вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

«Нотатки мандрівника» Олександра Лазуки: англійський гумор, закриті люди та стресовий графік

«Нотатки мандрівника» Олександра Лазуки: англійський гумор, закриті люди та стресовий графік
На ВолиньPost стартує рубрика «Нотатки мандрівника», героями якої стануть волиняни, які побували за кордоном та привезли звідти цікаві та оригінальні враження. Про тих, хто не вміє сидіти вдома та кожного разу перетинаючи кордон, шукає себе у мандрах. Про тих, хто ставить позначки на карті відвіданих місць і для кого, немає географічних кордонів.

Першим героєм став Олександр Лазука, молодий депутат, громадський активіст і просто хороша людина. Хлопець влітку цього року відвідав Велику Британію й поділився враженнями про «надмірну ввічливість», закритих людей та недосконалий акцент.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОТАТОК МАНДРІВНИКІВ

Туристичний маршрут. Організатором подорожі стала Ukrainian-British City Club(UBCC). Програма тривала 3 тижні, охоплювала 12 учасників з усіх куточків України. Учасники мали нагоду побувати в таких містах, як: Лондон, Кембридж та Гринвіч.

Про ставлення до роботи.
Якщо британський менеджер каже, що ви докладаєте зусилля для проекту, мабуть, будь-який українець подумає «окей, я на правильному шляху, все добре». Однак, в розумінні англійців, це означає зовсім не так, і треба робити по-іншому. Таких формул багато, тому потрібно готуватися морально.

Якщо британець каже «досить добре», то це значить зовсім не добре. (!) Звісно, це дивує, але українці, які працюють у провідних англійських компаніях стверджують, що до цієї «надмірної ввічливості» з часом звикаєш.



Англійський гумор. З гумором ще складніше, ніж евфемізмами та ввічливістю. Якщо до останнього ще можна звикнути, то до гумору – ні. Британці працюють за одним круглим столом і дуже часто майже не спілкуються під час роботи. Їх максимальна комунікація ґрунтується на слові «перепрошую», яке може дійсно означати від «перепрошую» до «я запізнюся» чи «ви не спитали мій номер?». Британці досить закриті люди, на відмінну від українців.



Залишитися в Англії чи ні? На жаль, чимало українців прагнуть полишити територію своєї країни та виїхати закордон, зокрема й у Британію. Звичайно, попрацювати в розвинених компаніях добре, проте їхати назавжди від рідної землі ˗ не хочу. Там дуже важко інтегруватися, а ми звикли до дружелюбності та відкритості.



Робочі зв'язки. Одна із цілей моєї поїздки – знайти людей, які зробили себе самі. Звичайні люди, які змогли потрапити в провідні світові виші. Дуже приємно було почути історії успіху. Приміром, невідома ще компанія почала працювати із 200-ма співробітниками ще 20 років тому, а нині займає високу позицію на світовому ринку з управління капіталом. Досить добре, що декілька контаків залишилось (сміється від авт.)




Реалізувати себе: Англія чи Україна. Мушу визнати, що це складне питання. Правила гри нашої країни набагато жорсткіші, адже не приховано, що люди не дотримуються загальних правил. В Європі такого немає, тому що перемагає, той хто вкладає душу у свою справу. З одного боку, алгоритм успіху виглядає простішим, бо ти маєш дорожню карту, за якою рухаєшся разом з усіма такими, як ти, що не скажеш про український досвід. Втім, немає недосяжних речей та нічого неможливого (сміється від авт.)



Прогноз щодо воєнних дій.
У Британії є люди, які займаються професійними прогнозами, і за їхніми даними ми залишаємся в зоні політичного ризику. Маю досвід спілкування з українцями, які полишили високі місця у Києві та переїхали туди. Стверджують, що українська діаспора активізувалася під час революційних подій та війні на Сході. Зокрема, й проект, через який я потрапив туди, виник після цих важких періодів. Адже потрібно допомогти молоді розвиватися.

Стресовий графік. Ми спали 2-3 години, оскільки запланували багато зустрічей, котрі відбувались у різних місцях. Після цього, доводилось повертатись додому і готувати так би мовити домашні завдання до презентації наших проектів та реформ. Тому команда спала вкрай мало, при тому, що потрібно було готувати питання для дискусії і наступного дня виглядати пристойно. Однак, встигли протягом 2-х днів продивитися місто, блукати повз лайт-маркети і культурно-привабливі місця. Ми швидко прибігали, робили фото та бігли далі у справах.



До нашого приїзду британці поставилися з розумінням, адже зробили екскурсію по Кембриджу, де ми провели один день, і він був найпростіший, тому що просто гуляли містом. Згодом, я зрозумів, що таким чином нас готували до стресових днів.

Освіта в Україні та закордоном. Так, звісно українські студенти намагаються пристосуватися до складних умов сьогодення та змушені поєднувати роботу й освіту. У Великій Британії, дещо інша модель формування свідомості, адже закони не дозволяють неповнолітніх влаштовувати на роботу. Працюють лише 4 години в день, або ж чекають літніх канікул для повноцінної роботи.



Британський акцент. На щастя, викладачі добре підготували розрізняти американську та британську англійську. Коли з лексикою все гаразд, то з британським акцентом ˗ складно. Зізнаюсь, я ще й досі його не опанував. (сміється від авт.)



КАТЕРИНА ЛАЩУК


ТАКОЖ СЛІДКУЙТЕ ЗА СТОРІНКОЮ РУБРИКИ В FACEBOOK

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Щасти тобі, Сашко! Гордість батьків, факультету і України!
Відповісти
я не знаю у яку Британію ви їздили, але я знаю Британію зовсім іншою. Я знаю Англію з відкритими та щирими людьми. Вони значно вихованіші. Вони посміхаються просто так. Вони вітаються з сусідами і намагаються не створювати комусь незручностей.
Я знаю Британію на лише з туристичних маршрутів і розумію як багато недоліків вона має, однак, якщо вибирати між комфортністю та хаосом, то моя внутрішня перфекціоністка обрала б Великобританію.
Це країна - де немає разючої різниці між бідними і багатими. Там реально купити будинок за 5 років.
Відповісти
Останні статті
«Нотатки мандрівника» Олександра Лазуки: англійський гумор, закриті люди та стресовий графік
12 грудень, 2016, 08:30