вхід реєстрація

Жертви під сміттям: уроки з Грибович

Жертви під сміттям: уроки з Грибович
Грибовицьке сміттєзвалище можна побачити з Високого замку у Львові. Подекуди висота завалів сягає двадцятиповерхового будинку, а загальна площа сміття більша 30 гектарів, пише ВВС Україна.

Питання про закриття звалища чиновники та місцеві жителі порушували упродовж останніх десяти років. Однак, лише після трагедії, яка сталася з рятівниками 30-го травня, Грибовичі більше не приймають відходів.

Грибовицький полігон має працювати - кажуть у Львові
Львів не тоне у смітті. Центральна частина міста чиста, а у спальних районах відходи забирають з невеликим запізненням. Олег Гайовишин, директор компанії "АВЕ Львів", яка вивозить близько 30% сміття з міста, запевняє, що підприємство дає раду зі своєю роботою на 85-90%. Вартість вивезення сміття наразі збільшилась, але міська влада пообіцяла відшкодувати збитки приватникам із бюджету міста.

"Сказати, що нема проблем - це буде блюзнірство. Полігон (Львівське комунальне підприємство Збиранка, - авт.) закритий, і ми вимушені шукати можливостей, де розмістити великий потік відходів. Допомогла обласна влада і ми знайшли локальні полігони на відстані до 100 кілометрів від Львова. Раніше о 7 ранку Львів був повністю чистий, а сьогодні по деяких майданчиках виникають проблеми, за що ми перепрошуємо у мешканців міста".

Щодня Львів продукує понад 600 тон сміття. Трохи менше 6% із них потрапляють на вторинну переробку. Компанія Гаврилишина почала займатися роздільним збором сміття ще п’ять років тому, однак досі вдалося частково налагодити лише збір пластикових пляшок, скла збирають набагато менше. Крім того, що люди нехтують правилами сортування, керівник "АВЕ Львів" впевнений, що основна проблема у відсутності державного контролю за процесом сортування.

Згадує також державне підприємство "Укрекоресурси", яке минулого року ліквідували: "Укрекоресурси", які збирали гроші із пакування, мали витрачати їх на підтримку системи роздільного збору. Але ці кошти зникали. Наразі, для приватників складно виділяти гроші на роздільне сортування, тому цим має займатися держава".

Олег Гайовишин визнає, що локальні полігони не зможуть приймати таку кількість сміття зі Львова та області, і Грибовицьке сміттєзвалище доведеться на деякий час відкрити: "Я знаю, що це не сподобається місцевим жителям і рідним загиблих, я їм справді дуже співчуваю. Але я прошу всіх, хто потерпів від лиха - ми не маємо іншого виходу. Не можна на сьогодні просто закрити полігон. З практики європейських країн, такі полігони після закриття живуть ще до 15 років: його потрібно постійно моніторити, рекультивувати, усувати вплив опадів. КП Збиранка має працювати, але у режимі поступового закриття і рекультивації".

На думку директора підприємства, будівництво заводу не є панацеєю у боротьбі зі сміттям. Потрібно проводити максимальний відбір сировини для вторинної переробки, а іншу частину сміття відправляти на полігон. До прикладу, у Японії та Швеції під вторинну переробку потрапляє 60-80% сміття.

Звалище поза законом
Директор департаменту екології та природних ресурсів у Львівській області Руслан Гречаник теж вважає, що Грибовицький полігон має ще деякий час функціонувати – інших варіантів наразі немає. Хоча й визнає, що з 2010 року сміттєзвалище працювало нелегально. Сміття звозили до Збиранки, тому що іншого місця не було, поки не сталося лихо.

Екологічна інспекція у Львівській області кілька разів безуспішно намагалася перевірити Львівське комунальне підприємство "Збиранка".

"Усі спроби провести перевірки були невдалі. Інспекцію туди не допускали. Останній апеляційний суд постановив допустити екологічну перевірку, але всупереч суду ЛКП "Збиранка" не допустила перевірки. Це було за кілька днів до трагедії", - розповідає Руслан Гречаник.

Натомість, голова громадської ради при УСБУ у Львівській області Галина Янко переконана, що екоінспекція навмисно затягувала перевірку сміттєзвалища, адже могла прийти туди із поліцією і взяти усі необхідні проби.

"Новий керівник інспекції запевняє, що до його призначення судова тяганина тривала три роки. Екологічна інспекція повинна проводити моніторинг звалища і ніхто не мав би їм перешкоджати. Це штучно створений спір".

Директор львівського департаменту екології переконаний, що будь який полігон має функціонувати разом зі сміттєпереробним заводом і каже, що чиновники над цим давно працюють. Нещодавно у Золочеві та Червонограді запустили нові сортувальні лінії. Відбуваються також перемовини з інвесторами щодо будівництва заводу. Однак, зізнається Гречаник, на це знадобиться багато часу.

"Цього року ми вже матимемо якийсь результат. Нині найбільшою проблемою стане місце для будівництва, а для цього потрібна згода громади. Особливо після останніх подій люди із засторогою будуть ставитись до таких ініціатив. Інше питання - з будівництвом заводу підвищать тарифи для населення за збір сміття, а їх можуть підняти лише місцеві ради".

У Львівській області є 20 офіційно оформлених полігонів і, поки Львів не вирішить питання із Грибовичами, саме вони прийматимуть усі відходи. Якщо комунальні служби будуть ефективно працювати, впевнений Гречаник, то кількість несанкціонованих звалищ у області збільшуватись не буде.

Нині, за даними Всеукраїнської екологічної ліги, в Україні працює лише один сміттєпереробний завод у Рівному та відкрита перша черга сміттєпереробного заводу в с. Яноші Берегівського району Закарпатської області (Київський завод "Енергія" - сміттєспалювальний - ред.). Натомість, існує понад 30 тисяч несанкціонованих звалищ.

Життя біля сміттєзвалища
У березні цього року на сайті міської ради Львова була інформація про те, що місто співпрацює зі Європейським інвестиційним банком. Саме він має дати гроші на рекультивацію чинного та будівництво нового сучасного полігону твердих побутових відходів. У період з 2004 по 2016 роки до міської ради Львова звертались 43 компанії з пропозиціями будівництва нового полігону, однак їм відмовляли через відсутність належної земельної ділянки.

Голова Грибовицької сільської ради Ігор Питель дивується, чому Львів намагається збудувати сміттєпереробний завод у Грибовичах, якщо громада ніколи не давала на це згоди. Жителі села, куди сміття везуть ще 1958 року, заборонили місцевій владі навіть розглядати пропозиції щодо будівництва заводу у селі.

"На Грибовицьке звалище везуть не лише сміття зі Львова, а й з інших районів. Куди їде їхнє сміття вони не цікавився, тому тепер це стосується кожної громади і нехай вишукують, знаходять куди возити своє сміття".

Андрій Садовий, коментуючи ситуацію, розповів львівським ЗМІ, що позиція мешканців села не була виваженою останні кілька років. Вони не давали місту щось змінювати на сміттєзвалищі, натомість влаштовували власні невеликі сортувальні лінії. Міський голова Львова впевнений, що звалище 28 травня підпалили навмисно, так як подібні пожежі стаються лише влітку.

Територія сміттєзвалища ніколи не була огороджена, тому сюди часто приходили табори ромів, безхатченки та просто ті, хто збирав тут сміття, яке можна здати на переробку.

Ігор Питель вважає, що у області є достатньо місця для будівництва сміттєпереробного заводу, крім Грибовичів. Наприклад, колишній нафтомаслозавод у Львові. На запитання, чи можлива подальша експлуатація звалища, поки не буде нового полігону, сільський голова Грибовичів відповідає не одразу:

"Це вирішить тільки громада. Напевно, вище керівництво буде розмовляти з людьми і як вони вирішить, так і буде".
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час