А оно таки-ДА!А оно таки-ДА!А оно таки-ДА!

Це вам не мрія Королевської :)

На території Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, що у Яворівському районі на Львівщині, відбулися планові заняття із бойової підготовки за участі екіпажів 7

Розвідники 13 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України своє

Російський біолог Олександр Семенов чотири роки тому почав захоплюватись підводною фотографією. За цей час

Завжди для інтерв’ю вибирають якесь тихе, затишне місце, де можна ввімкнути диктофон, послухати не перегукуючись чи перегакуючись, на кінець випити кави. Та розмова з Володимиром Бут-Гусаїмом, головою Волинської обласної організації «Твори Добро», членом правління СГО «Молодіжна Палатформа», надзвичайно живою та енергійною людиною відбулась у закладі, де було дітей більше ніж на прем’єрі третьої серії Мадагаскару. Там, як я зрозумів, Вова був у своїй темі. Попри всі негаразди такої розмови я і очікував матеріал для книги чи фільму готовий. Спробуємо сюжет вам і передати.


- Вова, а чому «Твори Добро», а не бабло?

- Гроші не треба відкидати, важливо для чого вони. Для мене гроші – це засіб, а не мета. Я завжди всім допомагав, справді всім. Допомагав і допомагаю тим, хто цього справді потребує, з часом навчився розрізняти. Коли я був у літньому таборі, то допомагав вожатому, у школі був помічником фізрука, і там усім намагався бути корисним. Причина цього дуже глибока, і відверто, я б не хотів так далеко копати. Єдине, що скажу, мене декілька разів врятували, врятували від смерті попри те, що всі відвернулися, знайшлися ті кому я не був байдужий. Тепер я тут сиджу вже дорослий, можна сказати дядько, живий дивлюсь на світ своїми очима, в яких завжди буде віддзеркалення допомоги. Це мене навчило, і тепер маю такий зміст життя – допомагати усім, хто того потребує. Добро є, його треба просто робити.

- Тобто організацію назвали за покликом? Відверто скажу – назва влучна, одразу видно, що ви не жартуєте і чим займаєтесь.

- Насправді, назв було багато, і «Надія Серця», схоже на орг.. Хворих на серце, і громадська організація «Володимира Бут-Гусаїма», але залишилась та що є і тепер. Ми розпочали діяльність як волонтерський рух при Луцькому Національному Політехнічному університеті, лише потім переросли у громадську організацію. Довго мали недовіру до себе, поки не довели протилежне. З першого дня зі мною активісти, моя банда така потужна, це: Аліна Назаренко, Роман Мізернюк, Таня Матвієйко, Таня Літковець, Христина Сармуле, Коля Міцах, Таня Крицун. Багато людей працює, і творять добро.

- Кадри вирішують все, казали колись, я бачу актуально і тепер.

- Це точно, багато ми вчилися, були і проблеми у відносинах, була і любов.

- Чому була вже немає?

- Скажемо так, ніяких стосунків на роботі, тільки проблеми створюють. Ми святкуємо дні народження наших колег по організації, 25 грудня будемо святкувати річницю нашої організації. Та найкращим святом для нас коли приїжджаємо до Луцького реабілітаційного центру, чи в «Дім малютки», ходимо до неповносправних додому, і бачимо там подяку за нашу роботу.

- Ти знаєш раз ми почали таку тему, цікаво чи є у тебе дама серця? Думаєш про сім’ю.

- Звичайно думаю, як і кожна нормальна людина. У моїй сім’ї дуже багато дітей, більше 10, тому я сімейна людина. Вважаю це основою життя.

- Яка ідеальна дівчина для тебе?

- Ідеальної не треба – нудота, треба така, щоб мене найперше розуміла і любила такого як я є. І не курила.

- Моделюємо ситуацію. Є така дівчина, долею, Богом створена для тебе, ви один одного любите, але вона курить, твої дії?

- Я думаю будемо виправляти.

- Варіантів немає, вона для тебе. Лише має такий недолік, який не виправиш.

- Куплю їй електронну сигарету.

- Оце достойна відповідь. Навіть не очікував. Тепер розумію як тобі вдається стільки роботи робити. Завжди повторюю, молодь шукає варіанти, а не причини. А скільки дітей для тебе було б нормально?

- 3

- Може 2,5?

- Ні (сміється). До цього я ставлюсь дуже серйозно. Я думаю сім'я має базуватись на вірі в Бога, на розумінні, та мають бути і гроші з яких можна почати. Дами серця поки не маю.

- Дівчата записуйте телефон… Хоча, тебе можна знайти в соціальних мережах. Якщо вже ми почали такі глибинні теми, хотілося б запитати. Чому молодь так відвертається від Бога, від віри, я не кажу від релігії?

- Мені важко судити. Молоддю, по суті, ніхто не займається. Ніхто не вчить, крім Інтернету і телебачення. Чого вони можуть навчити? Мочалка розмовляє, а робот п’є пиво? Де тут релігія. Я часто молюсь, не часто ходжу в церкву, правда, але для мене важлива розмова з Богом, а не місце розмови. Якщо вірити то молитва допоможе.

- Нажаль мушу з тобою погодитись. Я знаю ти навчався у Володимирі-Волинському?

- Так Володимир-Волинська загальноосвітня школа №2, там же, знаю, десь теж навчалась Марія Доманська. Потім поступив після школи у Луцький, тоді ще просто Політехнічний університет, і закінчив його за спеціальністю еколог, яку тепер частково реалізовую в Молодіжній Платформі.

- Вова ти любиш спорт?

- Так. Хоча маю зараз незначні проблеми із здоров’ям, але займаюсь великим тенісом, в цьому спорті працюють всі групи м’язів. Хочеться більше, проте роботу маю зараз важку і не вистачає часу на розваги.

- Я знаю ти водиш малозабезпечених дітей на футбол безкоштовно, щоб вони могли переглядати матчі Волині, можна сказати бачили своїх кумирів наживо.

- Так, цим проектом зараз і займаюсь, думаю найближчі ігри Волині відвідає більше 30 дітей, які не мають можливості придбати квитки. Я люблю дітей, і вмію з ними працювати.

- Яка твоя мрія?

- Свій благодійний фонд, і що ще більш важливо – можливість його фінансувати. Для цього треба бізнес, а щоб його мати треба багато працювати.

- Такий як тепер в кожного депутата?

- Я не берусь їх судити, попри всі негативні моменти вони допомагають. Можливо це в їхніх інтересах, побачимо скільки їх залишиться активними після виборів.

- Я люблю сильні закінчення бесіди, давай метни щось для молодих громадських діячів, таке побажання чи настанову.

- Взяти листок, ручку, написати все що ти хочеш зробити, навіть все що ти маєш зробити, гарно його згорнути, і носити біля серця. Раз в тиждень читати. Все.



Розмову вів Захар Ткачук

У рамках щомісячного моніторингу відкритості органів місцевої влади «Центр Політичних Студій та Аналітики» вирішив з’ясувати справжню ситуацію по підготовці до нового навчального року в Україні. Для цього було надіслано інформаційні запити до:
 24 обласних державних адміністрацій та РМ АР Крим;
 24 обласних рад та ВР АР Крим;
 25 міських рад міст обласного значення.
Питання стосувалися:
 Кількості навчальних закладів;
 Коштів, передбачених в бюджеті на підготовку до нового навчального року;
 Вартості сніданків для дітей 1-4 класів;
 Кількості та вартості придбаного нового обладнання;
 Кількості нових побудованих шкіл;
 Обсягів цільових державних субвенцій та дотацій з державного бюджету в галузь «Освіта»;
 Заробітної плати вчителів;
Аналітичні дані були отримані лише по тих областях та містах, які надали вичерпні відповіді на питання інформаційних запитів. Крім того, для отримання потрібних даних, які не вдалося отримати в активний спосіб доступу до інформації, експерти «Центру Політичних Студій та Аналітики» спробували дізнатися в пасивний спосіб. Таким чином, додатково було проведено моніторинг сайтів органів місцевої влади на предмет наявності на них публічної інформації, яка була необхідна для дослідження.
На жаль, не всі органи місцевої влади є відкритими, тому від них досить важко отримати інформацію. Крім того, сайти органів влади є малоінформативними, на них немає всієї інформації про діяльність та про бюджети, а на деяких з них – інформація взагалі є застарілою і не актуальною.
Головними порушеннями органів місцевої влади Закону «Про доступ» є повне або часткове ігнорування інформаційних запитів. Під час пошуку даних для оцінки рівня готовності українських шкіл до нового навчального року так і не вдалось отримати потрібну інформацію про деякі області та міста. Це пов’язано з тим, що:
Взагалі не надали відповідь на інформаційний запит:
- Київська обласна державна адміністрація;
- Донецька, Ужгородська, Луганська, Сумська міські ради;
- Вінницька, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Тернопільська, Черкаська та Чернівецька обласні ради.
А також, не в повному обсязі надали відповідь:
- Луганська та Одеська обласні державні адміністрації;
- Київська, Чернівецька міські ради;
- Дніпропетровська, Рівненська та Сумська обласні ради.
Таким чином, при порівнянні та узагальненні результатів ми не враховували ті області та міста, по яких не змогли отримати потрібну нам інформацію. Однак, варто зазначити, що інформація яка запитувалась в обласних рад та в обласних державних адміністрацій, частково перетиналася, тому вдалося скласти загальну картину по областях.

І. ЗАРПЛАТИ ВЧИТЕЛІВ

Навчальний процес в закладах освіти починається із вчителів, які в середньому у 2012 році отримують заробітну плату в розмірі 2 529 грн. Незважаючи на те, що середня заробітна плата вчителів по Україні в порівнянні із 2011 роком зросла з 2 000 грн. на 500 гривень, однак ця сума досі лишається непомірно низькою. Ці дані були отримані від Обласних державних адміністрацій, шляхом надсилання інформаційних запитів.
Однак тут не враховані дані по Київській, Миколаївській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській областях, оскільки вони не надали у своїй відповіді цю інформацію.
Крім того, для порівняння були взяті дані Державної служби статистики України про середньомісячну заробітну плату в Україні у 2012 році станом на 29 серпня. При порівнянні результатів стає видно, що в більшості регіонів середні зарплати вчителів є меншими за середньостатистичні зарплати працівників всіх сфер діяльності. Особливо велика різниця у Запорізькій області, де зарплати вчителів менші аж на 1128 грн. і становлять 1740 грн.
Однак, у Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях зарплати вчителів є більшими.
Крім того, з порівняльної таблиці також видно, що в Одеській області зарплата вчителів майже така сама, як і середньостатистична всіх працівників.
Найбільші зарплати отримують вчителі у м. Київ – 3497 грн. Серед інших регіонів України найвищу заробітну плату отримують вчителі у Чернівецькій (3030) , Хмельницькій (2900) та Дніпропетровській (2877) областях, а найнижчу – як вже зазначалося – у Запорізькій області (1740 грн.).

ІІ. НОВІ ШКОЛИ

До нового навчального року нові школи були побудовані лише у Вінницькій (1), Закарпатській (2), Черкаській (1), Чернівецькій (4) та Чернігівській (1) областях.

ІIІ. ВИПЛАТА ВІДПУСКНИХ

Станом на кінець липня відпускні були виплачені в повному обсязі та вчасно в усіх областях, окрім – Вінницької та Черкаської. У Вінницькій області станом на 20.07.2012 відпускні були виплачені на 84%, а в Черкаській станом на 27.07.2012 – на 94%.
Цікавою виявилась ситуація з Луганською областю, де у відповіді на інформаційний запит Луганська обласна державна адміністрація відмовилась надавати інформацію про перебіг виплат та обсяг відпускних вчителям, обґрунтувавши це тим, що: «такою інформацією не володіє і не зобов'язана володіти за своїм статусом».

IV. ЦІЛЬОВІ ДЕРЖАВНІ СУБВЕНЦІЇ ТА ДОТАЦІЇ

Цільові державні субвенції та дотації були передбачені лише до Івано-Франківського, Миколаївського, Хмельницького та Чернігівського обласних бюджетів, тоді як в решту, за даними, які надали ОДА, – не передбачались.
Цікавим є те, що на це ж саме питання Обласні ради надали дещо інші відповіді. Зокрема Кіровоградська обласна рада відповіла, що у 2012 році цільові державні субвенції з державного бюджету на галузь «Освіта» складали 6 696 700 грн., тоді як ОДА відповіла, що ні субвенції, ні дотації не були передбачені.
Так само дані, отримані від Миколаївської обласної ради та від Миколаївської обласної державної адміністрації, відрізняються, оскільки рада вказала обсяг субвенцій 4 110 960 грн., а адміністрація – 3 939 916 грн.

V. ВАРТІСТЬ СНІДАНКІВ ДЛЯ ДІТЕЙ 1-4 КЛАСІВ

Ціна сніданків по містах обласного значення на виконання Постанови Кабміну про обов’язкове дитяче харчування 1-4 класів є надзвичайно низькою. Так, найдорожчі сніданки у місті Києві, а їхня вартість 7 гривень і 7 копійок. В той час, як у Вінниці та Кіровограді ціна одного сніданку становить 3 грн.
Порівнявши ціни за сніданки у 2011 та у 2012 роках, можна зробити такі висновки:
- В Одесі та Черкасах вартість сніданків не змінилась і становить 5,5 грн. та 4,4 грн. відповідно;
- Вартість сніданків зросла в деяких містах в порівнянні з 2011 роком на суму від 10 копійок (Запоріжжя) до 2,7 грн. (Житомир);
- Вартість сніданків зменшилась – на суму від 20 копійок (Львів) до 2 грн. (Дніпропетровськ та Чернігів).
Найбільшою вартість сніданків є у м. Києві і становить 7,07 грн., а найнижчою – в Луцьку – 2,6 грн.

VI. НОВЕ ОБЛАДНАННЯ

У Вінниці, Тернополі та Чернігові не було придбано при підготовці до нового навчального року ні меблів, ні дошок, ні ком’ютерів, хоча гроші в бюджеті на підготовку до нового навчального року закладались.
Фінансування галузі «Освіта» в кожному регіоні є недостатнім, однак, зважаючи на те, що вона утримується за рахунок місцевих бюджетів, місцевим громадам варто бути більш активними – цікавитися станом галузі, зустрічатися з місцевими депутатами та вимагати збільшення фінансування.

Також у результаті дослідження було виявлено диспропорцію в закладанні коштів в бюджети різних областей на підготовку до нового навчального року. Так, в одних місцевих бюджетах закладаються кошти обсягом в мільйон гривень, а в інших – декілька мільйонів, але від кількості навчальних закладів це не залежить. Для прикладу можна навести Хмельницький та Черкаси, де кількість навчальних закладів становить 41 і 37, а кількість коштів передбачених в бюджетах - 4 176 400 грн. і 8 727 800 грн. відповідно.

Матеріали підготовлені «Центром Політичних Студій та Аналітики». Більше про доступ до публічної інформації можна дізнатись на http://www.access-info.org.ua/

Голландський режисер Ерун Вольф зняв обличчя ста людей у віці від 0 до 100 років, щоб наочно продемонструвати старіння.

У результаті по добровольцям, що потрапили в сюжет тривалістю 150 секунд можна побачити зміни, які відбуваються у зовнішності людини, вік якої поступово наближається до 100 років.

Вольф зупиняв людей на вулицях Амстердама і просив їх подивитися в камеру і назвати свій вік, пише The Daily Mail.

Потім він зібрав ці кадри в один ролик, і вийшло дивовижне відео, що змушує замислитися про швидкоплинність часу.

Відкриває галерею ролика під назвою "100" маленька дитина, якій немає ще й року.

Старіння
"Макеевский рабочий"
Режисер каже, що найскладніше було шукати дуже страх людей
Вона, звичайно, не змогла назвати свій вік, тому просто подивилася в камеру і показала язика. Промовчав і однорічний хлопчик.

Інші учасники проекту - від двох до 100 років - свій вік називали, як і просив режисер. Завершується сюжет обличчям усміхненої сторічної голландської бабусі.

Як зізнався автор, він без ускладнень знімав молодь та людей середнього віку. Проте, у режисера були деякі проблеми з доступом до дітей і дуже старих людей.

За словами Вольфа, дуже старих пенсіонерів довелося шукати в будинках пристарілих. Особливо складно було зняти 99-літню модель.

Лише через чотири місяці після старту проекту "відсутню ланку" (жінку у віці 99 років) було нарешті знайдено.




ТСН

2-го вересня вкотре відбувся футбольний матч Луцької Волині. Це був поєдинок 8-го туру української Прем'єр-ліги. Зібралося чимало вболівальників, та просто поціновувачів футбольної гри. Завітали на цей матч і особливі вболівальники, діти які опинилися в складних життєвих обставинах. ВОГО «Твори добро» разом із футбольним клубом «Волинь», за підтримки СГО «Молодіжна Платформа» та центру соціальних служб м. Луцька, надали можливість діткам по вболівати за свою улюблену команду.

На радість усім «Волинь» перемогла «Металіста» з рахунком 2:1, дітки, яких привели на футбол, жартома вважають, що саме вони сприяли перемозі. Маленькі шанувальники були щасливі від перемоги улюбленої команди.

«Раніше я ніколи наживо не бачив, як грають футболісти, бачив тільки по-телевізору. А тут, все справжнє, всі емоції, все справжнє. А те, як радіють кожному голу, це взагалі щось неймовірне», - ділиться юний уболівальник Сашко.

На футбольну гру прийшло майже 30 дітей із сімей, які потрапили у складні життєві умови. Для них це була можливість стати вболівальником, та порадіти, святу футболу.

«Ми привели дітей, щоб вони мали можливість не тільки подивитися на футбол, щоб вони мали можливість побути щасливими дітьми зі щасливим дитинством. Хотілося б, щоб подібні акції відбувалися частіше, адже ці дітки потребують радості», - розповідає голова організації «Твори добро» Володимир Бут-Гусаїм.

«Найбільше, мабуть, дітей вразила тепла атмосфера на стадіоні, у якій вони могли відчути себе частинкою однієї дружньої футбольної сімї», - коментує Роман Перванчук, член СГО «Молодіжна Платформа».

Дізнавшись про те, що дітки з неблагополучних сімей хочуть піти на футбол, футбольний клуб «Волинь» радо погодилися допомогти у цій акції. Від футболістів діти отримали плакати з «Волині», та безкоштовний вхід.

«Дякую за те, що я побачив як грають футбол, у майбутньому хочу теж бути футболістом», - ділиться Олежик.

«Подібні акції ми робимо постійно, адже діти повинні бачити щось краще. Діти повинні шукати альтернативний відпочинок, та відпочивати активно», - розповідає директор Луцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ліна Галан.