«Сонячне каміння мовчить..»

Я, звісно, не буду вам розповідати про те, як і де видобувають бурштин-сирець. Я про це розповідала раніше. Я не буду називати конкретних облич, хто стоїть за незаконним бурштиновидобутком. Ви їх знаєте без мене. Скільки б не наводили фактів і доказів, на жаль, це не має результату. Але в мене є багато питань, прогнозів і роздумів, тому вважаю, що маю право поділитися цими роздумами з вами.

Чому, коли тим часом у Рівненській і Житомирській областях відбуваються «бурштинові самосуди», нічого не відбувається у Волинській області? Чи, можливо, відбувається, але нікому про це не відомо.

Центральна влада чи місцеві князі? Щось доволі знайоме…

Поки Державна служба геології і надр не погодила Волинській обласній раді, а саме КП «Волиньприродресурсу» дозвіл на бурштиновидобуток, вона погодила дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних ділянок.

«До Державної служби геології і надр надійшло звернення від КП «Волиньприродресурс» Волиньради щодо надання у користування геологічною інформацією по ділянкам надр бурштину відповідно до рішення Волинської облради від 19.05.2016 року . На підставі даного звернення було укладено договір про передачу права на користування геологічною інформацією», – йдеться у відповіді на запит.

Однак цікаво, коли я попросила саме договір, то у КП «Волиньприродресурс» договір так і не надали», а Державна служба геології і копію договору надала, щоправда, вона стосується не бурштиноносних ділянок, а нафти і газу на території Волинської області.

Безперечно, КП «Волиньприродресурс» наділило себе правом розпоряджатися усіма ресурсами на території області. Чи то йдеться про бурштин, нафту, газ чи навіть про ягоди.

Так і вказано в статусі комунального підприємства.

І маючи всі відповідні геологічні карти з покладами бурштину на території області, КП «Волиньприродресурс» спокійно може вимагати отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Як повідомляють в Державній службі геології і надр, «порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений Постановою Кабміну від 30.05.2011 року № 594 визначає процедуру продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони».

Насправді, КП «Волиньприродресурс» може вдало обійти цей порядок, як це було раніше з отримання спецдозволів на користування надрами.

Та й крім того, якщо КП «Волиньприродресурс» буде єдиним учасником аукціону, то дозволи отримає без проблем. І навіть якщо у нього будуть конкуренти, то їх можна буде «успішно посунути», як це сьогодні відбувається із ще однією фірмою – «Першою волинською старательською артіллю», якій у Волинському окружному адмінсуді відмовили в задоволенні позову до Державної служби геології і надр. У позові просили визнати протиправною бездіяльність щодо не розгляду у встановлений строк заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення та зобов’язати видати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення.

Про «Першу волинську старательську артіль» я вже писала раніше. Звісно, за нею стоять інвестори, ім`я яких втаємничує керівник фірми Андрій Дубровський. Але з того, що мені вдалося дізнатися раніше, це люди, які намагаються отримати дозволи в усіх трьох областях і пов’язані вони з «київськими». А відтак ясно, звідки ноги ростуть. Було зрозуміло і раніше, що бурштинові землі хочуть контролювати місцеві князьки або центральні.

Нагадаю, що один з інвесторів, кінцевий бенефеціар «Першої волинської старательської артілі» Юрій Колесніченко був помічником на громадських засадах у нардепів від БЮТ-Батьківщини Ігоря Гриніва (6 скликання – 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012) та Володимира Яворівського (7 скликання – 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014).

А Ігор Гринів був керівником виборчої кампанії Петра Порошенка. З 16 травня 2016 року обраний головою фракції Блок Петра Порошенка «Солідарність» у Верховній Раді України. На цій посаді змінив Юрія Луценка, якого обрали генеральним прокурором України. Паралельно Гринів є радником президента України Петра Порошенка. У команді Порошенка Гринів, перш за все, політтехнолог.

По-моєму, історія не нова. Залишається лише спостерігати, хто переможе у цій війні за волинський бурштин – Ігор Петрович Палиця зі своїм КП «Волиньприродресурс», за яким стоїть пан Коломойський чи група впливу українського президента Петра Порошенка.

І Володимир Гунчик, будучи «очима Порошенка» на Волині, бурштинові питання вже не відстоює, сонячне каміння залишається на контролі Палиці, незважаючи на контри Коломойського-Порошенка..

Звісно, Ігор Петрович повернеться. Сесія ж обласної ради таки колись відбудеться.

Поліція = кримінальний світ

Не дивно, що на фоні загострення криміногенної ситуації в області, раніше засуджені і тепер звільнені за законом Савченко вирішили ринути і на бурштин.

Не дивно, що й голослівні заяви про контроль над ситуацією волинською поліцією в обличчі Петра Шпиги виглядають лише як голослівні заяви. Хоч по факту більшість підрозділів поліції не реформували, все ж скептики вважають, що правоохоронну систему знищила саме так звана реформа.

І коли я чую такі заяви, мені стає смішно. За результатами переатестації було звільнено лише 12 % міліціонерів, з яких майже всі поновилися через суди, а хто не поновився, все одно продовжив працювати, але на інших посадах. Тому відсутністю кадрів пояснювати неспроможність ефективно виконувати свою роботу поліцією як мінімум нелогічно. Питання в іншому. В тому, що ніхто не був готовий до таких подій в країні. І що правоохоронна система ніколи не працювала для суспільства, а для окремих осіб, показників та для себе, дорогої, щоби отримати житло безкоштовно та інші пільги.

Я переконана, що і без невдалої спроби реформи правоохоронної системи в Україні сьогодні ми мали б на виході те, що маємо.

Хіба начальник волинської поліції не здатний навести лад? Звичайно, що не здатний. Замість нього може бути хтось інший, зручний і центральним, і місцевим князькам. І якщо криміногенна ситуація буде загострюватися, думаю, все буде саме так.

Замість одного-єдиного затримання Ротмана у нас могла б бути серія затримань впливових кримінальників, які спокійно перебувають на території області.

Ще б затримали Олега Кравчука ( відомий як Алєня, який вийшов на волю, а потім був коронований). Невже він не створює дискомфорт суспільству?

Або, наприклад, чому не затримані представники ГФ «Варта порядку», які теж створювали і створюють дискомфорт суспільству.

Чи правоохоронці, в яких знаходили бурштин і навіть не вилучали.

Або пан Марганія з компанією, якого можуть випустити під заставу. За ним ніхто не стоїть. Він сам по собі? Серйозно? Якщо бардак вже досяг свого апогею, і всі самі по собі, то це навіть гірше, ніж можна було собі уявити.

Я не здивована насправді. Лякає тільки інформаційна бурштинова блокада на Волині. Наче нічого на клондайках не відбувається.

І залишається незрозумілою позиція генерального прокурора Луценка, який так активно розпочав спецоперацію «Бурштин» на Рівненщині, що виглядає черговим окозамилюванням для суспільства. Не таємниця, що позиція Луценка напряму залежатиме від позиції Порошенка. На жаль, із самостійністю правоохоронних структур у нас не склалося історично.

Але як каже один мій друг, відомий волинський журналіст, «ще так не було, щоб якось та й не було».

П.с. в сомережах сформована «бурштинова культура».

Навіть вірші пишуть бурштинщики

Кусок промытый янтаря,
Прозрачный, как заря,
Вчерашний выбросил прибой
В подарок нам с тобой.
Прозрачный, как цветочный мед,
Он весь сквозит на свет.
Он к нам дошел, к другим дойдет
Сквозь сотни тысяч лет.
Он выплыл к нам с морского дна,
Где тоже жизнь цвела,
А в глубине его видна
Застывшая пчела.
И я сквозь тысячи годов
За ней готов в полет:
Узнать – с каких она цветов
Свой собирала мед.
Я жизнь люблю. Она рассказ
Развертывает свой.
и как мы счастливы сейчас,
Лишь знаем мы с тобой.
Теперь уже не наугад,
Наш опыт разберет –
И что такое в жизни яд
И что такое мед.
Любовь. Ее не взять годам
И силой не сломать.
Я сам, я сам ее раздам,
Чтобы опять, опять
Она на радость молодым
В прожилках янтаря
Сквозь сотни лет пришла к другим,
Живым огнем горя.

Написано для Громадське.Волинь