Рештки розстріляних в'язнів Луцької тюрми хочуть ексгумувати

Останки у нововиявленій могилі розстріляних поблизу Луцької в’язниці, яку знайшли у липні 2016 року, найпевніше ексгумують та у випадку наявності супровідних матеріалів візьмуть зразки ДНК.

Таким чином зразки долучать до банку даних, аби при можливості ідентифікувати загиблих. На початковий період, який включатиме розвідку та дослідження, треба орієнтовно 120 тисяч гривень.

Про це йшлося 5 січня під час круглого столу щодо дослідження, ексгумації та перепоховання нововиявленої могили розстріляних поблизу Луцької в'язниці.

Учасникам зустрічі, що братську могилу на території Старого міста виявили у липні 2016 року. За попередніми припущеннями, у ній зберігаються останки розстріляних НКВС мирних жителів у 1941 році. Відтоді не прийняли рішення, як вчинити із залишками, а громадськість цікавить подальша для останків. Тож на круглий стіл зібрали представників місцевого самоврядування та фахівців-істориків, аби обговорити подальші варіанти розвитку подій.

Начальник відділу охорони культурної спадщини Луцькради Петро Троневич розповів, що минулоріч відділ залучали до реконструкції центральних вулиць. У її ході виявили вищезгадану братську могилу. Троневич розповів, що у Луцьку відомо про 4 братські могли, проте 2 з них вже досліджували, а останків там не знайшли. Тож могила, виявлена у липні наразі перша і єдина, де дійсно виявили останки. Вона знаходиться на території пам’ятки, яка є комунальної власністю Волиньради, а управляє нею облдержадміністрація.

Троневич також додав, що могила знаходиться у воронці вибуху потужної авіабомби, глибина її сягає 10 метрів і ущерть заповнена кістками. Проте за словами спеціаліста відділу Юрія Мазурика, поки визначити орієнтовну кількість похованих неможливо.

Представник історико-культурного заповідника Віктор Баюк розповів, що захоронення виявили на глибині від 70 см до 1,5 метра. Баюк наголосив на необхідності проведення робіт фахівцями. Кінцевим результатом має бути перепоховання та вшанування загиблих.

Директор департаменту збереження культурної спадщини Сергій Годлевський зазначив, що у ямі поскидувані рештки, пам’ятка міститься на проїжджій частині. Коли відбувалося попереднє поховання його провели без дотримання християнських традицій, тож варто виправити ситуацію та віддати належну шану.

Краєзнавець та представник Інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук вважає, що треба проводити ексгумацію. Витрати має поділити міська і обласна рада, адже там були розстріляні люди із 36 сіл. Неподалік відкрили ресторан, тож краєзнавця здивувало, яким чином у подібному місці може діяти розважальний заклад.

Представник Державної комісії у справах увічнення пам'яті, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета підтримав тезу щодо ексгумації та проведення дослідження на місці захоронення, аби визначити їх походження та дослідити похідні матеріали, які дадуть можливість встановити особи загиблих. Шеремета наголосив на необхідності взяття аналізу ДНК та створити банк, аби за допомогою родичів ідентифікувати останки.

Тож аби проводити ексгумацію треба дозвіл Міністерства культури та місцевих відомств, але найголовніше – суспільний консенсус щодо місця перепоховання, адже не можна допускати, аби останки по 3-5 років були не перепоховані. У випадку ексгумації гарантії ідентифікації немає, адже все залежить від супровідного матеріалу.

Натомість історик Оксана Сущук заявила, що Луцька міська рада не має жодного стосунку до робіт, адже вони велися на території заповідника. Окрім того, порушена процедура розкопок, адже підстав розкопувати пам’ятки не було. Мовляв, аби проводити такі роботи, міськрада мала б звертатися до історико-культурного заповідника, ОДА та Міністерства культури за дозволами.

Тому зараз, аби взятися до ексгумації пам’ятку треба легалізувати. Згідно із законодавством, при виявленні поховань треба негайно звернутися до правоохоронних органів, а цього зроблено не було. Далі їх мають вивчати виконавчі органи та забезпечувати їх охорону, а цей етап, за словами Сущук, також упустили.

«Ми бачимо абсолютне порушення юридичної процедури», - зазначила вона. Окрім того, має бути проведення горизонтального шару та встановити місця локалізації.

За словами Сущук, у той період у місті розстріляли понад 300 євреїв, а де вони поховані - невідомо, не знають і досі, чи перепоховані всі жертви зі шталагу. Тож, аби проводити будь-які дослідження треба проводити розвідку, а не «копати будь-як».

Натомість Троневич зазначив, що Сущук – «людина Левчука», та говорить про речі, у яких некомпетентна.

«Прийшла пацанка буде нас тут вчити»,- зазначив Троневич. Присутні на зустрічі звернули увагу на те, що Сущук була відсутня на розкопках та недостатньо добре орієнтується у законодавчих актах. Баюк наголосив, що все проводилося на законних підставах.

Зрештою, після понад годинного обговорення результатом зустрічі стало рішення про створення робочої групи, яка напрацьовуватиме програму, згідно якої відбуватимуться дослідження та перепоховання, та надаватиме пропозиції щодо виділення коштів у її межах.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!