вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

«Старі фотографії». Любомлю - 730!

«Старі фотографії». Любомлю - 730!
Сьогодні минає 730 років із часу першої літописної згадки про нього. В різні періоди свого існування місто входило до складу багатьох сусідніх держав, що в свою чергу позначилось на архітектурі, національно-етнічному складі, традиціях та звичаях населення Любомля.

Історичній науці відомо кілька найпоширеніших назв міста – Любовень чи Любовня.

Перша писемна згадка про місто Любомль відноситься до 1287 р. В Іпатіївському літописі говориться, що волинський князь Володимир Василькович відвідав Любомль: „В лето 6792 <1284> – в лето 6796 <1287> ―Я хотів би поїхати до Любомла (Любомля), бо не хочу мати діла з поганими (тобто татарами)». Назву улюбленому місту також дав володимирський князь Володимир Василькович. На його кошти тут було споруджено Георгієвську (Святого Юрія) муровану церкву, яку він «прикрасив іконами і начиння срібне для неї викував».

До слова, саме в Любомлі князь Володимир провів останні роки свого життя. Тут він лежав тяжко хворий, сюди приїжджали до нього посли чи наближені. Там і помер в грудні 1288 р., продиктувавши перед тим заповіт, в якому не обійшов увагою найголовніші храми свого князівства, родичів та слуг.

Історія міста в наступних століттях мало відома. Причиною цього є, ймовірно, ворожі напади чи стихійні лиха, що примушувало населення на певний час залишати обжиті місця. Деякі дослідники серед причин називають значне піднесення рівня води в усьому поліському краю.
У другій половині XIV ст. Любомль належав Теодору Сангушко. Любомль мав у своєму центрі значну торгову площу, оточену декількома вулицями.

Про значні розміри Любомльського окольного міста свідчить і той факт, що в його межах побудовали храм, фундатором якого був польський король Владислав Ягайло, який відвідав Любомль в 1392 р. Місто йому так сподобалось, що на згадку в 1409 р. він побудував дерев'яний костел, а в 1412 р. вибудував мурований, який зберігся до наших днів.

Король надав костелу великі привілеї, зобов'язавши всіх здавати йому десятину, наділивши великими земельними угіддями. Спочатку він був збудований в готичному стилі, але після багатьох пожеж і перебудов отримав у XIX ст. сучасний вигляд. Крім привілеїв костелу, мали також привілеї від королів Георгіївська, Різдво Богородична і Михайлівська церкви, а також мурована єврейська синагога – одна з найстаріших у Європі, що побудована в Любомлі в 1510 р. і знищена радянською владою відразу після Великої Вітчизняної війни.

У 1541 р. Любомль отримав Магдебурзьке право, яке дало великий поштовх щодо подальшого соціально-економічного розвитку міста. У ньому проживала значна кількість ремісників різних спеціальностей і купців. Адже через Любомльське староство проходили торгівельні шляхи з Холма на Ковель, з Володимира на Брест.

До Польщі купці переганяли великі стада худоби. По р. Буг відправляли до Гданська жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку та лісові товари. Люстрація 1564 р. нараховує у місті 26 ремісників, 9 купців, 14 крамарів, 20 пекарів і 12 шевців. Працювало дві лазні.

Після національно-визвольної війни Любомль постійно перебував у власності української та польської шляхти. Так, у 1659 р. місто дістав у володіння гетьман України Іван Виговський. До історії міста також причетний Павло Тетеря, який у 1660 р. займав у ньому посаду адміністратора. В 1671 р. за рішенням польського сейму Любомльське староство було передане Яремі Вишневецькому, великому коронному гетьману Польщі, як компенсація за збитки, які він зазнав під час визвольної війни.

У 1768 р. Любомль стає володінням великого польського магната графа К. Браницького, який у 1782 р. будує в місті величезний палац, який існує й нині. Останньою старостою Любомля була в 1771 р. Антоніна Жевуська.

В результаті затяжних військових дій, що розпочались саме з Любомля, в 1795 р. Західна Волинь і Любомль, в тому числі, увійшли до складу Росії. Любомль став волосним центром Володимир-Волинського повіту Волинської губернії.

З осені 1915 року по серпень 1920 р. місто перебувало під владою окупаційних військ – німецьких, австро-угорських, польських. Після Ризького мирного договору 1921 року Любомль опинився під владою Польщі.

З перших днів німецької окупації в Любомлі під час Другої світової війни було створене гетто для єврейського населення.

Найстрашніші для любомльських євреїв дні настали в жовтні 1942 року, коли німецькі солдати розстріляли все єврейське населення Любомльського гетто. Загинуло до 5000 євреїв.

Проект Lodomeria спеціально до ювілею міста підготував фотопідбірку світлин Любомля та його мешканців часів першої половини ХХ століття.

Велика синагога
Велика синагога
Велика синагога
Велика синагога
Велика синагога
Велика синагога






м. Любомль. Зала в палаці Браницьких. 1837 р. Акварель Богдана Віллевальде
м. Любомль. Зала в палаці Браницьких. 1837 р. Акварель Богдана Віллевальде

Палац Браницьких
Палац Браницьких


ТЕКСТ - Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Моє рідне місто.
Відповісти
Останні статті
«Старі фотографії». Любомлю - 730!
04 червень, 15:22