Що робиться в ФК «Волинь»?

Останні три-чотири місяці навколо луцького футбольного клубу «Волинь» з'явилося чимало різних чуток, які й досі не зникають, попри спроби головного тренера Анатолія Демяненка спростувати частину з них.

А після заяви найбільшого інвестора команди - кіпрської компанії «Мантімус комершиал ЛТД» - про припинення фінансування клубу через фінансові труднощі, які спровокував неефективною діяльністю президент клубу Василь Столяр, кількість чуток збільшилася в рази.

Так, говорять, що в клубі припинили або врізали фінансування, що футболістам не платять премій, що перед гравцями виникла чи то піврічна, чи то незначна заборгованість по зарплаті, що Анатолій Демяненко покине команду через невиконання клубом умов трудової угоди та багато іншого.

Наразі ж нам відомі два факти, які дозволяють побудувати два логічні припущення того, що твориться в клубі.

Факт №1. З 2011 року клубом володіє бізнес-партнер Ігоря Коломойського - Ігор Палиця. Він став власником "Волині" з двох причин.

Перша - вибори до Верховної Ради України, в яких участь в луцькому окрузі брав Палиця. Використовуючи бренд "Волині", він додав собі не один голос виборців.

Водночас з часу входження Палиці та його людей в структуру клубу розпочалися якісні зміни: розбудова бази в Дачному, перші кроки з реконструкції стадіонів "Підшипник" та "Авангард", з'явилися гроші на хороших футболістів тощо. Це свідчить про те, що нові власники принаймні зайшли з серйозними намірами.

Футбол як зброя олігархів

Друга причина не має якогось суттєвого доказового підґрунтя, але часто обговорюється експертами та вболівальниками.

Наразі в українському футболі триває багаторічний конфлікт між Коломойським і Рінатом Ахметовим. Мабуть, він має віддзеркалення у бізнесових справах цих осіб, але то тема іншого матеріалу. (А ще можна згадати, що в 1990-х дніпропетровський бізнес, який презентує Коломойський, боровся за владу в Україні саме з донецьким, - авт.)

Ще в 1999-му "Шахтар", яким тоді вже володів Ахметов, почав розпалювати медійну війну, позиціонуючи себе як єдиного суперника "Динамо" на внутрішній арені. Власники київського клубу Ігор та Григорій Суркіси в той час по суті керували українським футболом, бо старший перебував на посаді голови Федерації футболу України.

Свого "Шахтар" досягнув, бо тепер в ФФУ керує їхня людина, а клуб займає домінуючі позиції в українському футболі, маючи значні здобутки в єврокубках. З часом Суркіси від цієї боротьби відійшли, але в справу втрутився Ігор Коломойський, який є офіційним власником "Дніпра" з Дніпропетровська. Ймовірно, свої футбольні справи він розцінює, як ще один фронт боротьби з донецькими, а конкретно з Ахметовим. До слова, це протистояння нетолерантні вболівальники часто називають - "війна єврея з татарином".

Зрештою, нині Ахметов має за собою, крім "Шахтаря", "Іллічівець" (Маріуполь), "Зорю" (Луганськ), "Металург" (Донецьк), "Металург" (Запоріжжя) та "Севастополь" з Криму. Ситуативно, до цієї компанії приєднується, а, можливо, вже приєдналися, ужгородська "Говерла" (там керує "регіонал" Нестор Шуфрич) та харківський "Металіст", який віддавна ворогує з львівськими "Карпатами" та столичним "Динамо". Та й новий власник команди Сергій Курченко - друг Олександра Януковича, старшого сина Віктора Федеровича.

З іншого боку Коломойський під своїм крилом, крім "Дніпра", зібрав "Волинь" (Луцьк), "Кривбас" (Кривий Ріг), "Карпати" (Львів). Фактично належить до цієї "бригади" київське "Динамо", яке багато років рекламує один з активів Коломойського - "Приватбанк".


На малюнку дописувач сайту Динамо Киев от Шурика зобразив хто з ким і проти кого

Решта клубів намагаються маневрувати між цими угрупуваннями або ще не визначилися з ким будуть.

Зрозуміло, що від цієї боротьби не виграє ніхто. Особливо футбол як вид спорту. Щороку хороших українських футболістів стає все менше, а таїнство футболу перестає бути таїнством, бо в матчах команд стає все менше спортивної складової. Але хіба це важливо на фоні боротьби великих людей? :(

No money - no game

Зрештою, з другої причини можна побудувати перше припущення щодо того, що твориться в команді. Як повідомляють українські ЗМІ, нині Коломойський програє боротьбу донецьким. Так, в Україні відносно недавно з'явилася донецька "Перша паливна компанія", яка у 2013-му перемагає у великих тендерах на постачання пального для державних підприємств, в яких раніше перемагали фірми Коломойського.

Тож, нині Коломойському банально не вистачає грошей на фінансування "Волині". Так, протягом січня-березня в ЗМІ з'явилася інформація, що деякі клуби, підконтрольні Коломойському, знімуться зі змагань саме через проблеми з фінансами.

Варто зауважити, що через фінансові труднощі Коломойський вже позбувся київського "Арсеналу", який перейшов у руки нардепа-"регіонала" Олександра Онищенка.

І взимку для того, щоб "красиво піти", ймовірно, в Коломойського вирішили зробити в усьому винним Столяра. Мовляв, ми прийшли з грошима, вклали в команду, а тут виявилося, що через Столяра ми маємо віддати ще мільйони гривень.

Ще одним суттєвим аргументом на користь цього припущення є те, що у "Волині" взимку не було жодного трансферу. Та й у всіх клубів, які належать Коломойському, протягом грудня-лютого не було суттєвих придбань. Навіть його первісток - "Дніпро" - взимку майже не робив гучних придбань.

Не вписався в колектив?

Друге припущення будується на тому, що йдеться лише про звільнення Василя Столяра з посади президента і конфлікт з менеджерами, яких в клуб призначив Палиця.

Тут дуже цікавим буде факт №2. Конфлікт між Столяром і Палицею "виплив на поверхню" після виборів до Верховної Ради України, коли з команди звільнили Віталія Кварцяного. Хоча й до того зрідка виринали чутки, що Столяра не все влаштовує в клубній ієрархії.

Нині ж він на повний голос заявив, що президента відсторонили від справ клубу, ігнорують та приховують інформацію.

Мабуть, звільнення Кварцяного, з яким Столяр пропрацював не один рік і мав дружні стосунки, стало останньою краплею. Тим більше посада головного тренера дуже вагома в структурі "Волині", тим більше якщо її займає така людина як Кварцяний. Втративши потужного союзника у керівництві клубу Столяр, напевно, відчув, що він не здолає новий менеджмент і, поопиравшись, висловив готовність піти з клубу, якщо йому віддадуть 25% майна (саме скількома акціями він ще володіє). Зрозуміло, що ні Палиця, ні його ставленики, цього робити не хочуть.

В такому випадку справа може перейти в суди і розглядатися роками.

***

Є ще третє припущення, яке, на мою думку, найменш ймовірне. Клуб виконав свою роль агітплаката Палиці і тепер став непотрібний. Але тоді не зрозуміло для чого було вкладати такі величезні гроші в команду. Столяр заявляв, що кіпрська компанія позичила "Волині" 30 мільйонів доларів. Навряд чи "Волинь" колись змогла б розрахуватися з таким боргом.

Зрештою, правду про те, що діється в клубі, ми точно не дізнаємося найближчим часом, а, ймовірно, цього не станеться ніколи.