Чи безпечний луцький квас. ВІДЕО

Чи безпечний луцький квас. ВІДЕО
Літо - гаряча пора, і саме в такий час найбільше надокучає спрага. А що допоможе її краще втамувати, ніж склянка темного прохолодного квасу? Зараз уявити спекотну пору року без цього майже національного напою складно, а у Луцьку є чимало точок, де обов'язково наливають прохолодне питво, і майже завжди туди шикується черга.

Квас виготовляють з чорного хліба (хлібний квас), солодового екстракту чи фруктово-ягідних соків. За технологією, як основу використовують квасне сусло, яке найчастіше закуповують на спритзаводах. Окрім того, у процесі використовують очищену воду, цукор, та, звісно, дріжджі. Усю сировину у відповідних пропорціях перемішують у спеціальних ємностях.

Опісля «попередник квасу» залишають у спокої, аби відбулося бродіння, і напій перетворився на улюблений квас. Процес триває при сталій температурі та триває 18 годин. Після завершення зливають осад, який утворився на дні ємності, відфільтровуючи квас. Згодом його деякий час витримують при низьких температурах та готують до розливу.

Із натуральності квасу «випливає» ще одна важлива його властивість – напій має короткий термін придатності. Тож вживати квас можна протягом трьох діб. Довше зберігати квас не рекомендують, бо він втрачає смак, стає кислим. Проте навіть три доби зберігати квас можна лише за відповідного світлового та температурного режиму. У разі, якщо квас неякісний, можна «заробити» як мінімум харчове отруєння. Окрім того, згідно із санітарними нормативами із реалізації напою, зберігання у мобільній бочці не має перевищувати 3 доби. Відповідна інформація розміщена у документації, яка має бути у кожного, хто торгує квасом.

Начальник відділу державного контролю Держпродспоживслужби у Волинській області Ярослав Зарубайко розповів у коментарі Інформаційному агентству ВолиньPost, що підприємці, котрі займаються обігом, реалізацією, виробництвом квасу чи пива, мають зареєструватися у відомстві, адже це – харчовий продукт. Нині таких об’єктів в області налічують близько 7 тисяч. Відтак, Держпродспоживслужба проводить планові перевірки якості продукції.
«Позапланові перевірки здійснюються лише за зверненням громадян. Наскільки я пригадую, цьогоріч скарг на продукцію не було», - зазначив посадовець.

Журналісти Інформаційного агентства ВолиньPost вирішили перевірити, чим поять лучан, чи мають продавці документи на квас, який реалізовують, та чи власне працівники за станом здоров'я, можуть працювати з продуктом харчування. Журналісти, зокрема, запитали, чи мають продавці квасу медичні картки, які це засвідчують, чи не вийшов термін придатності у квасу, чи зберігають його у відповідних кегах та без потрапляння сонячних променів тощо.

Зауважимо, що із прожавці із всіх чотирьох перевірених журналістами локацій мали медичні картки та зберігали квас належним чином.

Більше про наш міні-рейд точками з квасом дивіться у сюжеті.





Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Дивний цей Луцький квас. На наступний день після покупки, він не скис у відкритому посуді, ознаків бродіння взагалі не було. Наче він не виброджений, а просто газований.
Відповісти
Загалом стаття це реклама. Луцький квас був останнім де не використовували порошок. Але останній раз коли купували, виявили несподіване явище. На наступний день відкритий/недопитий квас (куплений в "бочці" що на фото) не те що не скис чи якось зіпсувався (що було минулих років) він перетворився на негазовану солодку водичку. Може це нормально але відкритий Луцький квас був останнім натуральним продуктом, що псується після відкриття.
Відповісти
Краще запитайте не на камеру продавців: коли вони мили ємність для квасу і чим?!
Власне - це біда і кав"ярень
Відповісти