Каталонія і Донбас: у чому відмінність

Каталонія і Донбас: у чому відмінність
Після референдуму про незалежність в іспанському регіоні Каталонії з’явилося багато питань до ситуації з Україною. Мова йде про Донбас та Крим.

Про це пишуть Факти ICTV.

Журналісти розвінчали 5 міфів навколо таких паралелей.

Міф №1. Донбас, як і Каталонія, має право на незалежність

По-перше, Каталонія спочатку існувала задовго до виникнення Іспанії в нинішньому її вигляді. З’явилася вона в 988 році. Більш того, вона вже існувала як самостійна держава деякий час.

По-друге, у Каталонії є національна самоідентифікація і власна мова. Каталонці – це окремий народ і основне населення Каталонії.

На Донбасі немає «донбасян», там живуть українці. Крім того, Донбас не був автономним регіоном, як Каталонія. Тому проводити історичні паралелі між регіоном України і каталонцями – народом, який живе автономно в Іспанії, некоректно.

Якщо і Каталонія має право стати незалежним регіоном, виконавши певні умови, навіть згідно з іспанськими законами, то Донбас і так був частиною незалежної держави.

Згідно з Конституцією Іспанії, Каталонія може визначитися з незалежністю тільки в тому випадку, якщо це вирішать на референдумі всі громадяни країни, а не окремий регіон.

Міф №2. Референдум в Криму і в Каталонії – різниці немає

Референдум в Криму – це анексія півострова Росією. У випадку з Україною Москва ввела військовий контингент і привласнила собі чужу територію, що викликало осуд у міжнародної спільноти. Як результат – санкції.

Каталонія голосувала справді за незалежність, а не за приєднання до іншої країни. Більш того, це виключно внутрішнє питання Іспанії, куди не мають права втручатися інші держави.

У Європейському Союзі не засудили прагнення Каталонії, а навпаки, закликали створити діалог.

Референдум у Каталонії проводить місцева влада, хоч він і вважається нелегітимним, а офіційний Мадрид його не визнає. В ЄС також назвали незаконним голосування.

У Криму, крім того, що референдум був нелегітимним, він проводився без відповідних міжнародних норм і під тиском російських військових.

На території Іспанії під час голосування не було озброєних людей з іншої держави на виборчих дільницях.

Міф №3. Каталонія – це сепаратисти, як і на Донбасі

По-перше, не всі каталонці вважають, що потрібно бути незалежним регіоном. 90% людей проголосували за явки 40%. Тому сказати, що лише 10% жителів Каталонії проти – неправильно.

По-друге, в Каталонії є справді сепаратистські сили. Наприклад, партія Каталонська солідарність заради незалежності, але вона виступає за незалежність, хоч і має проросійську позицію щодо Криму.

У випадку з Донбасом – все інакше. Назвати російських найманців сепаратистами не можна. Оскільки це іноземні військові сили, які окупували частину території.

Так звані республіки «ДНР» і «ЛНР» займають лише близько 33% Донбасу. Наприклад, ті ж Слов’янськ, Краматорськ і Маріуполь – проукраїнські міста.

До речі, в Слов’янську після того, як ватажок бойовиків Ігор Гіркін звідти втік з російськими найманцями, одразу зникли нібито масові сепаратистські настрої.

У випадку з Каталонією – там цілі століття йшла боротьба за самовизначення. А міф про окремий регіон Донбас з’явився відразу ж після російської агресії в 2014 році.

Міф №4. Іспанія, як і Україна, вчинила насильство над своїми громадянами

Іспанія застосувала силу проти каталонців під час референдуму. Поліцейські зайшли в регіон і почали розганяти мітинги.

По-перше, згідно з іспанським законодавством, референдум справді був незаконним. Його не схвалив Мадрид.

По-друге, поліція застосовувала силу не до всіх, а деякі каталонці самі провокували силовиків (в основному, це була радикально налаштована молодь).

Але в Каталонії були мітинги як і за референдум, так і проти незалежності регіону. При цьому в Іспанії не було зіткнень між двома таборами. Каталонці поважають право на думку незалежно від того, на чиєму вони боці.

Крім того, в Конституції Іспанії є 155-а стаття, яка дозволяє Мадриду скасувати автономію і встановити пряме управління з єдиного центру, якщо влада якогось регіону починає загрожувати миру, законності або цілісності країни. Це б дозволило заарештувати керівництво Каталонії, хоча Іспанія цього не зробила.

Міф №5. В Іспанії немає війни через Каталонію, а в Україні через Донбас є

В Україні війна через агресію Росії. Донбас – жертва російських військових дій.

Якщо Каталонія – це внутрішнє питання Іспанії, і там можуть бути конфлікти тільки всередині країни, то у випадку з Україною – це посягання на суверенну державу.

Є позиція, що нібито в Каталонії захотіли референдум, і там все цивілізовано, а Україна «пішла війною» на Донбас.

Київ був змушений оголосити АТО через прихильників «ЛДНР», які стали калічити й убивати прихильників Україні.

У Каталонії ніхто не захоплює державні установи, не бере людей в заручники, а головне – каталонці цивілізовано відносяться до тих співгромадян, які проти референдуму.

У Барселоні справді безліч людей, які не хочуть відокремлення від Іспанії і вони спокійно виходили на вулиці, не боячись за своє життя.

На Донбасі з самого початку пропагували ненависть до українців. З’являлися міфи про «фашистів, укропів, Правий сектор, які їдуть воювати на Донбас».

В ОРДЛО прихильники України прирівнюються до диверсантів і зрадників, хоч вони теж місцеві жителі і мають право вирішувати долю регіону.

Перший український демонстрант Діма Чернявський був убитий 13 березня 2014 року. Цього ж дня десятки людей отримали серйозні травми. До слова, це сталося до початку так званого референдуму, який проводили бойовики з автоматами без дотримання норм міжнародного права.

А в Каталонії не було озброєних нібито «місцевих жителів», які вчиняли насильство проти своїх співгромадян. При цьому, відносини Каталонії і Іспанії мають достатню напружену історію – там були і війни, і повстання, і репресії.

Нагадаємо, 90% учасників референдуму проголосували за незалежність Каталонії від Іспанії – одного з найбагатших регіонів країни. Мадрид попередньо забороняв референдум, але місцева влада Каталонії була іншої думки. У результаті іспанська влада відправила поліцію у Каталонію в день референдуму, 1 жовтня. Через сутички постраждало понад 800 людей, повідомляли також про трьох загиблих.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.