Відомі волиняни розповіли, що люблять колекціонувати. ФОТО

Відомі волиняни розповіли, що люблять колекціонувати. ФОТО
Волинські «віпи» розповіли, що колекціонували та колекціонують і зараз.

Матеріал підготувало ІА «Конкурент».

Ольга Бузулук (прес-секретар управління патрульної поліції у Волинській області):

Взагалі з дитинства любила збирати різні цікаві речі. Фантики – то само собою було у всіх. Іграшками ми особливо не розкошували, все було просте і звичайне. А от нещодавно я знайшла листівки і записки 20-річної давності: новорічні, з 8 березня, з днем народження тощо. Вони такі радянські, смішні, але виписані почерком моїх однокласників, друзів. Я раніше їх збирала, і от вдома вони збереглись. Було цікаво їх перечитати через 20 років!

Також раніше збирала різні ручки, бо в період студентства відвідувала масу різних тренінгів та семінарів, де завжди роздавали тематичні ручки, блокноти, – таке я люблю. Маю купу таких блокнотів, і радо їх використовую, а потім не викидаю, до речі. Не знаю, чи це колекціонування.

Ще з дитинства люблю порядок, до педантичності, і бачу, що доньки теж схожі. Але в них зараз інші колекції, наприклад, котики з кіндерів, чи ляльки Lol, чи ще якісь невідомі мені слова.

Нині особливо нічого не колекціоную, хіба що книжки. Люблю книги про націоналізм, а також письменників Розстріляного Відродження. Маю багато різних збірок одних і тих же творів, навіть не всі ще прочитані.

Микола Яручик (депутат Луцькради):

Фото немає, але я колекціонував. Колись, в третьому класі, мені чомусь подобався такий виходив часопис "Народна справа". Це така газетка невеличкого формату. І я колекціонував всі тиражі. Газета була досить політична і розповідала про життєдіяльність.

Потім, вже забув назву, але знаю, що такий Кость Волиняка теж газету випускав якусь жартівливу. І я теж її колекціонував. А також я колекціонував любовні листівки з жувальних гумок Love is… Тобто це маленькі таки картинки надруковані. Я їх теж мав немало.

Назар Пащук (гуморист)

Наче нічого й не колекціоную, але у зв'язку з тим, що працюю ведучим, маю цілу колекцію метеликів. На фото – не всі. Ще близько десятка є. Формуватися колекція почала на початку кар'єри ведучого. А це близько 10 років тому. Улюблений метелик – це синій в крапочку, бо його подарувала дружина.

Анатолій Котлюк (медіа-менеджер):

Я колекціоную сірникові коробки. Щодо кількості, то й реально не знаю, скільки їх. Вже точно дійшло до 1000 штук. Найстаріша коробка датується 1930-ми. Постійно шукаю і купую нові. Також дарують друзі, які знають про захоплення. Найбільше в колекції – експонати із Рівненської сірникової фабрики.

"Ось уже понад три роки мій улюблений експонат - сувенірний набір сірників із петриківським розписом, який мені подарував колишній директор "Волинських Новин" Григорій Недопад (нині перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Луцької міської ради – ред.). Він, до речі, подарував сороміцькі коробки, яких в мене лише три", - розповідав колекціонер ще у 2015 році "Таблоїду Волині".

Ігор Поліщук (радник міського голови Луцька):

Я колекціоную платівки ще з університету. Зараз в колекції до 500 платівок з музикою від різних лейблів. Є дуже рідкісні й унікальні. Продовжую колекціонувати й зараз. До речі, нещодавно Олександр Шараєв подарував мені на день народження платівку гурту Rainbow. Маю й програвача платівок – Technics SL 1210.

Андрій Сірук (засновник та директор компанії ARTEFACT.ST):

«Мети колекціонувати бейжди з конференцій не було. Просто якось так вийшло само собою. Перший бейдж був певно років 8-9 тому. Конференцій було дуже мало, тому вирішив зберігати на пам'ять. Наступні якось відкладались самі собою.

Деякі просто вішались один до одного, а деякі зберігались як цінність. Це такі як з офісу Google у Ірландії, з'їзд агентств Google центральної та східної Європи у Афінах та інші.

Нині у колекції нарахував 42 бейджа. І тепер зловив себе на думці, якби знав, що буду їх колись рахувати і про це писатимуть, точно зібрав би більшу кількість, бо багато бейджів "не дожило"».

Павло Данильчук (депутат Луцькради):

«У ранньому дитинстві збирав, як і більшість дітей початку 90-х років, наклейки від жуйок, різні обгортки і все, що було рідкісним. У середніх класах мене вже зацікавила історія та археологія. Тож додому приносив все, що знаходив на сільських городах після оранок чи злив. Це були і речі побуту – уламки глечиків, старовинні козацькі люльки, наконечники стріл, монети, тощо. Щось ще зберігається у батьківській хаті, а щось мама забрала в музей села.

Також збирав різне каміння, яке мені в дитинстві здавалося рідкісним та цікавим. Щось про нього читав, але це захоплення не тривало і кількох років.

У дорослому віці більше не проявлялося бажання щось збирати чи, тим більше, професійно колекціонувати».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.