вхід реєстрація

У Луцьку «культурна спадщина» падає на перехожих. ФОТО

У Луцьку «культурна спадщина» падає на перехожих. ФОТО
На вулиці Лесі Українки, 37 в Луцьку знаходиться будівля, якій більше 100 років.

Нині вона перебуває у плачевному стані - штукатурка та стара ліпнина обсипаються, стіни тріскаються, цемент між цеглинами уже не тримає їх купи. Споруда руйнується на очах.

Будинок має історичну цінність, але доки його бодай формально не занесли в реєстр пам'яток архітекури, жодної копійки на порятунок культурної спадщини ніхто не виділить.

НА РЕМОНТ НЕМАЄ ГРОШЕЙ

Якщо будівля фізично руйнується, то зазвичай за неї відповідають власники. Сталося так, що будівля на Лесі Українки, 37 має не одного власника.

"У комунальній власності міста перебуває лише останній, третій поверх будинку, все решта – приватна власність", - розповів начальник департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради Іван Кубіцький.

За його словами, будівля не перебуває ні на балансі, ні на обслуговуванні департаменту ЖКГ і, відповідно, жек ним не опікується. Третій поверх будинку перебуває під опікою відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради, вся інша частина будинку поділена між сімома різними людьми, тобто знаходиться у їхній приватній власності.

«Ремонтувати будинок ми можемо лише тоді, коли відділ управління майном міської комунальної власності під час сесії чи виконкому озвучить, що є така проблема і будинок потребує ремонту, а міська рада доручить нашому департаменту доводити його до ладу. На даний час таких пропозицій не поступало»,- пояснив Кубіцький.

У 2013 році задня частина будівлі, яка виходить у так званий "парк Горького", тобто на сквер на вулиці П'ятницька гірка, постраждала від сильної пожежі.

Начальник відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради Алла Грабко розповіла, що після пожежі через брак коштів навіть не міняли вікон.

У міській раді не планують відремонтувати будівлю. Її хочуть продати, а тоді новий власник нехай думає про ремонт.

«Грошей немає. Ми уже 2 роки намагаємося продати нашу частину цього будинку. Але поки ніяк не вдається. Буде новий власник – хай і займається ремонтом. Цього року ми лише заб'єм фанерою вікна і знову будемо пробувати продавати. Ми вибираємо більш нагальні потреби, ніж ремонт будинку Лесі Українки. Ви ж знаєте, які зараз приймаються рішення? Що краще, ремонтувати будинок на Лесі чи відати гроші на АТО, допомогти сімям загиблих, нагодувати дітей?», - резюмувала Алла Грабко.

РЕЄСТРАЦІЯ БУДІВЛІ ЯК ПАМ'ЯТКИ - ШАНС НА ЗБЕРЕЖЕННЯ?

Будівля має історичну цінність, але в переліку пам'яток архітектури місцевого значення не перебуває. Статус пам'ятки хоч якось накладе обов'зки щодо її збереження.

Начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради Петро Троневич розповів, що цей будинок треба берегти.

«Якби в Луцьку було багато таких будинків, наприклад, ціла вулиця, то можливо, ніхто і не звернув би увагу на те, що один з них руйнується. А оскільки їх лишилося близько десятка, то потрібно робити все, аби наші нащадки побачили ці споруди», - зауважив Троневич.

Чиновник висловив думку, що споруду треба привести до задовільного технічного і автентичного стану.

«Головне – не зруйнувати фасад, який виходить на вулицю Лесі Українки. За історичними фотографіями, можна роздивитися, що раніше біля входу були колони, яких зараз уже не лишилося», - розповів він.

Петро Троневич додав, що наразі відділ готує документи, щоб внести споруду у реєстр пам'яток.

«Хочемо зробити паспортизацію об’єкта. На реставрацію поки грошей немає. До кінця року плануємо паспортизувати 11 споруд. Але все впирається в гроші. Але цей будинок ми зробимо. Ми його збережемо», - ділиться планами Троневич.

Значною проблемою він вважає те, що історичну пам'ятку розпродали. Адже будинок поділений на шматки, тобто його частини перебувають у приватній власності кількох різних людей.

Зі слів посадовці, а планах на найближчий час - укладання охоронних договорів зі всіма власниками будинку. Цей документ юридично гарантуватиме збереження історичної і автентичної цінності об’єкта. Інша справа - чи вдасться це здійснити реально.

«В законі пише, що якщо ремонт іде на благо історичній пам’ятці і не спотворює її, то такий ремонт допустимий. Ми будемо говорити з власниками будівлі, будемо уточнювати, як саме вони будуть приводити її до ладу. Державних грошей на це нема, тому я не проти, щоб інвестори чи власники полагодили її. Але все має бути в рамках закону», - резюмував Троневич.

А тим часом дехто вже проявляє ініціативу з ремонту. У задній частині будівлі вже проводять роботи. Хто і за які гроші - працівники не зізналися.


Довідка

Будинок звели у 1890-ті роки. На початку ХХ століття у цій споруді був готель «Вель-В'ю», який мав 32 номери і був найбільшим у Луцьку. У 1916 році в його приміщенні була міська управа.

Поруч з будинком було ще кілька будівель, які під час Другої світової війни були знищені. Споруда є унікальною для Луцька і тому, що її архітектура характерна для російського стилю, що відображає історію міста ХІХ століття.
Будівля у міжвоєнний період (справа). Зображення з Національної бібліотеки Польщі
Будівля у міжвоєнний період (справа). Зображення з Національної бібліотеки Польщі
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
В Луцьку не влада, а чматота ...бана.
Відповісти
Герасимюк ходить тут кожен день. Спокійно ходить. Дозволів на проведення фасадних робіт немає. Троневич мабуть чергового хабара чекає від підприємців, щоб довідку написати. Романюк його для того і поставив, щоб прикривати все знищення спадку, яке він ще не доруйнував. Будинок доводять до руйнації спеціально, щоб дешевше прихватизувати...
Відповісти
"Ми вибираємо більш нагальні потреби, ніж ремонт будинку Лесі Українки. Ви ж знаєте, які зараз приймаються рішення? Що краще, ремонтувати будинок на Лесі чи відати гроші на АТО, допомогти сімям загиблих, нагодувати дітей?», - резюмувала Алла Грабко." Вона ідіотка? Чекає, коли цегла впаде на когось? скільки там мам з дітьми ходить Алла Грабко бачила? Все списують на АТО, а самі грошенята собі в кишеню.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні новини
У Луцьку «культурна спадщина» падає на перехожих. ФОТО
30 вересня, 2014, 11:51