На Волині завершилась ексгумація: фахівці виявили три поховальні ями. ВІДЕО

Завершився польовий етап ексгумаційних робіт на Волині — українські та польські фахівці закінчили розкопки на місцях масових поховань часів Другої Світової війни, 1943 року, на території колишніх сіл Острівки та Воля-Островецька. Загалом виявили останки 54 людей, 23 з яких — діти.

Зараз польські фахівці відбирають біоматеріал для проведення ДНК-експертиз, аби встановити особи загиблих, розповів Суспільному представник інституту Нацпам'яті Польщі Томаш Тшаска.

З його слів, генетичний матеріал для експертизи береться з кожної з решток. Усередині все документується: ведеться фото- та відеофіксація, технічна документація, а зразки запечатуються у стерильні упаковки та передадуть до лабораторій.

«Ідентифікувати людину можна з допомогою спеціального програмного забезпечення, яке має Інститут національної пам'яті Польщі. Якщо є ДНК-профіль родичів людей, які в часи Другої Світової війни мешкали на цій території — порівняння триває мить», говорить польський науковець Томаш Тшаска.

Ідентифікація залежить від якості збереженого генетичного матеріалу. У частини родин зразки вже відібрали.

Розкопки тривали з 13 липня. Усього фахівці виявили три поховальні ями. Роботи розпочали у Волі-Островецькій. Зараз на місці цього масового поховання встановили хрест.

Наступне поховання знайшли у лісі навпроти меморіалу «Острівки» — там виявили останки жінки. Через відсутність супровідних речей виникли сумніви, чи була вона жертвою подій 1943 року, розповідає антропологиня Ольга Мінейко.

Завершальний етап робіт відбувся в Острівка. У поховальній ямі знайшли останки шести людей, серед яких — дитина. Антропологи встановили попередню причину їхньої смерті.

«Ці поховання відрізняються за характером здійснення. У Волі-Островецькій поховання формувалося за деякий час після розстрілу — від 12 до 36 годин після настання смерті. У загиблих переважали травми механічного походження. Натомість у другій поховальній ямі, де виявили останки шести людей, зафіксували вогнепальні поранення», — каже Ольга Мінейко.

Усі знайдені останки описані. Наразі українські та польські фахівці звіряють підсумкові дані. В основному, це польське населення, але якась частина могла бути й православного віросповідання, бо знайдені речі — це римо-католицькі іконки, хрестики, розповів доктор історичних наук Львівського національного університету Ярослав Онищук.

З його слів, окрім Острівків і Волі Островецької в розрізі цих подій постраждали також і українські навколишні села. Це село Перикірки, десь 2 км від Волі Островецької по прямій лінії, яке було повністю спалене.

«І до сьогодні там є, жертви цього набігу з боку поляків, які потрібно ще віднайти і перепоховати на цвинтар. Так само потерпіло і село Рівне, Полапи, Сокіль. Тобто це, події, які треба розглядати в комплексі. Не лише з одного боку», — говорить Ярослав Онищук.

Наразі українські поховання по навколишніх селах не розкопані, говорить Ярослав Онищук.

«Тут треба, напевно, українській стороні акцентувати увагу саме на цьому. Щоб віднаходити, ексгумувати і перепоховувати теж, жертв цього протистояння з українського боку», — додає науковець.

Історик каже: знайдені останки людей перепоховають 30 серпня на меморіалі «Острівки».

Що відомо про пошукові та ексгумаційні роботи в Україні

У 2023 році на Тернопільщину приїхала польська делегація з прем'єр-міністром Матеушем Моравецьким. Вони відвідали кладовище в колишньому селі Пужники, що на території Коропецької громади.

Поблизу цього кладовища працювали українські та польські археологи. Вони шукали останки поляків, які загинули в селі під час радянської окупації в 1945 році.

У січні 2025 року директор спеціалізованої установи «Волинські старожитності», історик і археолог Олексій Златогорський повідомив, що збирає команду фахівців, яка працюватиме над ексгумацією.

У квітні 2025 року Суспільне розповідало, що радянська влада ліквідувала Пужники в 1949 році. Збереглися лише кілька пам'ятних знаків та каплиця, яку побудували на місці колишнього костелу, а також сільський цвинтар, де є близько 20 могил. Також ми зібрали думки експертів з приводу подій, які відбулися в цьому населеному пункті та за яких обставин загинули люди.

Зокрема, історик, військовослужбовець бригади «Хартія» Володимир Бірчак розповів в інтерв'ю Суспільному, що це був збройний конфлікт, спровокований тоталітарним радянським режимом та каральними загонами НКВС.

Кандидат історичних наук, дослідник національно-визвольного руху ОУН-УПА Сергій Волянюк зазначив, що ця тема є складною для обох держав. Історик розповів, коли вона стала заполітизованою, чому опинилася осторонь всебічного вивчення й аналізу.

Тему польсько-українських стосунків досліджує історик, професор факультету міжнародних відносин Львівського національного університету Богдан Гудь. В інтерв'ю Суспільному він розповів, що в обопільних конфліктах за часів Другої світової війни прослідковується радянський чинник.

У квітні 2025 року керівниця української команди, археологиня спеціалізованої установи «Волинські старожитності» Аліна Харламова розповіла, як відбуватимуться розкопки, хто буде в складі українсько-польської експедиції та які труднощі можуть виникнути під час роботи.

Підготовку до цього процесу представники Польщі та України обговорили під час зустрічі в Тернопільській обласній військовій адміністрації.

Роботи з ексгумації в Пужниках почали 24 квітня 2025 року. Суспільне інформувало про перебіг робіт.

У травні 2025 року під час ексгумації в Пужниках знайшли останки 42 людей.

Також у травні, Міністерство культури та національної спадщини Польщі оприлюднило інформацію щодо завершення польового етапу ексгумаційних робіт у колишньому селі Пужники.

У грудні 2025 року стало відомо, що в колишньому селі Пужники в 2026 році планують продовжити пошукові роботи.

Як повідомляло Суспільне, з 8 червня розпочалися спільні українсько-польські дослідження на Львівщині, на території колишнього села Гута Пеняцька. Фахівці шукають місця поховань загиблих мешканців у лютому 1944 року.

27 линпня завершився перший етап ексгумаційних робіт у селі Воля Островецька, де українські та польські науковці шукали останки людей, які загинули у 1943 році.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!