Благословенна єси, Корупціє!

Побувала я сьогодні у гнізді луцької корупції, так званому Бюро технічної інвентаризації, служби для служивого люду прибуткової, непильної, правда, іноді, нервової, бо це все, пардон, бо про нас з вами, бидло зі своїми житловими проблемами зовсім псує враження. Черги, листочки з записами (вже й журнали позабирали, а вони все записуються і записуються), матюки, прокльони. Добре начальству - закрив кабінет на ключ і два тижні його не відкрива. Хіба ж погано? І не проконтролює ніхто, бо у прокурорів, мерів і решти мохнатих лап теж хати є, які треба інвентаризувати, оцінювати, реєструвати... Та й не БТІ це вже зовсім, а, не мало, не багато - ціла реєстраційна служба. І що служба в цьому вислові центральне слово нікого не хвилює - стань, собако, в чергу і ночуй чотири доби під кабінетом, тоді тебе, може, соблаговолять прийняти чи плюнути у твій бік, бо ще якогось папірця не доніс.

Але про все по порядку. Ви думали, в Україні проблема квартиру в кредит взяти? Та, дрібниці той ваш кредит. От, зняти його з державного обліку - це квест! Більше того, усі колись кредитні квартири, які реєструвалися до 1 січня 2013 року треба перереєстровувати, тобто (та-дам!) оцінювати, переоформляти, тобто, подарувати ще якихось 3-5 українських кілотугриків на вертолітний майданчик чи золотого унітаза. Оцінка і перереєстрація, незважаючи на недешевість процесу, - штука затяжна. Якщо вистачить сили достоятися (ну, що таке, глобально якихось чотири доби нервів?) і достукатися, то чекати на реєстрацію треба "не раніше листопада, бо все зайняте!". Реєстраторів же теж поменшало. Там, де нормальні державні структури боряться з монополією, тут росте і квітне одним одна контора.
Але й це не все. Перереєстрували? Молодці! Думали, профіт? Ха! Наступне коло. Знову черга, бо ж тепер тільки можна зняти заборону на відчуження (тобто, отримати право продавати власне житло). А що ви думали? Держапарат у сотні тисяч голодних і спраглих ротів треба годувати.

А вихід? Чи є вихід з цього реєстраційного пекла? Звісно є. І всі ми його знаємо. Що таке зайва тисяча гривень при цих витратах часу, нервів і грошей? Дрібниці. А вже у порівнянні зі світовою революцією - взагалі, порох до пороху.

Цьогоріч ми реєстрували народження дитини, її місце проживання, оформляли допомогу на народження, пройшли усі інстанції в отриманні багатодітності і пільг, які до цього прикладаються. Жодної черги. Жодної проблеми з оформленням. В міру привітні тітоньки, запис по телефону, віконечка для прийому документів, "бланків немає, зателефонуйте, БУДЬ ЛАСКА, у вівторок. І це ж я ходила отримувати послуги від держави.

Забрати ж у держави своє не можу. І що робити? Очевидно ж, що ночувати під приміщенням БТІ в надії доступитися до тіла котрогось з найманих на гроші податкоплатників служак я не буду. Діти, імідж, все таке. Іти розвалювати по цеглині приміщення - теж не мій метод.
То що? У когось є хоча б маленька мохната лапка у цьому осередку покращення? Чи мінімальна ідея, як змінити? Віконечко якесь відкрити для прийому документів? Посадити реєстратора на повний робочий день з 9 до 18, як в усіх нормальних людей? Зробити прийомними не два-три дні на тиждень, а кожен робочий день? Покарати керівництво, якого протягом двох тижнів немає на робочому місці?
А знаєте, що найбільш прикро? Мохната лапа знайдеться швидше, ніж рішення. Можна бігати по приміщенню, розмахуючи журналістським посвідченням і фотоапаратом, розпитувати дійових осіб про те, що відбувається, можна писати і скаржитися, стібатися і тицяти пальцем, абсолютно нічого не зміниться. І буде, як з Дорожнім контролем: "Из-за этих с..к гаишники перестали брать взятки!" Благословенна єси, Корупціє! З тобою погано, а без тебе ще гірше!

Щиро бажаю всім, хто прочитав, не мати проблем із власною нерухомістю.
Шануймося.

Юля Смаль