Воюють впроголодь, без бронежилетів і форми, - солдатські матері і дружини

Воюють впроголодь, без бронежилетів і форми, - солдатські матері і дружини
Солдатські матері та дружини вимагають, щоб їхніх рідних повернули із зони АТО додому.

Сьогодні, 18 липня, вони пікетували Волинську обласну державну адміністрацію.

Основна їхня вимога, щоб чоловіків та синів демобілізували.

Валентина з Ківерцівського району розповідає, що її син воює на Сході тривалий термін. Бронежилет хлопцю придбали за кошти, які виділили на роботі чоловіка.

Як переконує пікетувальниця, у солдатів у Донецькій області, де нині служить син, немає найнеобхіднішого: касок, рацій, приборів нічного бачення. Щоправда, немає проблем із харчуванням.

«Хай сина повернуть додому, дадуть якусь заміну! Нехай інші ще підуть послужать. Внутрішнім військам щодва місяці приходить заміна, а нашим заміни все немає», - вимагає Валентина.

Ще одна мешканка Ківерцівського району Людмила розповідає, що її син на Сході служить вже четвертий місяць. На бронежилет йому збиралися односельчани.

«У Миколаїв їздили і йому завезли бронежилета. З їжею та питною водою – проблеми. Виживають за рахунок того, що привозять волонтери. Хочу, щоб його повернули додому. В нього хата на виплаті, тепер господарі виселяють звідти невістку з дитиною, бо немає чим гасити борг», - бідкається Людмила.

Однесельчанка Людмили Галина каже, що теж на бронежилет скинулися люди. Її сина мобілізували ще 7 квітня. Нині його військовий підрозділ дислокується на Дніпропетровщині. За словами Галини, служити немає у чому: порвалося взуття, форма нагадує лахміття, а іншої немає.

Лучанка Тетяна вже на п’ятому місяці вагітності. Збирається народити другу дитину. Скаржиться, що чоловік був єдиним годувальником родини. Єдиний її дохід тепер – допомога Центру зайнятості 217 гривень.

«Мого чоловіка відсилають у «гарячі точки»: він був на зачистці Сіверська, Красного Лимана.Воюють впроголодь, бо туди, де йдуть активні бойові дії, волонтери не можуть доїхати. Коли вони зачищали Сіверськ, то на всіх солдат було лише 5 кілограмів макаронів. Трохи продуктів їм принесли місцеві жителі. Де він тепер, я не знаю. Третю добу не маю із ним зв’язку», - крізь сльози каже солдатська дружина.

Жінка оббивала пороги військових командирів та представників влади: єдине, чим її втішили, що чекай, мовляв, свого чоловіка після першого вересня – живого чи мертвого.

Галина з Луцького району - інвалід другої групи. Її син воює вже чотири місяці на Сході. Мобілізували його за тиждень після народження первістка. Форму, взуття, каску та бронежилет йому придбав місцевий підприємець. Слава Богу, що є можливість передавати передачі.

«Допомагають їх доставляти волонтери, бо машину з нашими волинськими номерами можуть одразу розстріляти. Вже добу немає зв’язку. Останнього разу як спілкувалися, то почула якісь крики. Син каже, що командири їх кинули, і тепер вони не знають що робити», - плаче жінка.

Вона вимагає, щоб солдата повернули додому, щоб він бачив, як росте його дитя.

Жінка з Горохівського району, яка побажала, щоб її ім’я не називали, розповідає, що її син служить на Луганщині. Каже, що держава харчами практично не забезпечує, а форма та засоби спецзахисту, ті що видали, давно відслужили своє.

«На касці його написано 1946 рік», - уточнила пікетувальниця.

Чоловік лучанки Наталії нині в Луцьку. Його госпіталізували після травмування, яке отримав на полігоні, зробили серйозну операцію на коліні. Але нога тепер не згинається. Та лікарі все одно визнали чоловіка придатним до військової служби.

«Йому повністю вирізали колінний хрящ. Нога тепер не згинається. Але в документах написано, що він придатний для проходження військової служби. У них навіть не зазначено, що його прооперували. Таке відчуття, що у нас в Україні всього 10 000 чоловіків, а решта – пенсіонери та інваліди. З Донецька та Луганська здорові хлопи втікають до нас, бо їм там страшно. А наших чоловіків та синів змушують воювати. Бо вони свої будинки обороняти не хочуть!» - обурюється лучанка.

Якщо до них не дослухається влада, жінки обіцяють, що дійдуть до Києва.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 4
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
А якби свій крик душі висловили і ми жителі Волині всі матері,чиї діти там на Сході,то навряд-би і тоді почули в Генштабі,вони ж не хочуть лишньої мобілізації,а їм все рівно хто там воює,головне що не їхні синочки......
Відповісти
Пора би вже зібрати віче і викликати наших депутатів, і побачити чим вони займаються. А то роз'їжають на мерседесах за мільйон гривень, а хлопів на Сході немає чим одягти і нагодувати.
Вже було одне попередження. Іншого не буде
Відповісти
Да вiдправити всiх синiв президентiв якi ранiше не думали про державу.
Відповісти
Якби в АТО приймали участь чиновники та їх родичі то ніякої війни вже б не було.
Відповісти
Останні новини
Воюють впроголодь, без бронежилетів і форми, - солдатські матері і дружини
18 липень, 2014, 10:50