Цікаво, але деякі факти викликають сумніви.

Україна є н айбільш ою за площею європейською країною – 603.7 тис. км.кв.

В Україні, на Закарпатті знаходиться географічний центр Європи.

Країна, на території якої зосереджена 25% всіх запасів чорнозему Землі.

В Україні найбільші в світі запаси марганцевої руди – 3 млрд т, або 12% від усього світового запасу.

Україна займає 3-є місце, як найбільший постачальник ячменю, 4-е як виробник зерна після США, Франції та Німеччини.

Україна є другою у світі після Китаю з виробництва цукрового буряка.

Україна входить до сімки найпотужніших у світі виробників олії, свинини, цукру та картоплі.

Автор першої в світі Конституції – український гетьман Пилип Орлик, який 5 квітня 1710 р. оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького».

У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі — тільки в 1791 р.

Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна останні 10 років впевнено зберігає 3-є місце у світі з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення.

Запорізький козак Юрій Кульчицький у 1684р. у Відні відкрив першу в Європі кав»ярню.

Україна впродовж останніх 15 років впевнено знаходиться в десятці країн – найбільших експортерів сучасної зброї.

Україна одна з лише 6 країн, які мають внутрішній повний закритий цикл виробництва сучасних транспортних літаків.

Україна одна із 5 країн-виробників космічних ракетоносіїв.

Станція метро «Арсенальна» у Києві — найглибша у світі - 105 м.

Український духовий інструмент трембіта — найдовший музичний інструмент у світі.

Найдовший тролейбусний маршрут в світі складає 86 км, а проходить він у Криму між Сімферополем та Ялтою.

Третій найвідвідуваніший у світі Макдональдс знаходиться в Києві біля залізничного вокзалу.

Україна посідає 3-є місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою, уступаючи лише Китаю та США.

Український парламент займає перше позаконкурентне місце за кількістю депутатів з ученеми званнями (кандидати та доктори наук).

Не дивлячись на репутацію салоїда, середньостатистичний українець з’їдає 18 кг свинини на рік. Це втричі менше, ніж звичайний німець.

По квітникам,як по бульвару,
Неначе на параді,
Поважним кроком йдуть лучани –
Дню міста, дуже раді!

Які дбайливі городяни!
Господарі завзяті!
А їхній результат «турботи» -
Газони перем’яті…

Прийшли вони на свято в парк,
Культурно відпочити…
І дечому з манер колгоспних,
Своїх дітей навчити…

Муніципалів,як завжди –
Де треба,там немає…
Нехай живе наш любий Луцьк!
Хай квітне й процвітає! (А)
25.08.2013

Більш детальніше читайте тут:http://vk.com/nash_lutsk

Напередодні Дня незалежності кореспонденти Російської служби Бі-Бі-Сі запитали людей на вулицях Москви, що б вони побажали Україні та українцям.

24 августа – день скорби по утраченной Социалистической Украине и траурное поминание 10-ти миллионов безвозвратно утраченных соотечественников. После августовского антиконституционного переворота в СССР 24 .08.1991 года бала предательски убита изменниками родины Украинская Советская Социалистическая Республика, десятая экономика мира и самая интеллектуа

На відомому пошуковику 24 серпня розмістили ось такий дудл замість звичайного напису.

23 серпня відзначається День Державного Прапора України. Це свято з'явилося завдяки підписанню в 2004 році відповідного президентського указу.
Цього дня активісти Волинської обласної молодіжної громадської організації «Молоді регіони» також доєдналися до святкування Дня прапора. В центрі міста активісти волинської «молодіжки» роздавали прапорці України та розповідали історію виникнення державного прапору та як його святкували за роки незалежності України. Перехожі дякували активістам за насичений екскурс в історію святкування Дня Державного Прапору в роки незалежності. Зі слів молодих людей їм дуже приємно було провести таку акцію, а перехожі, в свою чергу, із задоволенням отримували подарунок.

«День Незалежності - це надзвичайно велике державне свято, адже тисячі борців віддали своє життя, здоров'я за те, щоб ми сьогодні святкували 21 річницю Незалежності і мали можливість бачити синьо-жовтий стяг і жити під ним. І дуже важливо зберегти у своїй душі цю святиню і любов до синьо-жовтого прапора» - переконує голова Волинської обласної молодіжної громадської організації «Молоді регіони» Петро Сосницький.
Довідка: Символ державності України - прапор - докладно описаний в Конституції країни. Після проголошення незалежності держави прапором України називають полотно з двох рівновеликих частин синього і жовтого кольору. При цьому співвідношення ширини полотна до його довжини - 2:3. Такі стандарти закріплені конституційно.
У новий час вперше такий прапор було піднято над будівлею Верховної Ради України 24 серпня 1991 року. Саме в цей день був проголошений акт про незалежність країни.
Історія нинішнього синьо-жовтого прапора, який і прославляє День Державного Прапора України, дуже давня. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах Української держави різних століть. Приблизно в тому ж варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. У 1917-1919 роках навіть більшовики користувалися в Україні синьо-жовтим прапором.
Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо, як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.

«Кожен народ, виборюючи незалежність та розбудовуючи державу, обирає символи своєї єдності, сили, свободи та честі. Сьогодні серед таких найбільш шанованих українцями є Державний прапор України. Він є втіленням єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної України, до перемоги», - наголосив голова Волинської обласної організації Партії регіонів Олександр Башкаленко.
Хоча святкування мало розпочатися о 9:00, люди почали збиратися на Київському майдані ще приблизно за півгодини до урочистостей. Так, окрім керівництва облдержадміністрації, на заході були присутні й правоохоронці та військовослужбовці, ветерани. До заходу також приєдналися і активісти Волинської обласної організації Партії регіонів, громадської організації «Молоді регіони».
Після урочистого внесення Державного Прапора України до флагштоку та його підняття, під час якого звучав Державний Гімн України, у небо випустили синьо-жовті кульки.

«В нашій державі відбулися великі політичні, економічні, соціальні перетворення, але не змінилося ставлення до національної святині, кольори якої символізують рясні пшеничні лани та безхмарне синє небо, під якими українці завжди мирно працювали, а в часи лихоліття виборювали свободу і творили державу.
Тож хай сьогодні, в День Державного Прапора, кожен відчує гордість за свою країну, за її досягнення на міжнародній арені, в економіці, культурі та науці, за її спортивні перемоги. Шануймо та оберігаймо свій національний стяг, прищеплюймо любов і повагу до нього дітям і онукам. Із ним нам іти в майбутнє», - зауважив голова волинських регіоналів.

Більш детальніше читайте тут:http://vk.com/nash_lutsk

Уже рік як у рамках проекту «Почувайся європейцем-розмовляй українською» на радіо «Луцьк» о 7.50, 11.50 і 19.55 лунають поетичні твори начитані відомими волинянами та гостями, які відвідували наш край.
Проект є спільною ініціативою Волинської обласної молодіжної громадської організації «Центр Ефективної Комунікації» та радіо «Луцьк» Волинської ОДТРК. Мета проекту – популяризація українського поетичного Слова.

Організатори проекту поцікавились в учасників, що для них означає бути українцем та розмовляти українською мовою?

Галина Яструбецька - поет, кандидат філологічних наук, доцент Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки
Україна - це той вітаїстичний простір, поза яким мене нема. Це єдина дорога, якою я можу дійти до серця Всесвіту. Розмовляти українською мовою - життєва необхідність, єдина можливість повного самовираження. Втрата своєї мови - втрата оригінального погляду на світ, унікальності культури, що стоїть біля витоків культури людства.
Микола Мартинюк - український письменник, літературний критик, журналіст, науковець, педагог, видавець
Бути самим собою. Автохтонним. Незнівельованим. Неасимільованим. Щирим. Ніколи не підлаштовуватися під будь-кого, хоча й не принижувати інших. Знати собі ціну - і жити та поводитися в побуті й на людях відповідно до цього.
Антоніна Євтодюк - к.філос.н., доцент Луцького національного технічного університету, Голова ВОГО "Християнський рух за життя"
Бути українкою й розмовляти українською для мене це єдино-можливий спосіб бути собою. Думати українською, молитися українською, творити українською, вивчати й примножувати українську культуру - одні із засадничих особистісних пріоритетів.
Ольга Ляснюк - журналістка, українська письменниця
Для мене бути українцем – це все одно, що почуватися рибою у водоймі. І тому я розмовляю та мовчу саме українською.
Адам Горбатюк - співак, соліст ВІА "Ватра"
Я люблю свою сім'ю, люблю своє мальовниче місто, свою державу!!! Не хочу повертатися в минуле. Хоча я мав чудове дитинство, приємні спогади, але час інший і потрібно жити трішки інакше.
Розмовляти українською – це найменше, що ми можемо зробити для своєї держави!!! Це не важко. Але це - важливо!!!
Еліна Форманюк - поетеса, журналістка
Бути українкою для мене означає просто бути. І розмовляти українською - просто розмовляти. Я не надаю цьому якогось спеціального значення, не пишу про це у всіх соціальних мережах, не кричу на вулицях. Це питання надто політизоване, тому не варто його заговорювати ще більше.
Андрій Тимчук - вокаліст, лідер гурту "ФлайzZza"
Бути українцем і розмовляти українською це для мене майже тотожні значення. Хоча іноді трапляються на моєму життєвому шляху російськомовні українці, яких я вважаю більшими патріотами України, ніж деяких україномовних представників. Тому це питання відносне. Хоча, звісно, я б хотів, щоб кожен українець знав, любив і цінував українську мову, поширював її, навчав своїх дітей і внуків..
Марія Доманська - журналістка, заступник голови ГО "АМоРе"
Українець? Не можу достеменно визначити хто це. Одразу постає образ немолодого чоловіка, зі зморшками на обличчі, побитого життям, але з войничим, революційним духом. Це чоловік одягнений у простий одяг, в одній руці тримає вила, а в іншій Конституцію. І думає, за що краще братися. Ось такий для мене українець (внутрішній). Звісно, українець має знати свою рідну мову. Але він не повинен бити себе в груди і кричати, що його мову знищують. Українець, якщо розумний, має тихенько свою мову робити популярною і потрібною кожному, як в світі усім потрібна англійська. Але ні в якому разі не кричати і бити на сполох, що мову нищать - це не допоможе
Ольга Комарицька - журналістка, поетеса
Бути українцем - це гордитися своєю країною, навіть якщо держава не дає підстав для цього; розмовляти українською мовою - бути природним, не суперечити своєму єству.
Дмитро Мельничук - артист Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка
Важко відповісти на запитання "Що для Вас означає бути українцем та розмовляти українською мовою?". Тим більше, що 10 років вчився в російській школі і до 3-го курсу говорив російською мовою... Бути українцем - просто ним БУТИ. Любити цю державу, якою б вона не була. І навіть в Москві говорити українською (на своєму досвіді знаю, що це - класно).

Прослухати записи можна у групі ВК - http://vk.com/club_cek_ukr.mova

Копію кухні в натуральну величину створила американка Ліза Лу. Але це не звичайна кухня, а кухня, повністю вкрита мільйонами бісеринок.

Можна з упевненістю стверджувати, що жінка знає, що таке посидючість і терплячість.

Фото витвору мистецтва опублікувало видання ФотоТелеграф.

На цей проект, який назвала «Кухня», вона витратила 5 років. Ліза клеїла кожну бісеринку окремо за допомогою крихітних щипців. Таким чином, вона створила дивовижну мозаїчну поверхню на всіх предметах в кімнаті ‒ від стін до газет і пачок чіпсів.



Для свого іншого проекту «Задній двір» Ліза використала понад 30 мільйонів бісеринок, більшість з яких пішли на створення 250 000 травинок навколо столу для пікніка.



У 2013 році Ліза представила свій останній проект, який називається «Кольорове поле».



Художниця каже, що на створення проектів її надихнуло традиційне бісероплетіння Африки, яке досі дуже популярне в місцевій культурі.