Одеса пройшла свою ініціацію

Одеса. Сьогодні був божевільний день. Довелось маскуватись під рашистку, зайти в обгорілий Будинок профспілок та пройтися з ними мітингом до міського відділку міліції.

Потім знайти майданівців і піти з ними до Дюка. З одного боку ображені, помітно не заможні люди переважно літнього віку. У профспілках вони переживали катарсис і на цій хвилі вирішили "давить фашизм в зародише". Багато з них плакали і ненавиділи. Їх можна зрозуміти.

Проте ненависть їхня не стосується конкретної події: просто життя не склалося, бо не справедливо, бо треба когось звинуватити.

Легенди про те, шо "эти даже береминную женщину линчевали, одному мужчине даже крест немецкий высекли на спине". Напис фарбою перед профспілками "Геноцид. Киев - убийцы"! охороняла бабуся з кульбакою.

А три дідусі, ставлячи лампадки на сходах, сперечалися, хто пізніше пішов з Куликового поля і скільки виніс поранених у п'ятницю. Це при тому, що дідусі ледь стояли.

Потім натовп довго збирався у колони, щоб йти до відділку. Примітивні лозунги "Фашизм не пройдет", "Один за всех и все за одного" таки розбавив новий слоган "Одесса вставай - Бандеру прогоняй".

У натовпі говорили про американців, які надіслали в Одесу 6 тисяч найманців, про "я этот прапор жовто-блакитний ненавижу, этот тризубец и этот вонючий гимн".

"Украинский язык мы понимаем, но не любим".

З іншого боку спершу на Жуковського збиралися майданівці. Підходжу - бачу з десяток справді ще дітей. Веселі, стурбовані, але готові до того, що в цю хвилину (мітинг під відділком міліції за метрів 200) можуть напасти.

Російськомовні, але вітаються "Слава Україні", дівчата сміються, запитуючи один одного: "скільки тобі проплатили американці?"

Згодом все продовжується біля пам'ятника Дюку. Відразу накидають гору бруківки та формують медпункт. Вирішили, якщо сепаратисти будуть захоплювати якісь адмінбудівлі, то будуть їх відбивати. Йти на штурм відділку не збираються.

Переважно молоді і дуже рішучі. Кажуть Одеса - мирне місто, але готове себе захищати.

Щодо профспілок, ні від кого не почула великої радості, чи зловтішання. У них теж скорбота за загиблими і своїми, і тими, хто б там не був у приміщенні. Качелі в місті ще будуть добрячі.

Але за позицію його мешканців можна бути спокійними. Одеса пройшла свою ініціацію.

П.С. У цю хвилину місцеві майданівці встановлюють на профспілках національний прапор і скандують "Одесса - Украина!" :-)