Маскарад по-українськи триває

Так співпало, що саме в розпалі новорічно-різдвяних свят з їх барвистими бал-маскарадами та вертепами було оголошено проміжні вибори до обласної ради, оскільки двоє обранців пройшли до Верховної Ради за результатами парламентських виборів-2012. Як безпосередній учасник (був кандидатом в одномандатному виборчому окрузі №20) поділюся враженнями і роздумами.

Умовно кажучи, у цих виборах брали участь два гравці – бренд та олігарх. І увесь спектакль був розіграний для нас з вами. Правду ж ми побачили, коли спектакль закінчився і всі зняли свої маски. І відразу стало очевидним і зрозумілим, що все у нас залишилося без змін, а то й погіршало. Якщо на попередніх виборах за Партію Регіонів проголосувало людей більше і Азарова обирали прем’єром 242 депутати, то у 2012 році правляча партія втратила аж 2 мільйони своїх прихильників. Але (о, парадокс!) за Азарова проголосувало уже 252 народних обранці («слава» комуністам!). За віце-спікера «свободівця» взагалі «засвітилося» аж 305 «за». Оце так фокус.

Призначивши Королевську міністром соціальної політики, влада продемонструвала, що для українців проходить будь-яка локшина. Театр продовжується і кожен у ньому грає відведену йому роль. Вже ніхто не згадує кількості фальсифікацій в округах, навіть призабули, що їх повинно бути 450. А депутати знову з пільгами! Вони, як і раніше, можуть розраховувати на отримання близько 30 000 гривень допомоги на оздоровлення, безкоштовні путівки для санаторно-курортного лікування, на грошову допомогу для створення «належних житлових умов». Пільги повернули і до колишніх нардепів, які будуть отримувати матеріальну допомогу, безкоштовно лікуватися в елітних клініках…

На апарат Верховної Ради в бюджеті було передбачено 876 мільйонів гривень. Однак у фінальному варіанті, що так і не з’явився у відкритому доступі, витрати за цією статтею збільшилися на 60 мільйонів. Словом, вони знову наче на іншій планеті, знову «тушки», знову депутати відгородилися від народу велетенською стіною, за якою живуть своїм життям, ділять сфери впливу і малюють нові корупційні схеми, захищають власний бізнес і нікому немає діла до ям на дорогах, до смертності в Україні через відсутність медицини, чи то до безробіття.

Дуже здивували так звані опозиціонери, які «без бою» здали регіоналам найважливіші комітети включно з бюджетним. Такого ще в новітній історії українського парламентаризму не було!

А хто ж ми? Виходить, спостерігачі без права на зміни. Бо фактично нам не дали ніякого вибору. І закон про відкликання депутата треба приймати таки всенародним референдумом, бо самим обранцям це не під силу. Хто ж рубатиме гілку, на якій так зручно і затишно сидіти? Незабаром кожного з нас доведуть до крайньої бідності і не вистачатиме грошей навіть на квиток до Києва, доведеться йти на столицю пішки. Можливо, нас тоді хтось побачить і почує. Бо, не доведи Господи, відберуть паспорти у селян, як це було колись, і «слався, Отечество!» будемо кричати в чуже голе поле.

Переходимо з великої зали театру в малу, з виборів до Верховної Ради на проміжні вибори в обласну. «Може хоч тут є якась правда?» - подумалось мені , і я звернувся до керівництва «Батьківщини». Враховуючи підтримку людей 29-го виборчого округу, що в Турійському районі, А. Грицюк погодився , що на виборах перемога буде за мною. Але знову якась темна рука переставила шахи так, що ні мені, ні жителю Турійщини, який на місцевих виборах балотувався від «Батьківщини» і зайняв друге місце, не знайшлося місця в опозиційних силах. Для повного програшу-продажу у Турійськ був закинутий «парашутист» з Луцька. Завдання виконано. Програли: 14% набрала опозиція і 80% влада. Напевне настала пора у них запитати: «Чому так стається?». Відповідь очевидна: комбінатори далі продають «Юлін колгосп». «Колгосп»? Бо після того, як вона потрапила за грати, створене нею господарство стало колективним, а це значить, що буде воно розпродуватись до нуля. Сценарій той самий, що й на виборах до Верховної Ради, і результат аналогічний. Невідомо, хто більше приносить нам лиха: чи влада, чи ось така опозиція. Гарно влаштувалися, програють і …всім добре. Це ж який треба мати «талант», щоб при 80% опозиційно-налаштованих волинян програвати. Тут ненароком і батька Махна згадаєш, доводиться боротися і з владою і з так званою опозицією.

На проміжні вибори не балотувався, бо «об’єднані» не підтримали, а самовисування немає. Але здаватися ніхто не збирається. Нам усім потрібно далі згуртовувати патріотичні народні сили і виступати вже своїми шеренгами, які стають значно потужнішими.

Мені пройти в «лігво» не вдалося. Але в ході передвиборчої агітації «Волинські патріоти» серйозно і дошкульно вдарили по рейтингу Партії регіонів. Дякую всім, хто не зомбований брендом і не продається за 11 копійок в день (якраз стільки виходить, якщо 200 гривень поділити на 5 років). Гуртуймося, мужніймо і мудрішаймо, адже нинішня Верховна Рада навряд чи допрацює відведений їй термін. А вибори до обласної були лише проміжними.

Боротьба попереду. І ми переможемо!