Лікарка з Луцька розповіла, як вберегти дітей від алергії

Останнім часом людство дедалі більше потерпає від алергії. Особливо вразливою категорією є діти. Внаслідок алергії у них з'являються почервоніння, набряки, сльозотеча, кашель, висипання та свербіж.

Усе про алергію ІА «Конкурент» розповіла дитячий алерголог Волинської обласної дитячої клінічної лікарні Оксана Обущак.

– Мені здається чи останнім часом дедалі більше дітей страждають на різні форми алергії? Якщо це справді так, то чому так відбувається?

– Алергія – це підвищена чутливість організму до певних агентів. Тобто коли на звичайні подразники організм людини реагує по-особливому. Наприклад, всі ж гуляють в парку, але не всі реагують на цвітіння дерев або квітів. Тобто все, що довкола нас, всі наші захоплення, наш спосіб життя можуть призвести до того, що можуть виникати алергічні захворювання.

За минулий рік лише алергологи нашої поліклініки прийняли майже 2 тисячі пацієнтів. Тобто дійсно кількість хворих на алергію невпинно зростає. Але це не тільки в нас, а й у розвинених країнах. Тобто це не залежить від розвитку країни чи соціального статусу пацієнтів. Тобто все, що ослаблює імунітет, може провокувати алергічні захворювання.

– То можна сказати, що ріст захворювання на алергію пов'язаний з тим, що у дітей зараз слабший імунітет?

– Ні. Імунітет відповідає не лише за алергію. На захворювання впливає все. Навіть надмірне захоплення гаджетами впливає на нервову систему, а це знову ж таки ослаблює імунітет.

Алергія – це реальність сьогодення. Хоча це не так медична, як соціальна проблема. Певно, ще років 30 тому таких спеціальностей, як-от алергологія, ще й не було.

Зараз багато хто хизується порядком у домі, але я вважаю це надмірним захопленням побутовою хімією. На виникнення алергії впливають наші євроремонти, все, що ми їмо, як ми відпочиваємо, де живемо. Тому коли до лікаря приходить пацієнт, ми починаємо детально розбирати його спосіб життя. При визначенні причини алергії важливо абсолютно все. Може, це смішно, але ніде у світі подушки не передаються у спадок від бабусь. А в нас це якась сімейна реліквія, яка обов’язково має передаватися з покоління у покоління. Зберігаємо ми й інші непотрібні речі, які можуть стати причиною алергії. Це, напевно, наш такий менталітет.

– Оксано Василівно, чим, власне, небезпечна алергія?

– Взагалі будь-яка хвороба небезпечна. Алергічні захворювання жити також не дають. Коли дитині постійно свербить, у неї закладений ніс, з очей течуть сльози, то жити так важко. Дитина страждає, їй некомфортно. Алергія погіршує якість життя, адже пацієнти не можуть відпочивати там, де вони хочуть, не можуть відвідувати певні місця, їсти, що хотілося б.

Якщо говорити про атопічний марш, то розвиток подій зазвичай проходить класично: спочатку є проблеми зі шкірою, потім – закладений ніс, а потім страждає дихальна система і розвивається бронхіальна астма. Тому важливо перервати оцей ланцюжок. При захворюванні на алергію усе нашаровується, як снігова куля. Є захворювання, які можуть викликати невідкладні стани. Це укуси бджіл чи астма, але загалом алергічні захворювання – хронічні.

Також потрібно відрізняти таке поняття, як схильність до алергії. Вона може супроводжуватись у дитини і реалізуватися лише у 30-40 років, наприклад.

– Які є види алергії?

– Будь-який орган може дати алергічну реакцію. Найчастіше страждають так звані бар'єрні органи: дихальні шляхи, шкіра і слизові – очі, ніс, також шлунково-кишковий тракт. Якщо дитина з’їсть щось алергенне, то це не значить, що в неї обов’язково має з‘явитися висипання на шкірі, це може бути і задишка, і кашель.

Алергія може бути цілорічною проблемою. Наприклад, на домашніх тварин чи на побутовий пил. Або ж може мати сезонні ознаки. Влітку це пов’язано із шлунково-кишковим трактом, висипаннями. Весною починаються цвітіння. Ближче осені – пліснява, грибкові захворювання, коли починаються дощі, пріє листя.

Цього року у нас було дуже мало сезонної алергії, бо, напевно, всі сиділи вдома і ходили у масках. Тобто контакт із зовнішніми алергенами був мінімальним.

– Із чим до вас звертаються найчастіше?

– Залежно від сезону. Це шкірні прояви, щодо дихальних шляхів – бронхіти, бронхіальна астма, риніти і кон’юктивіти.

– Зараз чи не у кожній родині є собаки чи коти. Але при виборі домашніх улюбленців батьки дуже обережні, тому обирають гіпоалергенних тварин. Та чи багато маленьких волинян мають алергію на шерсть?

– Алергія може бути не лише на шерсть, а й на слину чи сечу. Тобто гіпоалергенної тварини не буває, навіть якщо шерсті на тварині немає взагалі. Самці частіше викликають алергію, ніж самки. Це пов’язано з їхніми гормонами.

Вчені і зараз сперечаються між собою, що раніше потрібно заводити: дитину чи кота? У кожному випадку це по-різному. Кажуть, якщо дитина внутрішньоутробно контактувала з тими алергенами, то вона не буде хворіти, а інші заперечують це. Без тварин діти робляться жорстокими, вони повинні вчитися піклуватися про когось. Але у всьому має бути якась межа. Буває, що дитині дозволяють усе підряд, а буває, що не дозволяють нічого.

Був випадок, коли мама стверджувала, що у її дитини алергія на школу. Тільки-но дитина туди приходила, як з’являлися симптоми алергії. Коли зробили алергопроби, усе виявилося ще смішнішим: у дитини була алергія «на вчительку». Бо у вчительки вдома було двоє котів. І хотіла вона цього чи ні, але на собі до школи приносила, так би мовити, частинки кота. Ніяка лабораторія цього не виявить. Тому при лікуванні алергії дуже важлива співпраця з батьками. Тут важливо все. Часто батьки не розуміють, навіщо лікар питає, де відпочиває сім’я, чи вдома є старі подушки. А тільки так можна досягти результату у лікуванні недуги.

Ми пропонуємо батькам вести щоденники погіршення самопочуття. Й інколи виявляються такі речі, про які батьки навіть не здогадуються. Наприклад, саме так із щоденника усе складається, як пазл. Одна мама виявила, що її дитина починає важко дихати саме тоді, коли вона починає працювати з клієнтами вдома. А саме – робить манікюр. У такому разі не потрібно давати дитині таблетку, треба забрати причину, яка викликає оцю проблему.

– Оксано Василівно, алергія на червоне яблуко – то правда чи міф?

– Тут чітко потрібно розуміти: чи це алергія на природний барвник яблука, чи це реакція на той консервант, яким обдали це яблуко.

Коли у нас було менше можливостей лабораторно визначити алерген, то, дійсно, рекомендували забирати з раціону дітей червоне та оранжеве. В еру молекулярної діагностики будь-який фрукт чи овоч розкладається не просто на алергени, а на білкові молекули. Тобто певні молекули можуть міститися у шкірці. Можливо, дитині можна дати м’якоть персика, а шкірку потрібно зняти, або ж навпаки.

– Часто різні висипання на шкірі мами плутають з алергією. Розкажіть, чим відрізняється алергія від інших проблем шкіри?

– Алергія – це не та хвороба, яку побачив і сказав, що це вона. Наприклад, пацієнту можна зробити рентгенівський знімок і чітко побачити, де перелом. З алергією усе набагато складніше.

При лікуванні алергії передусім важливо, аби були відкритими батьки. Це потрібно повністю оцінити стан організму дитини, імунної системи, шлунково-кишкового тракту, психоемоційний стан.

Лише класичну алергію можна побачити одразу. Проте, на жаль, так буває дуже рідко. Ми просимо допомоги в дерматологів та імунологів. Робимо цілу купу обстежень. І намагаємося цей клубочок потихеньку розплутувати.

– Чи можна вилікувати алергію? І чи може дитина її «перерости»?

– Якщо вам хтось скаже про те, що вилікував алергію, не вірте. Але є один зі способів лікування, який змінює імунітет. Тому можна сказати, що у певних випадках все-таки алергію вдається вилікувати. СІТ – це специфічна імунотерапія, коли дитині у вигляді спрею або драже щодня під язик вводиться алерген і дитина перестає на нього реагувати. Це своєрідне щеплення від алергії. Цим методом можна досягти такого результату, що дитині стає суттєво краще або навіть настає одужання. Але якщо ми, наприклад, вилікувалися від кліща побутового пилу, від якого нікуди не подінешся, це не значить, що у нас не виникне алергія на щось інше.

Схильність до алергії залишається на все життя. Дуже часто це є не істинна алергія, а є так звана непереносимість. От вона і «переростає». І батьки це часто плутають, бо не звертаються до спеціаліста і вдаються до самолікування. Наприклад, дитині у два роки можна дати скуштувати те, що їй ще не можна. Це не буде алергія, це буде просто непереносимість цього продукту чи напою. Просто це дали дитині зарано.

У нас зараз все доступно. Тому батьки переконані, що дитині у рік обов’язково потрібно скуштувати креветки, мідії, манго чи авокадо. Але я хочу сказати, що, мабуть, немає жодного українця, у якого виявили б алергію на сало. Бо це наша їжа. І коли в дитини починається оце надмірне навантаження, у неї ще незрілий кишківник, наприклад, то може виникати непереносимість.

Із цим всім потрібно дуже ретельно розбиратися. Якщо в дитини висипання і мама дала таблетку антигістамінного препарату, висипання пройшли, то все одно потрібно звернутися до спеціаліста з питанням: а що це було?

– Оксано Василівно, з ваших слів стає зрозуміло, що для того, щоб визначити, на що у дитини алергія, на це потрібно багато часу, грошей і нервів.

– Це дорого. І потрібно дуже багато терпцю. Але ліпше потратити гроші і розуміти, що очікувати, ніж витрачати гроші на ліки. Лікування у домашніх умовах – це просто зняття симптомів.

Завжди батьки приходять тоді, коли їм вже це набридло. Але коли за це все відповідають батьки, то можна дати раду. А от з підлітками уже проблеми, бо вони починають вести самостійний спосіб життя. Там надзвичайно важко. Вони все знають, уміють, і лікуються по-своєму.

При лікуванні ми насамперед визначаємо ті алергени, які найчастіше викликають реакції у нашому регіоні: береза, вільха, тимофіївка, полин.

Якщо це тварини, то не тестуємо, наприклад, на шерсть оленів. Це передусім кіт і собака.

Якщо причиною алергії є пиловий кліщ, то інколи не потрібно ніякого медикаментозного лікування. Тут потрібно просто забрати оті старовинні подушки – і дитині стає краще. Тобто підхід до лікування і обстеження дуже індивідуальний.

Є різні варіанти діагностики алергії: прік-тести – подряпини на шкірі, патч-тести – коли алергени приклеюються на шкіру і пацієнт носить його кілька днів, а також забір крові. Для кожного пацієнта підбирається індивідуально.

У лікарні зараз робимо приміщення, де можна буде робити лабораторні обстеження. Правда, на ремонт бракує коштів. Сподіваємося, що найближчим часом ми зможемо проводити діагностику на хорошому рівні. Адже хороша діагностика дуже важлива для лікування.

– Якими будуть ваші поради щодо того, як вберегти організм дитини від розвитку алергічних захворювань?

– Насамперед – правильний здоровий спосіб життя. У дитини імунітет спочатку від мами, зокрема передається і сімейна схильність до алергії, потім він починає формуватися. І коли у цей період дитині давати непотрібні навантаження, купувати усілякі БАДи, які є доступними, різні не призначені лікарем полівітаміни, які привезені невідомо звідки, то алергії чи непереносимості не уникнути. Не можна займатися самолікуванням. Якщо у вас є додаткові запитання, ви можете звернутися у нашу консультативну поліклініку. У наш час можна знайти собі лікаря, якому ти довіряєш. Потрібно запитати у нього, що потрібно вводити дитині у харчування, якими засобами користуватися, де відпочивати. Потрібно уникати контактів з надмірною кількістю побутової хімії. Я раджу використовувати її лише для унітаза, навіть ніякої посудомийки. Все решта – зайве. Хоча б на той період, коли формується імунітет дитини.

Потрібно обов’язково пам’яти, якого ти роду. І їсти ту їжу, яка характерна для нас.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!