Дві сотні юнаків і дівчат «зникли» у волинських лісах на три дні. ФОТО. ВІДЕО

Дві сотні учасників теренової гри «Звитяга-2013» 9 травня вирушили до Цуманських лісів – змагатися, виживати в польових умовах, наблизившись до умов життя воїнів УПА.

Саме у тих лісах, недалеко від села Цумань, приблизно за 60 кілометрів від Луцька, де 9 травня розкинули табори учасники теренової гри, у 40-вих та 50-вих роках минулого століття перебували війська УПА, а у 1953 році зимував останній командир УПА Василь Кук.

Зі слів голови ГО «Національний альянс» Майї Москвич, цьогорічна гра приурочена 70-тій річниці Колківської республіки. Це повстанська республіка, що утворилася у квітні 1943 року на визволених упівцями від нацистів територіях. До її меж входили чотири райони Волинської та один район Рівненської областей. Республіка проіснувала півроку.

Гра відбувається увосьме. Цьогоріч учасників - помітно більше, аніж у 2012-му: близько 200 проти 150 минулого року.

Є тут представники Волинської, Рівненської, Івано-Франківської, Чернігівської областей, Києва та республіки Білорусь.



Олександр, який прибув з Білорусі, розповідає, що добирався на гру дві доби автостопом. Він переконаний, що ні погода, ні фізичне навантаження його не зламають, а приїхав випробувати свої сили.



У таборі чимало дівчат. Втім поблажок для них – обмаль. Хіба дозволяють опиратися під час віджимань від підлоги, опираючись на долоні, а не кулаки, або й узагалі присідати. Втім, як каже Москвич, усі були попереджені, що йдуть не у звичайний табір.



«Ви не їдете на дискотеку, не на танці, не на розваги. Ви їдете відчути умови армії УПА», - говорить головний очільник суддівського органу «Звитяги» Ради вищих спостерігачів Ігор Гузь.



Майя Москвич додає, що гра не має на меті лише подарувати задоволення від природи, змагання, відпочинку чи зустрічі з друзями. Гра повинна змінити її учасників та виховати їхню любов до нації та відданість державі у разі необхідності.



Традиційно учасники поділилися на два табори – «сотні». Як і минулого року їх назви – «Сотня Перця» та «Чорна сотня». У кожній призначений командир сотні, бунчужний, інтендант, чотові та ройові.



Кожен учасник має псевдо. Перед офіційним відкриттям гри їх вчать швидко шикуватися. Якщо «звитяжівці» у час не вкладаються – усі змушені віджиматися від землі.

Після напутніх слів організаторів, благословення священика та виконання гімну, спочатку одна, а за півгодини і інша команда вирушають шукати місце для табору. Там вони готуватимуть собі їжу, шукатимуть воду, берегтимуть стяг сотні.



Справжня гра почалася лише опівночі. Тоді, коли намети та прапор сотні встановлені, команди маю право посилати своїх розвідників у ліс, шукати табір суперника. Викрадення прапору означатиме перемогу, тому щоглу для прапора, яка сягає 3 метрів, нерідко мастять маслом чи кетчупом.



Кожен учасник має кольорову пов’язку на руці. Вона означає «життя». Якщо пов’язку зривають або вояк її втрачає - він вибуває з гри.

У випадку коли команди викрали, але не втримали два прапори (свій і чужий) протягом усієї гри, то перемога рахується за кількістю «живих вояків».



Гра триватиме три дні. За порядком тут слідкують медики, є представники міліції та навіть два працівники спецпідрозділу «Беркут».



Фінсується гра частково за рахунок луцького міського бюджету. Адже молодіжний проект теренова гра «Звитяга» переміг у конкурсі, виборовши 10 тисяч гривень. Зі слів Москвич 90% бюджету - це транспортні витрати.




На відео: команди вперше міряються силами





На відео: учасників інструктують як оборонятися аби не дісталися пов’язки
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!