Додати запис

«Теплі історії до шоколаду» Надійки Гербіш

У «Теплих історіях до шоколаду» Надійка Гербіш ділиться солодким настроєм, складає речення із шоколадних слів, зігріває душу, дарує щастя та перетворює звичайні речі у смачні та неповторні миті, які ти так часто не помічаєш у житті. Тепла обкладинка, гарні фотографії та прості істини надихають тебе та роблять світ яскравішим.



Авторка ділиться історіями про шоколадні міста, в яких їй доводилося бувати і які залишили після себе солодкі враження, які і тобі передаються зі сторінок смачної книги. Дізнаєшся, що «міста мають свої маски, свої історії та свої підземні ходи» і так хочеться поїхати у якесь близьке для тебе місто і з кожною вуличкою розгадати все більше таємниць, які воно в собі приховує. Спостерігати за людьми, будівлями та настроями, якими воно жило і живе досі. Вбирати в себе його неповторний дух та неодмінно знімувати всі ті речі, які привернули твою увагу. А потім створити товстелезний альбом, помістити туди фотографії, придумати смішні підписи і таким чином створити власну історію подорожей, що назавжди залишилася у серці. Адже з кожної подорожі ти повертаєшся вже трішки іншою людиною, але неодмінно усміхненою та щасливою. І хто зна, можливо саме ти, захочеш поділитися своїми історіями на сторінках вже власної книги. Відкриєш всі ті скарби, якими нагородили тебе міста.

З приходом весни на вулицях міст зарясніють різнокольорові шарфики і весь світ розіллється приємними для ока фарбами. Заграє зеленувато-блакитними, мандариновими, рожево-квітковими, білосніжно-кавовими, молочно-мигдалевими, сонячно-жовтими барвами. Шоколадні історії наповнені всіма цими кольорами, тому то і піднімають настрій кожному, хто їх читає. Така собі кольоротерапія для тих, хто втомився від зимової сірості.



Кожного дня стається так багато див, але часто ти проходиш повз них і не помічаєш, як навкруги прекрасно, як «з кожним світанком світ починає жити ніби заново, і в ті миті дуже важливо створити навколо себе багато нового щастя – думками, словами й посмішками». Треба вчитися радіти дрібницям, ловити кожну мить і творити власні буденні дива, що роблять життя добрішим, теплішим і по-справжньому сонячним. Адже щастя, поділене на два, приносить вдвічі більше користі… а уяви, якщо кожен поділить його на два!... :)

А як часто ти марнуєш свій час на хвилювання і в більшості на зовсім безпідставні?! Позбавляєш рідних своєї посмішки і хорошого настрою… думаю, що частенько. Але навіщо тратити себе на те, що промайне так швидко, що й не зоглянешся, але час змарнуєш. Перечитай теплі історії і ніколи не витрачай свій дорогоцінний час на переживання і жаль до себе. Воно того не варте.



В книзі є розділ під назвою «101 щаслива намистинка», що неодмінно допоможе змінити твоє життя на краще, якщо ти нанизуватимеш її одна на одну у зручній для тебе послідовності. Це те, що справді варте уваги і надихає творити щось своє, навіть зовсім-зовсім маленьке. Я от збираюся завести товстого зошита, щоб кожного дня записувати туди миті, що викликали щиру посмішку. Це допоможе помітити протягом дня багато приємностей і притягуватиме все більше і більше радості. А ще обіймати міцно-міцно дорогих мені людей і робити це якомога частіше:) Не тримати довго образу. А іноді і виплакатися корисно. Натхненно мріяти і втілювати ті мрії у життя. Не відмовляти собі у маленьких подарунках і малювати пензлем кольорові картини. А найголовніше – спілкуватися з позитивними і надихаючими людьми!!! Щастя не повинно залежати від зовнішніх обставин, воно повинно жити у тобі.

Маю таке хобі – приносити або привозити з улюблених місць або міст пакетики з цукром, які зберігаю у кольоровій торбинці і коли мені сумно, починаю їх переглядати і поринаю у солодкі спогади. Знаю, що не одна така і коли прочитала історію «Ретро-ранок», то посміхнулася. Можливо і ти впізнаєш себе в якійсь із шоколадних історій?!...

Потрібно «читати багато натхненних і мотивуючих книжок, після яких хочеться жити». Можливо саме ця книга і займе своє місце на поличці твоїх улюблених книг.

P.S. Рекомендую приготувати горнятко улюбленого шоколаду з горішками (мигдалем або фундуком), переглянути фільм «Шоколад», режисера Лассе Халлстрема, перечитати «Теплі історії до шоколаду» Надійки Гербіш і шоколадний настрій гарантовано!

Солодкої весни!...

Оленка Кравчук

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
статтю, мабуть, писала дуже творча та життєрадісна натура.
і справді уже всі скучили за весною ті її свіжими кольорами, які так милують око )
Відповісти
І відразу захотілося скуштувати справжнього чорного гіркого шоколаду до кави, вмоститися зручніше в улюбленому кріслі та насолоджуватися хорошою книгою)
Відповісти
Так «Теплі історії до шоколаду» Надійки Гербіш , мене вразили відразу. З першої хвилини читання.
Згадую, це вечоріло у нас у Вінниці пустився сильний дощ і стало трішки прохолодно. Я залюбки швиденько заварила улюблену каву, дістала шоколад, який валявся у сумкі уже дня так три і зручно вмостилася читати.
Скажу відверто, це надзвичайно. Я в захваті... у деяких історіях, я шукала частинку себе.Знаходила.
Книга переповнена шаленими теплими відчуттями та яскравими емоціями від прочитаного.
Дякую, за можливість зігріти себе слова!
Відповісти