вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Волинський художник-мандрівник поділився спогадами про Далекий Схід

Волинський художник-мандрівник поділився спогадами про Далекий Схід
Днями вийшов друком каталог творів «Камчатка» волинського художника, члена Національної спілки художників України Петра Собка.

Про це пише Інформаційне агентство Волинські новини.

У каталозі зібрана понад сотня художніх робіт, написаних ним під час творчого відрядження на Камчатку в 1980-1986 роках – одного із найбільш плідних періодів мистецького життя Петра Степановича.

Зі слів художника, камчатський період став також прекрасним і емоційним досвідом живого спілкування із суворим краєм, його людьми, що надихало митця на творчість.

Про мандри Далеким Сходом і тамтешні мистецькі знахідки журналісти говорили з Петром Собком у його майстерні, куди він приходить щодня, незважаючи на погодні умови та карантин.

Художник-мандрівник

Петро Степанович поділився трепетним спогадом про розповідь матері: коли він народився, їй приснився сон, що її син літає. Дійсно, йому довелося багато політати світом і навіть закінчити курси судових механіків, щоби бути прийнятим на корабель! Враження від мандрівок, знайомства з різними куточками Землі склали значну частину доробку волинського художника. Свого часу, у 70-80 роках минулого століття, від об’їздив з творчими відрядженнями майже весь СРСР, а зараз мандрує Європою: побував у Польщі, Прибалтиці, Італії.



Незмінно вабить його природа рідної Волині й України. Тому невипадково у жанрових уподобаннях Петра Степановича чільне місце займає пейзаж, а пленер залишається улюбленим форматом збору творчого матеріалу. Подорожуючи, митець удосконалював свою експресивну живописну манеру, шукав нові колірні й композиційні рішення, вивчав асоціативно-чуттєві можливості краєвиду. Численні виставки в Луцьку, Україні, за кордоном стали помітними культурними подіями для шанувальників, які люблять пейзаж і міську архітектуру в малярстві.

Полотна Петра Собка зберігаються у Волинському краєзнавчому музеї, картинних галереях Ковеля і Балти (на Одещині), у приватних колекціях в Україні, Молдові, Білорусі, Росії, Польщі, Італії, США.



«Моя Камчатка»

Художник жартує, що влучніша назва для каталогу – «Моя Камчатка», бо тут зібраний його персональний досвід мандрівника і художника. Вперше він поїхав туди з колегою, художником Дмитром Латишевим у 1979 році. Тоді вони влаштували дві виставки – на Камчатці і на Волині.

Вдруге Петро Степанович рушив туди сам і провів у суворому краї близько шести років. За цей час він обійшов багато куточків регіону, піднявся до верхів’я річки Камчатка, добрався на риболовецькому судні до Карагинського острова, далі з Командорських островів – до острова Беринга, побував у селищах Івашка, Ключі, Усть-Камчатськ тощо.

У пам’яті художника – десятки історій про ці мандрівки, а також про правила виживання під час морозу, завірюхи, зустрічей з дикими тваринами. Але ця природа зуміла по-справжньому притягнути і зачарувати серце митця: згадуючи ті роки, він говорить про Камчатку, як про симфонію, і навіть назвав так одну зі своїх виставок.

Ось кілька назв робіт із каталогу: «Звичайний день на Камчатці», «Ключевські вулкани восени», «Вулкан Зарічний», «Гора Чаклунка», «Карагинський розпадок».





Окрім пейзажів, до каталогу увійшли численні портрети робітників, мисливців, рибалок, моряків, навіть місцевого шамана, який мав українське коріння: «Никифоров Гаврило Іванович. Шаман. Село Карага», «Хорунжий Володимир, нащадок повстанців Костюшки, лоцман з Усть-Камчатська», «Мисливець коряк Яша. Село Карага», «Студентка з Улан-Уде» та інші. Він зустрів там багато українців, яких доля привела у далекі краї.





Навіть на обкладинці каталогу – українська хата, збудована шаманом Гаврилом Никифоровим. Саме ці люди стали першими глядачами камчатських полотен Петра Собка.



Після повернення художника в Україну, відбулося кілька персональних виставок у різні роки, де ці твори з великим успіхом були представлені загалу і отримали схвальні відгуки фахівців.

Описуючи мистецький досвід Петра Собка у камчатський період, український мистецтвознавець Микола Дьомін пише: «Незвичні яскраві барви довкілля, екстремальні умови камчатських пленерів з їх розрідженим, прозорим повітрям без туманів надзвичайно вразили художника своєю могутністю, суворою первозданною красою… Ця серія налічує більше ста малярських творів, …високохудожніх одкровень майстра. Твори цієї серії можна охарактеризувати як значний успіх пошуків художника в царині колориту. Композиційна структура творів, об’єднаних однією колірною гамою (теплою або жовтогарячою), за стилем дещо споріднена з українськими орнаментами».





Волинський митець дякує голові правління ВО НСХУ Володимиру Марчуку за допомогу в упорядкуванні та підготовці макета каталогу «Камчатка» і сподівається, що ця тематична публікація зацікавить фахівців, художників і шанувальників його творчості.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.