Банк із російським «корінням» хоче заволодіти майном луцького підприємства?

Цієї історії з точки зору здорового глузду взагалі не мало б трапитися. А навіть якщо вона б і відбулася у цивілізованій країні, то завершилася б у суді першої інстанції або й без нього – через втручання стражів порядку і закону. Однак… Ось уже третій рік поспіль приватне підприємство та його власник воює з банком, який пробує «віджати» у нього приміщення, на маючи на жодних законних підстав. Але про це все – по порядку.

Отож, у серпні 2012-го на цілком законних підставах Дмитро Зузук набув нерухоме майно. Через два роки це нежитлове приміщення отримало у власність приватне підприємство «НІКА-РІЕЛТІ», директором і засновником якого є той же пан Зузук, – шляхом внесення до статутного фонду юридичної особи. Звичайно ж, на це є відповідне свідоцтво.

Однак за ці два з половиною роки Дмитро Зузук своїм приміщенням ні як фізична особа, ні як керівник-засновник підприємства користуватися не зміг. А завадив йому це робити «Ві Ес Банк», який раптом вирішив, що офіс належить йому, і взявся «віджимати» чуже майно.

Отож, у липні 2012-го, ставши власником офісу, Дмитро Зузук прийшов оглянути його, однак потрапити всередину не зміг – приміщенння було зачинене і перебувало на сигналізації. Лише з часом чоловік зміг дізнатися, хто «береже» його від його ж майна. З’ясувалося, що ПАТ «Ві Ес Банк» на той момент підписало з ТзОВ «Арсенал СТ» договір на надання послуг з охорони приміщення. Дмитро Зузук звернувся до фінустанови з листом-вимогою звільнити належне йому майно. Офіційної відповіді не отримав – лише усні погрози.

Оскільки способи домовитися мирно не увінчувалися успіхом, чоловік звернувся з вимогами звільнити його приміщення до охоронних фірм та міліції. Перші посилалися на договори з надання охоронних послуг із банком, хоч фінустанова законних підстав займати офіс на Відродження, 10 не мала, адже факт реєстрації за Дмитром Зузуком права власності на офіс підтверджував витяг про державну реєстрацію.

Загалом матеріали цього протистояння, яке вже перейшло у судову площину, займають не одну папку, тож я дозволю собі опустити опис усіх спроб власника врешті-решт почати користувалися своїм майном. Отож, вкотре потрапити до офісу Дмитро Зузук спробував на початку серпня 2014-го – з допомогою спеціалістів із аварійного відкриття дверей. При цьому спрацювала сигналізація, і на місце прибули співробітники охоронної фірми «Арсенал СТ». Однак, переконавшись, що у чоловіка є документи на офіс, вони зняли охорону. Власник змінив замки, але… через два дні потому потрапити всередину знову не зміг – через те, що хтось теж змінив його замки на свої.

Окремо варто згадати про самих охоронців. Трагікомізм ситуації у тому, що законного власника до приміщення не пускали сторонні люди, про що свідчать і їхні пояснення, і рапорти-висновки правоохоронців. Бо, як з’ясувалося, офіс блокували чоловіки, які навіть не були оформлені працівниками охоронних фірм. Не вірите?

З подій найближчого минулого. 12 серпня 2014 року Дмитро Зузук звернувся до керівництва ТзОВ «Арсенал СТ» з вимогою залишити належне йому майно у спокої і забрати своїх співробітників звідти. Цього, звичайно ж, зроблено не було, тому підприємець пішов із заявою, де просив вжити заходів зі зняття несанкціонованої охорони, до Луцького міськвідділу міліції.

Однак вже наступного дня (як стане відомо з відповіді керівництва охоронної фірми) оберігати приміщення на Відродження, 10 взялося ПП «Комсервіс-безпека» – на підставі договору з банком. Щоправда, чи належить офіс у Луцьку фінустанові, керівництво ПП почало з’ясовувати лише після того, як Дмитро Зузук звернувся до них з вимогою припинити охороняти його майно.

Отож, 15 серпня Зузук вкотре спробував зайти до приміщення. Однак там перебувало двоє чоловіків у спецодязі з емблемою «Комсервіс-безпеки», які його всередину не пустили. А коли на місце інциденту прибули міліціонери, сторонніх осіб у будівлі не виявили, а сама вона була замкнена. Телефоном оператор охоронної фірми жодних коментарів правоохоронцям не дала.

Дмитро Зузук офіційним листом звернувся до керівництва «Комсервіс-безпеки» забрати свої працівників із його приміщення. На що отримав відмову: мовляв, до 4 вересня очікують на документи від «VSБанку» щодо права власності на офіс. Очевидно, фінустанова їх не підтвердила. Бо вже 4 вересня у фірмі запевнили – охорони з 5-го числа не буде.

Та слова з ділом розійшлися. Отож, 5 вересня Дмитро Зузук прибув на Відродження, 10 і застав там двох людей. І різнився цей візит від попередніх лише тим, що на дверях офісу не було наліпки охоронної фірми, а форма чоловіків всередині не мала жодних розпізнавальних знаків. Не залишалося нічого, як вкотре писати заяву до міськвідділу.

Вже 6 вересня, знову з допомогою фахівців з аварійного відкриття дверей, керівник підприємства Дмитро Зузук разом із правоохоронцями втрапив до свого офісу. Двоє чоловіків у камуфляжі, яких там застали, не надали власнику приміщення жодних документів, які б засвідчували законність їхнього перебування. А у телефонній розмові представники ПП «Комсервіс-безпека» повідомили, що ті люди вже звільнені.

Трохи іншої думки про своє перебування на об’єкті мали самі горе-стражі. Принаймні це випливає із їхніх пояснень міліції. Я свідомо не називаю їхніх прізвищ, бо, на моє переконання, людей в охоронній фірмі просто використали. І, аби читач впевнився у «колориті» історії, подам витяги з форматі «запитання – відповідь». Отож:

– 5 вересня я уклав усний договір, хочу підкреслити, усний з начальником служби безпеки «Ві Ес Банк» Сергієм Михайловичем (прізвище не пригадую) про охорону офісного приміщення, яке за копіями документів за 2011-й рік, що мені надали, належало банку.

– Чи є у вас посвідчення охоронця і чому на камуфляжній формі не було розпізнавальних знаків?

– Посвідчення мені та моєму колезі не видали, а також шевронів чи спеціальних засобів.

– Чи працювали ви в охоронній фірмі «Комсервіс-безпека»?

– Ні, я там ніколи не працював.

– На якій підставі ви без документів та офіційно укладеного письмового двостороннього договору по охороні офісного приміщення ви знаходилися в ньому?

– Мене в телефонній розмові попросив начальник служби безпеки, щоб я з колегою охороняли. Він сказав, що письмово оформить все пізніше.


Як то кажуть, коментарі зайві.

Але і це ще далеко не все перипетії цієї історії. Наприкінці 2014-го протистояння перейшло у судову площину. Адже ПАТ «Ві Ес Банк» ініціював низку судових спорів, спрямованих за заволодіння майна ПП «НІКА-РІЕЛТІ», оскільки це підприємство стало майновим поручителем, а нежитлове приміщення на Відродження – заставою іпотеки, про що з’явився запис у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та його обтяження.

До речі, у судових процесах, ініційованих «Ві Ес Банком», слухання проходили за закритими від законних власників дверима. Все перераховане вище схиляє до думки, що банківську установу цікавить можливість будь-яким чином заволодіти чужим майном.

Після того, як Дмитро Зузук почав відстоювати свої права у судах, ПАТ «Ві Ес Банк» надіслало на адреси нотаріусів і судів Волині листи про нібито злочинні дії керівника ПП, пов’язані з приміщенням, причому спотворюючи факти під себе. Це, своєю чергою, не тільки завдало шкоди честі, гідності та діловій репутації пана Зузука, а й наклало негативний відбиток на діяльність очолюваного ним підприємства та призвело до матеріальних втрат.

А ще «Ві Ес Банк» почав втручатися у правовідносини між ПП «НІКА-РІЕЛТІ» та його кредиторами. І навіть спробував залучитися у розгляд судового спору між ними. А коли фінустанові це не вдалося, вона подала скаргу в Рівненський апеляційний господарський суд, який у її задоволенні теж відмовив.

З приводу усіх описаних вище дій фінустанови Дмитро Зузук навіть звернувся зі скаргою до Нацбанку. Очікує відповіді. І водночас відстоює своє законне право на приміщення у судових спорах, щедро зініційованих банком. Щоправда, власника майна – ПП «НІКА-РІЕЛТІ» – до розгляду справ «Ві Ес Банк» не залучає, тим самим вводячи суди в оману.

А ще, на мою суб’єктивну думку, у світлі останніх подій важливим фактором є те, хто все ж стоїть за цією структорою. Бо, як свідчить та ж таки «Вікіпедія», «VS Bank» (Ві Ес Банк; до грудня 2013: Фольксбанк) – комерційний банк України, що належить до групи Volksbank International AG (Австрія), яку у 2011 році придбав російський «Сбербанк». І паралелі про тих, хто грає свою гру, жодним чином не знажаючи на закон, напрошуються самі по собі.