2013 в 12:05