Луцьк хоче відновити фарватер Стиру: з держскарбниці проситимуть 45 мільйонів

Луцьк хоче відновити фарватер Стиру: з держскарбниці проситимуть 45 мільйонів
Луцька міська рада запевняє, що варто організувати повноцінне суднохідне сполучення річки Стир. За попередніми оцінками орієнтовна вартість робіт з відновлення фарватеру (найзручнішого і найбезпечнішого водного шляху для плавання суден, позначеного сигнальними знаками) на території Луцької міської територіальної громади становить майже 45 мільйонів гривень.

Про це йдеться у тексті звернення Луцькради до прем’єр-міністра та міністра інфраструктури України, яке мають намір ухвалити під час найближчої сесії.

У зверненні обранці громади Луцька зауважують, що законодавчо держава зобов’язалась забезпечувати належне функціонування річкової інфраструктури, зокрема, це стосується обслуговування фарватеру річок.

Постановою Кабміну річку Стир визнали судноплавною з довжиною судноплавної ділянки 247 кілометрів. Зазначають також, що історично Стир – судноплавна річка. У 1952 році довжина її судноплавного відрізку становила 455 км. Він простягався від м. Берестечка до м. Пінська (Республіка Білорусь). У Луцьку діяв річковий порт. Однак, внаслідок збільшення обсягів міжміського автобусного сполучення, регулярні пасажирські перевезення р. Стир припинилися у 1975 році. У 1996 році припинилися вантажні перевезення, після чого навігаційний сезон більше не відкривався. Тож, на переконання луцьких депутатів, варто відновити повноцінне суднохідне сполучення річки Стир.

Ділянка річки Стир, що протікає через Луцьку міську територіальну громаду, становить близько 25 км і простягається від меж села Рованці і закінчується в селі Рокині.

У зверненні також нагадують, що у 2017 році за ініціативи Луцькради почалося поступове відновлення судноплавства. Здійснили заходи щодо підтримання сприятливого гідрологічного режиму, санітарного стану та благоустрою річки.

Наразі судноплавність частково відновили, а завдяки вищезазначеним роботам та регулярному руху суден, русло постійно поглиблюється. Однак цього недостатньо.

«Наразі в межах Луцької міської територіальної громади існує 8 стратегічних перешкод, що не дають можливості організувати повноцінне суднохідне сполучення. За роки відсутності судноплавного руху і будь-яких інженерно-підтримуючих робіт, в фарватері р. Стир накопичилося понад 2 тисячі затоплених дерев, намули, наноси, стихійні загати. Існує необхідність підняття з дна затоплених барж.

За попередніми оцінками, орієнтовна вартість робіт з відновлення фарватеру на території Луцької міської територіальної громади становить майже 45 мільйонів гривень.

Яка вигода від відновлення судноплавства річкою Стир

На переконання Луцької міської ради, оскільки річка Стир через річку Прип’ять з’єднана з річкою Дніпро та Чорним морем, відновлення суднохідності матиме надзвичайно позитивний економічний ефект та вплив на довкілля, оскільки один караван із трьох барж у обмежений водний період за рейс може перевезти 250 тонн вантажу, у повноводний період – до 400 тонн. Це замінює від дванадцяти до двадцяти 20-тонних вантажних машин.

«Як наслідок – скорочення шкідливих викидів у навколишнє середовище, економія на ремонтах доріг, істотне здешевлення вартості кінцевого продукту за рахунок дешевої логістики тощо. Обмеження на типи вантажів, що можуть перевозитися внутрішніми водними шляхами – мінімальні. Перспективними вантажами можуть бути: пісок, щебінь, ліс, с/г продукція тощо», – йдеться у зверненні до прем’єр-міністра та міністра інфраструктури України.

Тож, депутати закликатимуть передбачити субвенцію з державного бюджету –на відновлення судноплавства на річці Стир в сумі 45 мільйонів гривень.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 7
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Попросять, щоб половину прихватизувати... Вже дерева діставали русло чистили пару років тому і де результат?...
Відповісти
Басні Крилова або як казав один персонаж "вам з таким лицем гроші ніхто не дасть"... Всі розуміють, що до Пінська вантажі зараз не підуть і в Дніпро теж, і розмови про те, що машини димлять а баржі ні, казки... ну звичайно якщо Ви плануєте сплавляти за течією деревену то це інше питання.. Ми лучани (і думаю розпоядники коштів) розуміють для чого цей проект, щоб пустити прогулянковий транспорт та допомогти певним наближеним фірмам постачати пісок та щебень до луцької громади.... але я як член громади не зовсім готовий своїми коштами як платника податків допомаати розвивати чийсь бізнес.... інвестуйте панове свої кошти в свій бізнес!!!
Відповісти
Причому тут столиця, як грім теля вбив. І коли ця полішуцька матросня почне заробляти сама, а не клянчити в Києві. Мо", Триігорію трошки потрусити?
Відповісти
Залиште річку в спокої і не каламутьте воду!!!

Що ви збираєтесь по ній возити і куди?!
Відповісти
Всі ці казки від міськради немають ніякого відношення до реальності , а придумані для того ,щоб не загнулася приватна фірма Кербалая.
Відповісти
Вже і аеропорт у нас побудували, тепер судноплавство запустимо, тільки один треп безграмотного ......, вміють тільки красти
Відповісти
А риба в Стиру так і далі дохне потруєна....
Відповісти
Останні новини
Луцьк хоче відновити фарватер Стиру: з держскарбниці проситимуть 45 мільйонів
22 лютий, 2022, 12:56